Справа № 815/5495/17
12 лютого 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 52113,54 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні за №1502031051П/15023 з 05.02.1998 року як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Як зазначив позивач, 03.01.2017 року відповідач припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням. Станом на 01.10.2017 року ОСОБА_1 має узгоджену та несплачену заборгованість перед Управлінням зі сплати страхових внесків в розмірі 52113,54 грн., а саме: 1) борг по найманих працівниках - 21556,85 грн., у т.ч. страхові внески - 14752,35 грн., фінансова санкція - 151,24 грн., пеня - 5653,26 грн.; 2) борг страхового внеску з найманих працівників (утримання) - 944,90 грн., у т.ч. страхові внески - 553,37 грн., фінансова санкція - 27,89 грн., пеня - 363,64 грн.; 3) борг чистого доходу - 29611,79 грн., у т.ч. страхові внески - 23359 грн., фінансова санкція - 610,09 грн., пеня - 5613,70 грн.
Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено заборгованість, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 18.12.2017 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням першого судового засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 28.12.2017 року розгляд справи відкладено на 07.02.2017 року у зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про його належне повідомлення.
У судове засідання, призначене на 07 лютого 2018 року на 10:00 годину, представник позивача не з'явився. 18.01.2018 року надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, судові повістки повернуті до суду з незалежних від суду причин, тому відповідно до ч.11 ст.126 КАС України вважається, що повістка відповідачу вручена належним чином.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Згідно Положення “Про Пенсійний фонд України” затвердженого Указом Президента України №384/2011 від 06.04.2011 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 05.02.1998 року за №2 553 017 0000 001770, перебуває на обліку в Ізмаїльському ОУПФ України Одеської області з 15.04.1998 року за №2262414442.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 працювала за спрощеною системою оподаткування.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 року №13-92 громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за умови, визначених Декретом (у редакції чинній з 30.07.2010 року по 01.01.2011 року). Оскільки частина фіксованого податку є меншою від суми мінімального страхового внеску, Законом № 1058-ІУ встановлено обов'язок фізичних осіб-підприємців, які є платниками фіксованого податку, здійснювати доплату, розмір якої є різницею між розміром мінімального страхового внеску та сумою страхового внеску, - сплаченого під час перерахування на рахунок державного казначейства суми фіксованого податку.
Єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (з наступними змінами) та Закону України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.
Всупереч цьому, відповідач не здійснила доплату до мінімального страхового внеску, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.
Відповідно до п. 2 розділу І Закону України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 8 липня 2010 року № 2461-VI змінено підпункт 4 п. 8 XV “Прикінцевих положень” Закону № 1058-ІУ, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Суми вказаних доплат розраховуються відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.
Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 має узгоджену та несплачену заборгованість перед Управлінням зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка станом на 01.10.2017 року складає 52113,54 грн.
Так, відповідачем за період з лютого 2008 року по грудень 2010 року було нараховано страхових внесків за найманих працівників на загальну суму 15671,21 грн. (14781,52 грн. + 889,69 грн.), з яких 365,49 грн. відповідачем було погашено, залишок несплачених страхових внесків за найманих працівників становить 15305,72 грн.
За 2006 - 2010 роки відповідачем було нараховано страхових внесків за свій особистий дохід на загальну суму 25666,68 грн., з яких 2308,68 грн. відповідачем було погашено, залишок несплачених страхових внесків становить - 23358 грн.
Загальний борг по страховим внескам становить 38663,72 грн. (15305,72 грн. + 23358 грн.).
Вказана сума є узгодженою, оскільки самостійно визначена боржником в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та у звітах про суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується особовою карткою страхувальника.
За несвоєчасну сплату сум страхових внесків Управлінням були застосовані фінансові санкції у розмірі 1819,22 грн. (1151,24 грн. + 27,89 грн. + 640,09 грн.) та нарахована пеня в розмірі 11630,60 грн. (5653,26 грн. + 363,64 грн. + 5613,70 грн.).
Згідно з п.п. 5.3.4. Інструкції страхові внески платниками податків, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачується ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.
Частиною 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
За несвоєчасну сплату сум страхових внесків Управлінням були винесені рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені: №219 від 19.02.2010 року (а.с. 48), №1039 від 25.08.2010 року (а.с. 47), №1285 від 21.10.2010 року (а.с. 46), №294 від 04.04.2011 року (а.с. 45), №29 від 12.01.2012 року (а.с. 36), №613 від 06.08.2012 року (а.с. 39), №672 від 06.09.2012 року (а.с. 40), №864 від 14.11.2012 року (а.с. 41).
Також відповідачу надсилалась вимога про сплату боргу від 08.05.2012 року №Ф-174 (а.с. 37), з зазначенням суми боргу станом на 01.05.2012 року в розмірі 50926,81 грн.
Також судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року по справі №815/1367/13 адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 46104,93 грн. задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі прострочену заборгованість в розмірі 46104,93 грн. (а.с. 21-22). 20.06.2013 року видано виконавчий лист (а.с. 26).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року по справі №1570/2909/2012 адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 7711 грн. 45 коп. задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 7711,45 грн. (а.с. 28-29). 31.07.2012 року видано виконавчий лист (а.с. 34).
Зазначені вище виконавчі листи про стягнення боргу були направлені для примусового виконання до ВДВС Ізмаїльського МРУЮ, яким 29.06.2016 року були винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення (а.с. 25, 33).
Також судом встановлено, що стосовно ФОП ОСОБА_1 03.01.2017 було внесено запис за №1715020700051 про припинення підприємницької діяльності (а.с. 19).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Крім цього, в постанові Верховного суду України від 4 грудня 2013 року у справі № 6-125цс 13 зроблено висновок про те, що з огляду на положення статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 47 - 49 Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-Х1І “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено право Пенсійного фонду та його територіальних органів звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків.
Крім того, пунктом 7 “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідачем заборгованість по страховим внескам в сумі 52113,54 грн. не погашена, суд вважає, що позовні вимоги Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.2 ст.139, ч.9 ст.205, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -
Адміністративний позов Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, 46, код ЄДРПОУ 37743414) до ОСОБА_1 (68611, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. С. Алексєєнко, 19) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (68611, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. С. Алексєєнко, 19, р.н.к.п.п. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414) на р/р 25601300134569 у Філії ОУ АТ «Ощадбанк» МФО 328845 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 52113,54 грн. (п'ятдесят дві тисячі сто тринадцять грн. п'ятдесят чотири коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Андрухів
.