про залишення позовної заяви без руху
справа №813/617/18
14 лютого 2018 року
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько Олена Василівна, ознайомившись з позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 2550,00 грн.
Позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не додано квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч.5 ст.161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Одночасно із адміністративним позовом позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень.
Відповідно до ст.133 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2)позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в)одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За приписами вищезазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
Позивачем не надано до суду належних (достатніх) доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий до суду позов у встановленому законом порядку та розмірі, тому у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі слід відмовити.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивач заявляє вимогу майнового характеру.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
У порушення вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем, письмово не підтверджено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У відповідності до положень ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Відмовити Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали з дати отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Крутько О.В.