справа №813/4246/17
15 лютого 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О. розглянувши в письмовому провадженні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 12.12.2017 року, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови в зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області, часу його навчання у Львівському політехнічному інституті (Державному університеті «Львівська Політехніка») від 07.08.1992 до 10.10.1996 з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області зарахувати до вислуги років для призначення пенсії підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області, час його навчання у Львівському політехнічному інституті (Державному університеті «Львівська Політехніка») від 07.08.1992 до 10.10.1996 з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, а саме 2 роки 1 місяць 1 день;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області зарахувати до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху 'а спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області, час його навчання у Львівському політехнічному інституті (Державному університеті «Львівська Політехніка») від 07.08.1992 до 10.10.1996 з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, а саме 2 роки 1 місяць 1 день;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати і виплатити підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 13 097 грн. 12 коп.;
- судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача (1920 грн.).
06.02.2018 року позивачем подано додаткові пояснення.
Позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну позовних вимог та додаткових пояснень мотивовані тим, що 26.09.2017 року відповідно до наказу ГУНП у Львівській області № 767 о/с ОСОБА_1, звільнено зі служби в поліції відповідно до п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).В день звільнення йому видано витяг з вказаного наказу ГУНП у Львівській області № 767 о/с від 26.09.2017, в якому зазначено, що стаж служби в поліції та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 становить 20 років 11 місяців 2 дні. При цьому, в наказі не зазначено наявну в нього вислугу років, яка надає право для призначення пенсії за вислугу років. Таким чином, ГУНП у Львівській області не виконало належним чином по відношенню до звільненого працівника свої обов'язки, чим позбавило його можливості звернутись до відповідних органів Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за вислугу років. 27.09.2017 року він звернувся до ГУНП у Львівській області з відповідною заявою, у якій просив зарахувати йому до вислуги років у відповідності до п.2 Постанови №393 період його навчання в Державному університеті «Львівська Політехніка» до прийняття на службу в органи внутрішніх справ України з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби (усього 2 роки 1 місяць 18 днів), а також у відповідності до п.3 Постанови №393 зарахувати до вислуги років в пільговому обчисленні період проходження служби в зоні проведення антитерористичної операції з розрахунку три місяці за один місяць служби (усього 2 місяці 2 дні) а також період проходження служби на посаді оперуповноваженого карного розшуку з розрахунку півтора місяці за один місяць служби (усього 2 місяці 28 днів). Нараховану вислугу просив відобразити шляхом внесення відповідних змін до наказу ГУНП у Львівській області від 26.09.2017 №767 о/с. 26.10.2017 року ним отримано відповідь на його заяву у вигляді листа від 23.10.2017 №Оп-393/05/13/25-2017 та витяг з наказу від 23.10.2017 року №801 о/с, відповідно до якого його заяву задоволено частково, а саме зараховано до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження в зоні АТО та на посаді оперуповноваженого карного розшуку, а до наказу внесено відповідні зміни, де вказано, що вислуга років у пільговому обчисленні ОСОБА_1 становить 21 рік 4 місяці 2 дні. На думку позивача, йому безпідставно відмовлено у зарахуванні до вислуги років періоду навчання у вищому навчальному закладі, тобто не зараховано до вислуги років часу навчання у Львівському політехнічному інституті. Вважає такі дії відповідача протиправними, необґрунтованими, а відмова мотивована не відповідними нормами матеріального права , а лише посиланням на лист - роз'яснення МВС від 30.06.2017 року №96/05/22-2017 та суперечить вимогам Закону №2262 і Постанови №393. Свої вимоги щодо врахування до вислуги років періоду навчання у вказаному вищому навчальному закладі вважає обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення з огляду на положення ст.9, ч.2 ст.17 Закону №2262, п.2, 10 Постанови №393. Також покликається на правову позицію, викладену ВАС України у рішенні від 14.01.2016 року у справі №820/11522/13-а. Вважає, що відповідачем невірно нараховано стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому виплачено дану допомогу не у повному розмірі. Так, для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені ГУНП у Львівській області враховано розмір місячного грошового забезпечення позивача, який становив 8731,41 грн., за 20 повних років служби, які були вказані як стаж служби в поліції у наказі ГУНП у Львівській області від 26.09.2017 № 767 о/с: 8 731,41 грн. х 50% х 20 років = 87 314,10 грн. (з відрахуванням 1,5 % військового збору на розрахункову картку фактично надійшло 86 004,39 грн.) У відповідності до абз.8 п.10 Постанови № 393 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови. Наведене свідчить про те, що ГУНП у Львівській області провело розрахунок стажу служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні лише згідно з п.1 Постанови № 393, а тому належить провести перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням повного стажу служби відповідно до п.1 та п.2 Постанови № 393, який з врахуванням часу навчання у вищому навчальному закладі становить 23 роки 0 місяців 20 днів (до якого входить 20 років 11 місяців 2 дні безперервної служби в органах внутрішніх справ та поліції а також 2 роки 1 місяць 18 днів за рахунок навчання у вищому навчальному закладі). Таким чином, стаж служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні становить повних 23 роки, а розрахунок та виплата проведена лише за 20 повних років. Тому вважає необхідним зобов'язати ГУНП у Львівській області нарахувати і виплатити залишок належної мені одноразової грошової допомоги при звільнені за останні три повних роки служби, які не були враховані раніше. Невиплачена різниця становить: 8 731,41 грн. х 50% х 23 роки - 87 314,10 грн. = 13 097,12 грн.
Додатково вказав, що після прийняття на службу до органів внутрішніх справ та призначення на відповідну посаду середнього начальницького складу відповідно до наказу МВС України від 30.11.1996 № 522 о/с згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджене постановою КМУ від 29.07.1991 № 114, йому було присвоєно первинне спеціальне звання «молодший лейтенант міліції», як особі середнього начальницького складу, яка здобула базову (як вважалось на той час - неповну) вищу освіту. 31.01.2018 ним подано до суду у якості доказу копію витягу з наказу УМВСУ на Львівській залізниці від 01.10.2004 № 102 о/с, відповідно до цього наказу, йому під час проходження служби в органах внутрішніх справ вже було зараховано до вислуги років 2 роки 00 місяців 28 днів за рахунок навчання у вищому навчальному закладі. Від 01.10.2004 до 06.11.2015, тобто до завершення його служби в органах внутрішніх справ, органом у якому я проходив службу щомісячно (на 1-ше число місяця) проводився перерахунок вислуги років, до якого включались вказані 02 роки 00 місяців 28 днів за рахунок навчання у цивільному вищому навчальному закладі та з врахуванням такої вислуги йому встановлювалась надбавка за вислугу років до грошового забезпечення, а також надавалась щорічна відпустка відповідної тривалості з врахуванням збільшеної вислуги років. Відповідач не представив жодного іншого наказу чи судового рішення, згідно з якими вказаний наказ УМВСУ на Львівській залізниці від 01.10.2004 № 102 о/с вважався б недійсним, а відтак відповідач не мав права ігнорувати даний наказ та не зарахувати йому до вислуги років часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі, який ще 01.10.2004 на законних підставах був зарахований йому до вислуги років органом, у якому позивач проходив службу. Тому, позивач просить позов задовільнити у повному обсязі з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідач відзиву чи заперечень на позов не подав, в жодне з судових засідань явки повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Ухвалою від 27.11.2017 року відкрито провадження у справі, запропоновано відповідачу подати письмове заперечення проти позову та докази, якщо такі є подати до суду у п'ятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали. Ухвалою від 27.11.2017 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 07.12.2017 року. Ухвалою від 07.12.2017 року відкладено розгляд справи за клопотанням позивача та у зв'язку з неявкою представника відповідача на 10.01.2018 року. Ухвалою від 10.01.2018 року відкладено розгляд справи у зв'язку з поданням позивачем заяви про зміну позовних вимог та неявкою представника відповідача на 31.01.2018 року. Ухвалою від 31.01.2018 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про поважність причин неявки його в судове засідання та перенесення розгляду справи. Ухвалою від 31.01.2018 року витребувано у відповідача довідку про розмір грошового забезпечення позивача за два останні повних місяці служби та витягу з наказу, яким позивачу було виключено з вислуги років час навчання в ДУ «Львівська Політехніка», встановлено строк для подання доказів - 5 днів та оголошено перерву до 08.02.2018 року. 06.02.2018 року позивачем подано додаткові пояснення, які отримані відповідачем у той же день. Ухвалою від 08.02.2018 року відкладено розгляд справи за клопотанням відповідача у зв'язку з його неявкою та неможливістю подати у встановлені судом строки доказів, - на 15.02.2018 року. Ухвалою від 15.02.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про продовження процесуального строку для подання доказів та відмовлено у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні 15.02.2018 року позивачем подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини, викладені у заявах по суті справи (позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог, додаткових поясненнях позивача), на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
26.09.2017 року відповідно до наказу ГУНП у Львівській області № 767 о/с ОСОБА_1, звільнено зі служби в поліції відповідно до п.4 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).В день звільнення йому видано витяг з вказаного наказу ГУНП у Львівській області № 767 о/с від 26.09.2017, в якому зазначено, що стаж служби в поліції та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 становить 20 років 11 місяців 2 дні.
27.09.2017 року позивач звернувся до ГУНП у Львівській області з заявою, у якій просив зарахувати йому до вислуги років у відповідності до п.2 Постанови №393 період його навчання в Державному університеті «Львівська Політехніка» до прийняття на службу в органи внутрішніх справ України з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби (усього 2 роки 1 місяць 18 днів), а також у відповідності до п.3 Постанови №393 зарахувати до вислуги років в пільговому обчисленні період проходження служби в зоні проведення антитерористичної операції з розрахунку три місяці за один місяць служби (усього 2 місяці 2 дні) а також період проходження служби на посаді оперуповноваженого карного розшуку з розрахунку півтора місяці за один місяць служби (усього 2 місяці 28 днів). Нараховану вислугу просив відобразити шляхом внесення відповідних змін до наказу ГУНП у Львівській області від 26.09.2017 №767 о/с.
26.10.2017 року позивачем отримано відповідь на його заяву у вигляді листа від 23.10.2017 №Оп-393/05/13/25-2017 та витяг з наказу від 23.10.2017 року №801 о/с, відповідно до якого його заяву задоволено частково, а саме зараховано до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження в зоні АТО та на посаді оперуповноваженого карного розшуку, а до наказу внесено відповідні зміни, де вказано, що вислуга років у пільговому обчисленні ОСОБА_1 становить 21 рік 4 місяці 2 дні. Стосовно зарахування до вислуги років періоду навчання у вищому навчальному закладі вказали, що зарахувати такий не можуть з огляду на лист МВС України від 30.06.2017 року №96/05/22-2017.
07.08.1992 позивача зараховано студентом першого курсу денної форми навчання радіотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту, який в 1993 р. отримав четвертий рівень акредитації та був перейменований в Державний університет «Львівська Політехніка». Після завершення четвертого курсу навчання 30.06.1996 в Державному університеті «Львівська Політехніка» ним отримано диплом бакалавра. 10.10.1996 відрахований з Державного університету «Львівська Політехніка» у зв'язку з переводом до Львівської комерційної академії (а.с.12, 13).
Відповідно до статті 29 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ в редакції від 25.04.1996, тобто на момент завершення навчання позивачем в Державному університеті «Львівська Політехніка», структура освіти передбачала: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; базову вищу освіту; повну вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.
Відповідно до статті 30, 43 цього ж Закону, передбачались наступні освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст (після здобуття середньої спеціальної освіти, присвоювався навчальними закладами першого рівня акредитації); бакалавр (після здобуття базової вищої освіти, присвоювався навчальними закладами другого рівня акредитації); спеціаліст, магістр (після здобуття повної вищої освіти, присвоювався навчальними закладами третього та четвертого рівня акредитації).
Таким чином, отримання позивачем диплому бакалавра 30.06.1996 означає здобуття базової вищої освіти. Під час навчання на 3 та 4 курсі у Державному університеті «Львівська Політехніка» позивач також пройшов повний курс військової підготовки за військово-обліковою спеціальністю «офіцер по застосуванню радіотехнічних підрозділів частин і з'єднань військ ППО СВ» та 18.07.1996 склав встановлені іспити.(а.с14-16).
Відповідно до пп. «в» п. 17 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, затвердженого указом Президента України від 13.05.1993 №174/93 (в редакції, чинній на 1996 рік) військове звання молодшого лейтенанта присвоюється курсантам, випускникам військових вищих навчальних закладів і студентам військових кафедр (факультетів, відділень військової підготовки) після їх закінчення з рівнем підготовки не нижче як бакалавр.
Таким чином, після завершення повного курсу навчання за програмою підготовки офіцерів запасу у липні 1996 року, при наявності диплома про базову вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» навчальний заклад був зобов'язаний атестувати його до присвоєння первинного військового звання. У довідці, виданій у 1999 р. Відділенням Військової Підготовки ДУ «Львівська політехніка» підтверджується, що позивач під час навчання пройшов повний курс військової підготовки за військово-обліковою спеціальністю «офіцер по застосуванню радіотехнічних підрозділів частин і з'єднань військ ППО СВ» та 18.07.1996 року склав встановлені іспити. Разом з тим, у довідці вказано, що позивача не було атестовано до первинного звання у зв'язку з отриманням диплома бакалавра та відрахуванням з вищого навчального закладу.
Після прийняття на службу до органів внутрішніх справ, відповідно до наказу МВС України від 30.11.1996 року №522 о/с у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ України від 29.07.1991 року №114, в редакції від 27.01.1992, позивачу було присвоєно первинне спеціальне звання начальницького складу «молодший лейтенант міліції». (а.с.24).
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до п.2 постанови КМ України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова КМ України №393), до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Таким чином, згідно наведених вище норм, якщо навчання (незалежно від його форми) у цивільному вищому навчальному закладі до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду дає право на присвоєння офіцерського (спеціального) звання, то половина строку цього навчання додатково зараховується до вислуги років.
Оскільки за результатами навчання позивача в Львівському політехнічному інституті (ДУ «Львівська політехніка» з 07.08.1992 року по 10.10.1996 року (4 роки 3 місяці 3 дні) і здобуття базової вищої освіти позивачу було присвоєно перше офіцерське звання «молодший лейтенант міліції», то період його навчання з 07.08.1992 року по 10.10.1996 року до прийняття на службу в 1996 року році має бути зараховано до вислуги років в половинному розмірі.
Згідно витягу з наказу УМВС України на Львівській залізниці від 01.10.2004 року №102 о/с «По особовому складу», у відповідності з Постановою КМ України від 17.07.1992 року №393 додатково зараховано до вислуги років час навчання у вищому навчальному закладі в межах до п'яти років з розрахунку один рік за шість місяців капітану міліції ОСОБА_1 (М-062642), слідчому з особливо важливих справах слідчого відділу УМВСУ, в кількості 2 роки 00 місяців 28 днів на підставі висновку комісії УМВСУ від 01.10.2004 року.
Відповідач на вимогу суду доказів скасування такого наказу чи внесення до нього змін не надав, як і відзиву на позов.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та підставними позовні вимоги позивача в частині: визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови в зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області, часу його навчання у Львівському політехнічному інституті (Державному університеті «Львівська Політехніка») від 07.08.1992 до 10.10.1996 з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби; зобов'язання Головне управління Національної поліції у Львівській області зарахувати до вислуги років для призначення пенсії підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області, час його навчання у Львівському політехнічному інституті (Державному університеті «Львівська Політехніка») від 07.08.1992 до 10.10.1996 з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, а саме 2 роки 1 місяць 1 день. Відтак, вказані позовні вимоги підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог з приводу виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, суд вважає такі обґрунтованими, оскільки є похідними від первісних вимог з огляду на наступне.
Позивач вказує ,що 30.10.2017 року на його розрахункову карту перераховано виплачену йому роботодавцем одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 86004,39 грн. ,однак він вважає її з врахуванням вищенаведеного не виплаченою у повному обсязі.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Аналогічні положення містяться у абз. 1,3 п.10 Постанови КМ України від 17.07.1992 року №393.
Таким чином, при звільненні зі служби в поліції у зв'язку із скороченням штатів позивачу належить до виплати одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Таким чином, судом враховуються доводи позивача щодо невірного розрахунку позивачем розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки така була здійснена з розрахунку 20 повних років служби згідно наказу від 26.09.2017 року №767 о/с.
У відповідності до абз.8 п.10 Постанови КМ України № 393 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови. Наведене свідчить про те, що ГУНП у Львівській області провело розрахунок стажу служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні лише згідно з п.1 Постанови №393, а тому належить провести перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням повного стажу служби відповідно до п.1 та п.2 Постанови КМ України № 393, який з врахуванням часу навчання у вищому навчальному закладі становить 23 роки 0 місяців 20 днів (до якого входить 20 років 11 місяців 2 дні безперервної служби в органах внутрішніх справ та поліції а також 2 роки 1 місяць 1 день за рахунок навчання у вищому навчальному закладі). Таким чином, стаж служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні становить повних 23 роки, а розрахунок та виплата проведена лише за 20 повних років. Невиплачена різниця становить (згідно довідки від 08.02.2018 року №806/2018 за жовтень 2015 року) 8 731,41 грн. х 50% х 23 роки - 87 314,10 грн. = 13 097,12 грн.)
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та підставними позовні вимоги позивача в частині: зобов'язання Головне управління Національної поліції у Львівській області зарахувати до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху 'а спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області, час його навчання у Львівському політехнічному інституті (Державному університеті «Львівська Політехніка») від 07.08.1992 до 10.10.1996 з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, а саме 2 роки 1 місяць 1 день; та зобов'язання Головне управління Національної поліції у Львівській області виплатити підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 13 097 грн. 12 коп.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
При цьому судом також враховується те, що відповідач не заперечив проти позову, жодних доказів у спростування позовних вимог не подав, в судові засідання явки повноважного представника не забезпечив.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши обставини, визначені ч.2 ст.2 КАС України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, судовий збір, сплачений позивачем при поданні даного позову підлягає відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297, пп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса:79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) щодо відмови в зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області, часу його навчання у Львівському політехнічному інституті (Державному університеті «Львівська Політехніка») від 07.08.1992 до 10.10.1996 з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (адреса:79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) зарахувати до вислуги років для призначення пенсії підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області, час його навчання у Львівському політехнічному інституті (Державному університеті «Львівська Політехніка») від 07.08.1992 до 10.10.1996 з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, а саме 2 роки 1 місяць 1 день.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (адреса:79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) зарахувати до строку календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області, час його навчання у Львівському політехнічному інституті (Державному університеті «Львівська Політехніка») від 07.08.1992 до 10.10.1996 з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, а саме 2 роки 1 місяць 1 день
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (адреса:79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) виплатити підполковнику поліції ОСОБА_1, звільненому зі служби в поліції 26.09.2017 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальних заходів управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 13 097 грн. 12 коп.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: 79007, АДРЕСА_2, іден. номер НОМЕР_1) 1920 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна