Справа № 815/595/18
14 лютого 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Міністерства оборони України (просп.Повітрофлотський,6, м.Київ,01368) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул.Канатна,83,13 поверх, м.Одеса,65107), третя особа на стороні позивача квартирно-експлуатаційній відділ міста Одеси (вул. Єврейська,13а,м.Одеса,65014), про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-
До суду 13.02.2018 року надійшов адміністративний позов Міністерства оборони України до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа на стороні позивача квартирно-експлуатаційній відділ міста Одеси, в якому позивач просить: - в порядку забезпечення позову заборонити іншим особам вчиняти дії щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137300:51:010:0001;
- визнати протиправним та зобов'язати відповідача скасувати у Державному земельному кадастрі відомості про реєстр земельної ділянки в розділі цільове призначення: «J.15.05 Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту», кадастровий номер 5110137300:51:010:0001.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, крім іншого, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Між тим, позивач у позовній заяві зазначив вимогу про забезпечення позову.
15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, згідно з яким КАС України викладений в новій редакції.
Питання забезпечення позову регламентовані главою 10 розділу І КАС України.
Заходи забезпечення позов учасником справи реалізуються шляхом подання до суду заяви в письмової формі, вимоги до якої встановлені ст.152 КАС України. Зазначення у позові вимоги про забезпечення позову не відповідає положенням КАС України.
Крім того, статтею 55 КАС України встановлено, що сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Позов поданий представником МОУ Дідух С.П. на підставі довіреності від 20.11.2017 року.
Відповідно до ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п.2 ч.5 цієї статті стосовно представника.
Позов не відповідає вказаним вимогам так як не містить зазначення представника, а також відповідно до вимог ч.5 чт.160 КАС України відомості стосовно нього.
Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих саме підстав.
Однак, позивачем вказані вимоги не дотримані, в позові відсутні вказані відомості.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Додатком до позовної заяви надана платіжне доручення №31 від 01.02.2018 року,в якому зазначений платник КЕВ м. Одеса, код 08038284.
Статтею 1 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст.2 Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
До суду звернулось МОУ, код ЄДРПОУ 00034022, проте судовий збір сплачений третьою особою - КЕВ м. Одеси, код ЄДРПОУ 08038284, що не відповідає вимогам Закону України “Про судовий збір”.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2,4 ст.79 КАС України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Позивач не надає докази в обґрунтування обставин зазначених в позові.
Позивач зазначає, що у КЕВ м. Одеси на обліку перебуває земельна ділянка площею 4,20га військове містечка №16А, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня військова частина НОМЕР_1 ) з 2008 року Державне підприємство Міністерства оборони України «Одеський автомобільний ремонтний завод».
Позивач стверджує, що вказана обставина підтверджується рішенням виконкому Одеської міської ради від 03.04.1986 року №179
До позову надана копія вказаного рішення від 03.04.1986 року №179, яке згідно його змісту прийнято за результатами клопотання командування Одеського військового округу від 18.03.1986 року про додатковому відводу земельної ділянки для реконструкції 46 авторемонтного заводу.
В рішенні зазначено, що 46-й авторемонтний завод організований на базе авторемонтних майстерень, утворених в 1946 році на території пл.1,0га Одеського артилерійського училища шляхом послідовного нарощування потужності за рахунок будівництва додаткових нових промислових площ, реконструкції та розширення старих, самовільного заняття суміжно розташованих земель держфонду та Держіпподрому.
Забудова здійснювалась без єдиного проекту планування та погодження з міськвиконкомом, з порушенням генерального плану розвитку м. Одеси.
Постанова СМ УССР від 22.02.1973 року №93 та відповідне рішення міськвиконкому від 17.01.1974 року про загальнообов'язковий обмір фактично та перереєстрації (оформленні) документів на право землекористування у строк до 1978 року не виконано. Необхідних матеріалів для розгляду та погодження запланованої реконструкції та розширення заводу не надано.
Виконком вирішив у порядку виключення відвести 46-му авторемонтному заводу в тимчасове, короткострокове (до 3-х років) користування земельні ділянки загальною площею 5,0га по вул. Краснова. Одеському військовому військовому округу: подальше будівництво на території відведеної під 46 авторемонтний завод без проектів, погоджених міськвиконкомом зупинити; до 1988 року вирішити питання у встановленому порядку в МО СССР питання про строки виводу та подальшої дислокації 46-го авторемонтного заводу за межи міста або в однієї з промзон міста.
Враховуючи вищезазначений зміст рішення виконкому Одеської міської ради від 03.04.1986 року №179 є незрозумілим твердження позивача, що вказане рішення підтверджує факт знаходження на обліку КЕВ м. Одеси земельної ділянки площею 4,20га за військовим містечком № НОМЕР_2 , (колишня військова частина НОМЕР_1 ), з 2008 року Державне підприємство Міністерства оборони України «Одеський автомобільний ремонтний завод».
Інших документів в підтвердження зазначених обставин позивач не надає.
Правові засади і порядок використання земель оборони визначає Закон України «Про використання земель оборони».
Згідно зі ст.2 Закону військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності,визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.
Позивач у позові не наводить будь яких обставин щодо виконання вказаних вимог Закону, не надає відповідних доказів.
Позивач зазначає, що землі були враховані за колишньою військової частиною НОМЕР_1 , з 2008 року ДП МОУ «Одеський автомобільний ремонтний завод», проте будь яких доказів в обґрунтування цих обставин також не надає.
Наказом МОУ №448 від 03.07.2013 року затверджене Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗСУ, на яке посилається позивач. Проте не висвітлює виконання третьою особою КЕВ м. Одеси вимог вказаного Положення щодо порядку обліку земельних ділянок, у тому числі п.4.4 вказаного Положення, згідно з яким військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються в постійне користування в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом України "Про використання земель оборони".
Позивач зазначає про знаходження на земельній ділянці ДП «Одеський автомобільний ремонтний завод», проте процесуального статусу вказаної юридичної особи не визначає.
Крім того, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Між тим, позивач просить визнати протиправним та зобов'язати відповідача скасувати у Державному земельному кадастрі відомості про реєстр земельної ділянки в розділі цільове призначення: «J.15.05 Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту», кадастровий номер 5110137300:51:010:0001.
Вказані вимоги не відповідають чіткості та зрозумілості, зокрема що саме просить позивач визнати протиправним, яким чином можливо скасувати відомості, так к відповідно до ст.5 КАС України скасуванню підлягає акт індивідуальної дії.
Крім того, позивач заперечуючи здійснення реєстрації земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у розділі за цільовим призначенням «J.15.05 Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту», кадастровий номер 5110137300:51:010:0001, зазначає, що вказана земельна ділянка у користуванні даної установи не була.
Проте згідно з законодавством на даний час ГУ Держгеокадастру не реєструє права власності та користування земельною ділянкою.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 року затверджена Класифікація видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ), тобто після реєстрації позивачем земельної ділянки у Державному реєстрі земель, та яка згідно з п.1.1,1.2,1.3 Загальних положень КВЦПЗ розроблена відповідно до ЗК України, Закону України «Про землеустрій» та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 19.03.2008 року №224. Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.
Секція J встановлює категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. В секції J за кодом 15 значаться земли оборони (землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України). Класифікація секції J за кодом 15 «землі оборони» містить підрозділи з 15.01 по 15.10, один з яких був зазначений відповідачем. Позивач не наводить мотивів неправильності визначення підрозділу секції J за коду 15.
Крім того, позивачем при поданні позову до суду не виконані вимоги ч.2 ст.161 КАС України. Позивач подав до суду позов та його копії. Проте відповідно до ч.2 ст.161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів. Такими доказами є розрахунковий документ, опис вкладеного.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних належних доказів по справі.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв'язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст.ст. 77, 132, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов Міністерства оборони України (просп.Повітрофлотський,6, м.Київ,01368) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул.Канатна,83,13 поверх, м.Одеса,65107), третя особа на стороні позивача квартирно-експлуатаційній відділ міста Одеси (вул. Єврейська,13а,м.Одеса,65014), про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва