Справа № 815/585/18
15 лютого 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови,-
13 лютого 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси винесену 24.07.2017 року старшим державним виконавцем управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 по виконавчому провадження ВП №54360853 у зв'язку з фактичним виконанням у встановлений строк на самостійне виконання рішення суду.
Даний адміністративний позов надісланий позивачем до суду 06.02.2018 року засобами поштового зв'язку.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Предметом позову в даному випадку є постанова про відкриття виконавчого провадження стягнення виконавчого збору у розмірі 10200,00 грн.
Отже, адміністративний позов містить вимогу немайнового характеру.
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України про судовий збір, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2018 рік” з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762 гривень.
Таким чином за подачу даного адміністративного позову позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Однак, Суворовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі не додано до адміністративного позову доказів сплати судового збору.
Натомість, разом із позовною заявою позивачем надано до суду клопотання про звільнення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що управління Фонду не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір” № 3674-VI. Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, згідно якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.
Разом з тим, суддя вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Суддя зазначає, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.
Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання та враховуючи, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, суддя приходить до висновку, що наведені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, а позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у встановленому приписами Закону України “Про судовий збір” порядку та розмірі, суддя приходить до висновку, що поданий адміністративний позов не відповідає приписам КАС України.
Згідно п.2 ч.5, ч.6 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
В порушення вимог даної норми позивач не зазначив у позовній заяві офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача.
Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в порушення вимог вищевказаної статті позивач не зазначає у позовній заяві, чи подавав він раніше позов (позови) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.2 ст.161 Кас України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
На підтвердження направлення на адресу відповідача копії адміністративного позову, позивачем надано лише оригінал опису вкладення від 06.02.2018 року направлених за адресою відповідача документів.
Відповідно до абз.25, 27 п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, визначено, що реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З аналізу зазначеної норми слідує, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку.
Поштове відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 2091/11/13-11 від 16.11.2011 року зазначено, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу та третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів повинен бути опис вкладення з поштовим штемпелем, разом із розрахунковим документом.
В розумінні наведених вище положень законодавства лише наданий опис вкладення не може бути належними доказами відправлення позовної заяви із додатками відповідачеві.
Таким чином, з огляду на викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно надати до суду (з урахуванням надання опису вкладення) належні докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить суд поновити строк звернення з даним адміністративним позовом, при цьому не зазначає жодного обґрунтування причин його пропуску.
З наданих до суду доказів вбачається, що копію спірної постанови отримано позивачем 27.07.2017 року
При цьому з адміністративного позову та з КП «ДСС» вбачається, що позивач вже звертався до суду з адміністративним позовом про скасування постанови ВП №54360853 (31.08.2017 року - справа №815/4449/17).
Отже, позивачем подано даний адміністративний позов більш як через 7 місяців після отримання копії спірного рішення, тобто з пропуском строку, визначеного ст.287 КАС України.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивачем ні у адміністративному позові ні окремим документом не викладено клопотання про поновлення цього строку, а також не надано докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду:
- власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача;
- інформації про та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача;
- належні докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- доказів звернення до суду у межах строків, визначених КАС України чи клопотання про його поновлення з доказами поважності пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про звільнення його від сплати судового збору
Адміністративний позов Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови- залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко