про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/519/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови,
15 лютого 2018 року позивач ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області в якій просить суд скасувати постанову про накладення штрафу від 30 січня 2018 року ВП № 51427459.
Пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 цього ж Кодексу в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб-громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
З позовної заяви вбачається, що остання не містить відомостей щодо ідентифікаційного коду позивача та відповідача (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), їх офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.
Пунктом 11 зазначеної норми передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч викладеного, позовна заява не містить такого підтвердження.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин четвертої та п'ятої цієї ж норми встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч наведеним положенням позивачем до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додано копії документів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.
Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру про скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з позовними вимогами майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано, та не наведено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Водночас, прохальна частина позовної заяви містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення у справі.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Також, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, єдиною підставою для звільнення, розстрочення, відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року № 2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є неприпустимим.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а також її копій відповідно до кількості учасників справи; належним чином звірених копій письмових доказів, доданих до позовної заяви, а також їх копій відповідно до кількості учасників справи; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 649,70 грн. за реквізитами: одержувач: УДКСУ у м. Полтаві/м. Полтава/22030101/, ЄДРПОУ: 38019510, Банк: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019, Розрахунковий рахунок: 31213206784002, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ОСОБА_1 окружний адміністративний суд.
На підставі викладеного, керуючись статтями 30, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови залишити без руху.
Для усунення визначених в цій ухвалі недоліків позивачу надати п'ятиденний строк, який розпочинає перебіг з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а також її копій відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків залишеної без руху позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде повернута.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.О. Чеснокова