Справа № 815/6725/17
14 лютого 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі головуючого судді Катаєвої Е.В.,
за участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті ОСОБА_2 справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 (195256, Російська Федерація, АДРЕСА_1) до Головного управління державної міграційної служби в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська,44, код ЄДРПОУ 37811384), третя особа ОСОБА_5 (65044, АДРЕСА_2) про визнання протиправними дій, скасування рішення,-
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДМС в Одеській області (далі - ГУ ДМС), третя особа ОСОБА_5, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, скасувати рішення відповідача від 02.08.2013 року про реєстрацію ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України.
Позов поданий представником позивача 19.12.2017 року. Представник позивача при зверненні до суду зазначив, що позивач ОСОБА_4 дізналась про наявність оскаржуваного рішення 06.12.2017 року при ознайомленні з матеріалами цивільної справи про визначення місця проживання дитини. Проте позивачем була подана заява про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 22.12.2017 року позов залишений без руху та позивачу наданий десятиденний строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.01.2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження по справі. По справі призначене підготовче засідання на 14.02.2018 року.
Також ухвалою суду від 15.01.2018 року залишена без розгляду та повернута позивачу заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оскільки позов надійшов до суду 19.12.2017 року, а позивач зазначив, що про наявність оскаржуваного рішення дізналась 06.12.2017 року, тобто згідно змісту заяви без порушення встановленого ч.2 ст.122 КАС України строку звернення до суду.
14.02.2018 року у підготовчому засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 та представник відповідача ГУ ДМС заявили клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, підтримавши доводи викладені у письмових заявах (а.с.120-132).
Представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_3В зазначила, що позивач ОСОБА_4І достовірно знала про видану 02.08.2013 року відповідачем довідку за № 345949 про реєстрацію особи - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України.
У 2013 році малолітній ОСОБА_6 був документований проїзним документом дитини серії АО № 966824 за Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, які діяли на той час у редакції постанови КМУ від 24.03.2004 року за № 380, відповідно до п.18 яких оформлення паспорта / проїзного документа / здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису, яких засвідчено нотаріально.
Отже виданий ОСОБА_6 у 2013 році проїзний документ дитини, який видається громадянину України, за згодою батьків свідчить про те, що позивач знала, що її син є громадянином України.
Крім того, ОСОБА_6 з батьком виїжджав за кордон з 2013 року неодноразово та мати надавала нотаріально завірену згоду на це. ОСОБА_4 була видана посвідка на постійне проживання в Україні у 2010 році.
Представник відповідача також підтримав вказані доводи та просив залишити позов без розгляду.
Представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання, вважав їх необґрунтованими, посилаючись на те, що при відкритті провадження судом вирішено питання щодо строків звернення до суду з даним позовом, а також на те, що доводи викладені представником відповідача та третьої особи не свідчать про те, що ОСОБА_4І знала про оскаржуване рішення. Позивач розуміла, що дитина буде виїжджати за кордон, проте потім батько повинен був повернути дитину на територію РФ.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи в частині, що стосується заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Відповідно до ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 КАС Визначені наслідки пропущення строку звернення до суду. Відповідно до ч.3,4 ст.122 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Судом встановлено, що провадження було відкрите, враховуючи твердження позивача, вона дізналась про оскаржуване рішення відповідача від 02.08.2013 року про реєстрацію ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України 06.12.2017 року при ознайомленні з матеріалами цивільної справи про визначення місця проживання дитини, та 19.12.2017 року звернулась до суду, тобто у строки встановлені ст.122 КАС України.
Проте судом встановлено, що вказане твердження позивача не відповідає дійсним обставинам, оскільки позивач достовірно знала про прийняте рішення щодо реєстрації сина ОСОБА_6 громадянином України у 2013 році.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які знаходились у шлюбі з 27.12.2007 року зареєстрованого в Управлінні РАЦС адміністрації МО «Всеволожський муніципальний район» Ленінградської області, 16.04.2008 року народився син ОСОБА_6, про що зроблена актова запис про народження за №1161 Відділом РАГСу Калинінського району Комітету у справах РАГС Уряду Санкт-Петербургу.
ОСОБА_4 отримала 13.08.2010 року посвідку на постійне проживання в Україні з реєстрацією місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_2.
02.08.2013 року ГУ ДМС прийнято рішення про набуття ОСОБА_6 громадянства України, про що видана довідка №345949.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у 2013 році також був документований проїзним документом дитини серії АО№966824. На той період часу батьки дитини знаходились у шлюбі.
Процедура оформлення проїзного документу дитини була врегульована Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 № 231 (у редакції постанови КМУ від 24.03.2004 року за № 380.
Пунктом 18 Правил встановлено, що оформлення паспорта / проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису, яких засвідчено нотаріально.
Проїзний документ видавався лише громадянину України. Пунктом 1 положення «Про проїзний документ дитини», затвердженого Указом Президента України від 07.09.1994 № 503/94 визначено, що проїзний документ дитини дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчує особу неповнолітнього громадянина України під час перебування за її межами.
Наявність видачі вказаного проїзного документу дитини з 2013 року та неодноразові нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_4 про згоду на відкриття віз та виїзд за кордон ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі батька, із повідомленням у вказаних заявах, що не має підстав, які відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» обмежують право ОСОБА_6 на виїзд за кордон, свідчать про обізнаність позивача, що з 2013 року її син є громадянином України, тобто вона достовірно знала про наявність оскаржуваного рішення з 2013 року.
Представник позивача не надав доказів у спростування доводів представників відповідача та третьої особи, якими вони обґрунтували клопотання про залишення позову без розгляду.
Відкриття провадження по справі на підставі тверджень позивача про час, коли вона дізналась про оскаржуване рішення, не перешкоджає відповідно до ч.3,4 ст.122 КАС України прийняттю рішення про залишення позову без розгляду у зв'язку з встановленням обставин пропуску строку звернення до суду позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ч.3,4 ст.123, п.1 ч.2 ст.183, п.8 ч.1 ст.240, 243 КАС України, суд, -
Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_4 (195256, Російська Федерація, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська,44, код ЄДРПОУ 37811384), третя особа ОСОБА_5 (65044, АДРЕСА_2) про визнання протиправними дій, скасування рішення від 02.08.2013 року про реєстрацію ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянином України.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.293-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва