Справа № 815/4624/17
06 лютого 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Сердюк І.С.
сторін:
представника позивача Продан М.О.
представника відповідача Степановича Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби України в/ч НОМЕР_1 , третя особа: Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби України в/ч НОМЕР_1 , третя особа: Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України в якому з урахуванням подоної заяви про уточнення позовних вимог (за вхід. № 228/18 від 04.01.2018 р.) просить:
- скасувати постанову начальника 3-го відділу прикордонної служби «Одеса-Аеропорт» Одеського прикордонного загону ст. лейтенанта Рябової К. О. від 01.12.2016 року щодо заборони в'їзду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україну строком на 3 роки.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постанова від 01.12.2016 року винесена начальника 3-го відділу прикордонної служби «Одеса-Аеропорт» Одеського прикордонного загону ст. лейтенанта Рябової К. О. про заборону в'їзду в Україну строком на три роки є не законною та не обґрунтованою, оскільки порушує права та свободи ОСОБА_1 .
Представник позивача в адміністративном позові вказує, що отримавши реквізити для сплати штрафу, який був накладений Постановою № 157441 від 01.12.2016 року за порушення терміну законного перебування в Україні в сумі 595 грн., поклав у свій паспорт грошові кошти у сумі 500 грн.
В подальшому в період оформлення паспортного контролю авіарейсу № 768 "Одеса - Варшава" вказані кошти виявлені працівником прикордонної служби. Позивач був доставлений до лінійного відділу поліції за ніби-то надання неправомірної вигоди. Однак, Малиновським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області не встановлено в діях позивача ознак злочину, передбаченого ст. 396 КК України.
Ухвалою судді від 08.09.2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 17.11.2017 року.
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України) викладено в новій редакції.
У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, ухвалою суду від 19.12.2017 року визначено, що подальший розгляд даної справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України, а саме, за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомлення учасників справи.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у запереченнях (відзиві на позовну заяву) від 18.09.2017 р. (вх. № 25596/17) та у доповненні до відзиву від 03.01.2018 р. (вх. № 107/18) зазначивши, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України діяли у межах та у спосіб передбачений Законом України «Про правовий статус іноземцев та осіб без грамодянства», Законом України «Про прикордонной контроль», Інструкцією про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 року № 946.
Третя особа - Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження засобами телефонного зв'язку (факсом) за телефоном: НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи (а/с. 135 - 137).
19.09.2017 р. від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, яка зареєстрована в канцелярії суду за вхід. № 25811/17.
Дослідивши матеріали справи,заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Ізраїлю.
07.07.2016 року прибув до України.
01.12.2016 року, в період оформлення паспортного контролю авіарейсу № 768 «Одеса-Варшава», на прохання співробітника прикордонної служби, ОСОБА_1 пред'явив паспорт громадянина Ізраїлю № НОМЕР_3 виданий 31.12.2013 року, в якому знаходились грошові кошти в сумі 500 гривень.
У зв'язку із цим, 01.12.2016 року о 14 год. 40 хв. начальником 3-го відділу прикордонної служби «Одеса-Аеропорт» Одеського прикордонного загону ст. лейтенанта Рябовою К. О. складена довідка (а/с. 147) та постанова про заборону в'їзду в Україну строком на три роки.
Інспектором прикордонної служби 4-го відділення 2 категорії прикордонної прикордонної служби старшиною Малковим Я.М. на виконання приписів ст.ст. 260-263 КУпАП складений протокол про адміністративне затримання о 14 год. 46 хв. 01.12.2016 р. (а/с. 150-151).
Начальником Одеського прикордонного загону ( ОСОБА_2 ) 01.12.2016 р. о 15 год. 28 хв. направлено повідомлення про виявлення ознак злочину (впорядку ст.ст. 60, 214 КПК України) (а/с. 149).
Згідно відповіді Малиновського ВП в м. Одесі від 29.12. 2017 р. за № 38/вих. 2817П (на адвокатський запит ОСОБА_3 ) повідомлено, що вказане повідомлення повідомлення зареєстровано до ЖЄО Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області під № 32227.
Відомості по вищевказаному повідомленню до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилися, а розглядаються співробітниками відділу поліції, на підставі Закону України "Про звернення громадян".
Інспектором прикордонної служби 4-го відділення 2 категорії прикордонної прикордонної служби старшиною Малковим Я.М. на виконання приписів ст.ст. 254-256 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено перевищення строку перебування на території України (а/с. 152-153).
Громадянина ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 01.12.2016 р. о 16:00 год. в приміщенні прикордонної служби "Одеса - Аеропорт".
Начальником 3-го відділу прикордонної служби «Одеса-Аеропорт» Одеского прикордонного загоду старшим лейтенантом Рябовою К. О. 01.12.2016 року о 16 год. 00 хв. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №157441 за ч. 2 ст. 203 КпАП України у відношенні ОСОБА_4 , якою накладенно адміністративне стягнення, штраф у розмірі 595 грн. (а/с. 156-157).
Законодавство, що регулює спірні правовідносини.
Правовий статус іноземця та особи без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»№ 3929-ХП від 04.02.1992 року.
Статтею 1 цього Закону визначено, що іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
Відповідно до вимог ст. 3 цього Закону Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно ст. 10 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»№ 661-ІV від 03.04.2003 року, органи охорони державного кордону безпосередньо виконують поставлені перед Державною прикордонною службою України завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів.
Статтею 19 цього Закону визначені обовязки Державної прикордонної служби. Так, на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються, зокрема, здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду; запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів; організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами..
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України регулює Закон України «Про прикордонний контроль» № 1710-VІ від 05.11.2009 року.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 2 Закону України №1710-VІ, прикордонний контроль забезпечується, зокрема, шляхом створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних.
Відповідно до вимог п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. N 150 (далі Порядок № 150), іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення Недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через державний кордон України, - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пп. 1 п. 6 Порядку № 150, строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули: за короткостроковою візою, а також з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України, виконання службових обов'язків іноземним кореспондентом або представником іноземного засобу масової інформації тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в'їзду в Україну.
Пункт 7 Порядку № 150 визначає, що рішення про продовження строку перебування іноземців та осіб без громадянства на території України понад встановлені цим Порядком строки приймається керівником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником у разі подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України та наявності підстав, які не дають змоги виїхати з України, відповідно до статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а також Головою ДМС або його заступником в інших випадках за умови подання підтверджувальних документів.
Згідно п.п.2.5.6 п.2.5 Інструкції з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 05.06.2012 року №407(далі - Інструкція), під час проведення стандартної перевірки документів прикордонний наряд «Перевірка документів» повинен здійснити пошук необхідної інформації у відповідних базах даних Державної прикордонної служби України.
Таким чином, з вищезазначеної норми права випливає, що законодавцем покладено на відповідного суб'єкта владних повноважень безпосередній обов'язок щодо здійснення пошуку необхідної інформації у відповідних базах даних Державної прикордонної служби України у випадку проведення стандартної перевірки документів
Підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 Інструкції визначено, що під час здійснення стандартної перевірки документів іноземців та осіб без громадянства потрібно додатково перевіряти під час в'їзду в Україну, зокрема виконання вимог щодо дотримання встановлених законодавством правил і строків перебування на території України (підраховується автоматизовано відповідно до Положення про базу даних "Відомості про іноземців та осіб без громадянства, які перевищили термін реєстрації паспортних документів в Україні", затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2008 року N 444, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2008 року за N 549/15240 (далі - Положення)).
Так, згідно з пунктом 3 Положення, база даних "Відомості про іноземців та осіб без громадянства, які перевищили термін реєстрації паспортних документів в Україні" (далі - База даних) - автоматизований банк даних (в електронному вигляді) відомостей про іноземців і осіб без громадянства та їх паспортні документи, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, які перевищили терміни реєстрації, установлені Правилами в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року N 1074.
Відповідно до п. 4 Положення, базу даних створено для здійснення контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства термінів реєстрації їх паспортних документів на період короткотермінового перебування в Україні.
Пунктом 10 Положення визначено, що перевірка інформації за Базою даних здійснюється автоматично з використанням автоматизованих робочих місць «Інспектор» (стаціонарних, портативних, кишенькових) (далі - АРМ «Інспектор») ПТК АПК ІТС «Гарт-1» під час уведення інформації до Бази даних осіб посадовими особами підрозділів органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, які в установленому порядку призначені і несуть службу в прикордонному наряді «Перевірка документів», шляхом асоціативного пошуку за такими реквізитами (з визначеним відсотком збігу даних): прізвище та ім'я особи (латинськими літерами) - 90 %; дата народження - 100 %; громадянство - 100 %; серія і номер паспортного документа - 100 %.
У разі збігу даних за цими реквізитами з даними, що зберігаються в Базі даних, на екрані АРМ «Інспектор» ПТК АПК ІТС «Гарт-1» з'являється відповідне інформаційне повідомлення з відображенням даних про особу із зазначенням коду ознаки інформації «ПТР» (перевищення іноземцем або особою без громадянства терміну реєстрації паспортного документа).
Відповідно до п. 4 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2008 року №444, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2008 року за №549/15240 яким затверджено Положення про базу даних «Відомості про іноземців та осіб без громадянства, які перевищили термін реєстрації паспортних документів в Україні» уповноваженим посадовим особам органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України в разі виявлення іноземців та осіб без громадянства за базою даних "Відомості про іноземців та осіб без громадянства, які перевищили термін реєстрації паспортних документів в Україні" під час здійснення прикордонного контролю, забезпечити: при виїзді з України - прийняття рішень щодо притягнення таких осіб до адміністративної відповідальності в установленому законодавством порядку; при в'їзді в Україну - прийняття рішень щодо непропуску таких осіб через державний кордон зі складанням постанови про відмову в пропуску через державний кордон.
Згідно п. 6 ч. 1 ст.13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI, в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема, якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про прикордонний контроль» передбачено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; підтвердження мети запланованого перебування; наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього ж Закону, процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: 1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; 2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.
Водночас, порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України (далі - орган охорони державного кордону) рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - іноземець) регламентований Інструкцією про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, яка затверджена Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 року № 946 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за N 1564/20302 (надалі -Інструкція № 946)
Так, згідно п.2.1 Інструкції № 946, рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в'їзду в Україну) приймається органом охорони державного кордону в разі, зокрема, якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну.
Пунктами 2.3-2.4 Інструкції №946 передбачено, що рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю органом охорони державного кордону приймається відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" на строк 3 роки.У разі виявлення в пункті пропуску службовою особою Державної прикордонної служби України іноземця, якому уповноваженим органом заборонено в'їзд в Україну, але в паспортному документі якого відмітки "Заборонено в'їзд в Україну терміном на..." немає, уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону проставляє таку відмітку із зазначенням терміну, вказаного в базі даних осіб, яким заборонено в'їзд в Україну.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України № 1710-VІ, іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
По суті досліджених правовідносин, суд зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено, що під час проходження паспортного контролю авіарейсу № 768 "Одеса-Варшава" позивачем по справі ОСОБА_1 надано паспортний документ, в якому знаходились грошові кошти в розмірі 500 гривень. Вказана обставина не заперечувалась і представником позивача.
Разом із цим, представник позивача наполягав на тому, що грошові кошти в паспортному документі призначались для сплати штрафу за порушення строків перебування позивача на території України.
Але в судовому засіданні це твердження спростовано письмовими доказами, які свідчать про часові розбіжності двох подій - виявлення коштів і накладення адміністративного стягнення.
Так, паспортний контроль позивач проходив в 14 год. 40 хв., що підтверджується довідкою (а/с. 147), постановою про заборону в'їзду в України (а/с. 145-146) та протоколом про адміністративне затримання (а/с. 150).
Тоді як, Постанова № 157441 від 01.12.2016 р. про накладення адміністративного стягнення у сумі 595 грн. винесена лише о 16 годині 00 хвилин
З викладеного вбачається, що о 14 год. 40 хв. позивач не мав адміністративного стягнення, яке за словами, представника позивача, він бажав сплатити, а тому готувати грошові кошти для такої сплати не було потреби.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на пояснення позивача ОСОБА_1 в протоколі про накладення адміністративного стягнення: "О том что превысил время пребывания в Украине не знал. Объяснение написано мною собственноручно."
Це також спростовує пояснення представника позивача щодо знаходження коштів в паспортному документі позивача.
Суд також вважає необгрунтованим посилання представника позивача на відсутність в діях позивача складу злочину передбаченого ст. 369 КК України, що нібито підтверджується Малиновським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
Згідно з відповіддю Малиновським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 28.12.2017 р. на адвокатський запит від 27.12.2017 р., відомості, викладені у повідомленні про виявлені ознаки злочину (в порядку ст. 60, 214 КПК України) від 01.12.2016 р., до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились, а розглядаються співробітниками відділу поліції на підставі Закону України "Про звернення громадян".
З огляду на викладене, твердження представника позивача не базується на належних та допустимих доказах, які б свідчили про відсутність в діях позивача ознак злочину.
Також, Малиновським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області вказано, що повідомлення розглядається співробітниками, що свідчить про відсутність рішення по ньому.
Доводи представника позивача щодо не залучення перекладача суд також вважає такими, що не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
В протоколах від 01.12.2016 року про адміністративне затримання та про адміністративне правопорушення вказано, що послуги перекладача не потрібні, а пояснення позивач бажає надавати російською мовою. вказане підтверджується особистим підписом позивача ОСОБА_1 (а/с. 150-153).
За таких обставин, суд вважає, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України при прийнятті оскаржуваного рішення діяли правомірно, згідно вимог чинного законодавства та своїх повноважень, а оскаржуване рішення від 01.12.2016 року прийнято обгрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття даного правового акту індивідуальної дії, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загону Державної прикордонної служби України в/ч НОМЕР_1 , третя особа: Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 - адреса: постійне місце проживання Ізраїль
Одеський прикордонний загін Державної прикордонної служби України в/ч НОМЕР_1 - адреса: 65121, м. Одеса, вул. Левітана, 113, в/ч НОМЕР_1 , телефон: НОМЕР_4 , 719-21-81,
odesa_zagin@dpsu.gov.ua
Суддя Потоцька Н.В.
.