(повне)
м. Миколаїв.
09 лютого 2018 р.
справа № 814/207/18
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу
за позовом
комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах, вул. Генерала Карпенка, 49, м. Миколаїв, 54038
до відповідача
Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029
про
визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.12.17 р. № 55140597
Комунальне виробниче підприємство по організації харчування у навчальних закладах (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 грудня 2017 р. № 55140597 щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 20774,62 грн.
Також, позов містить заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка судом задоволена.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що стягнення виконавчого збору можливе тільки за умови початку примусового виконання відповідного рішення, тоді як сплата його боргу ухвалою суду розстрочена, відповідно, відповідач не мав права приймати рішення про стягнення виконавчого збору.
Позивач клопотав про розгляд справи за відсутності свого представника (а. с. 37).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у своєму клопотанні просив розглянути справу за відсутності представника (а. с. 39).
Відповідно до приписів ст. 163 ч. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із неявкою представників обох сторін, на підставі ст. 205 ч. 9 КАС України, суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Інших заяв і клопотань сторони суду не подавали. Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Як слідує з ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 р. у справі № 814/823/17 (а. с. 9-10), у червні 2017 р. суд прийняв постанову, якою з позивача на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - МОВ ФСЗІ) стягнуто 207746,24 грн. У подальшому, позивач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання вищезазначеного судового рішення, яка була задоволена і встановлено такий графік погашення заборгованості - рівними частками в розмірі 34624,37 грн., протягом півроку, починаючи з грудня 2017 р.
У той же час, 11 грудня 2017 р. відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження (а. с. 12-13), з якої вбачається, що МОВ ФСЗІ звернуло виконавчий лист у справі № 814/823/17 до примусового виконання, хоча, як слідує з ухвали суду від 15 листопада 2017 р., представник МОВ ФСЗІ був присутнім під час розгляду заяви позивача про розстрочення виконання судового рішення, а тому стягувач був обізнаний про наявність у позивача розстрочки виконання судового рішення.
У п. 3 спірної постанови вказано про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 20774,62 грн.
Відповідно до ст. 27 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Отже, виконавчий збір - це фактично міра відповідальності боржника за невиконання рішення у добровільному порядку, а загроза стягнення цього збору повинна спонукати боржників виконувати відповідні рішення самостійно.
Відповідач не подав суду доказів вжиття заходів, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа, а наявність у позивача ухвали про розстрочення виконання рішення суду слід вважати "імунітетом" на примусове виконання такого рішення, і з огляду на ці обставини суд приходить до висновку про протиправність стягнення з позивача виконавчого збору.
Окремо суд зауважує, що ухвалою суду, якою розстрочено стягнення з позивача коштів, визначені лише місяці, протягом яких йому надається розстрочка, починаючи з грудня 2017 р., без зазначення конкретної дати у відповідному місяці, до якої позивач повинен сплатити щомісячний платіж, а тому слід вважати, що прострочкою платежу була б несплата коштів протягом всього відповідного місяця. Таким чином, позивач мав право до останього робочого дня грудня здійснити платіж за цей місяць, тоді як відповідач відкрив виконавче провадження вже 11 грудня 2017 р.
Згідно із ст. 27 ч. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Як слідує з наведеної норми, виконавчий збір розраховується виходячи із суми боргу, яка стягнута, а не підлягає стягненню, тобто на стадії відкриття виконавчого провадження у відповідача відсутні підстави визначати розмір виконавчого збору.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач не згоден тільки із стягненням з нього виконавчого збору, але просить скасувати всю постанову про відкриття виконавчого провадження. Суд не знаходить підстав для констатування протиправності цієї постанови, окрім пункту про стягнення виконавчого збору, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 139 ч. 3 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 1762,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3955 від 22 січня 2018 р. (а. с. 4) і з урахування часткового задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 881,0 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах (вул. Генерала Карпенка, 49, м. Миколаїв, 54038, код 05475854) до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, код 34993162) задовольнити частково.
2. Постанову про відкриття виконавчого провадження № 55140597, прийняту 11 грудня 2017 р. Заводським відділом державної виконавчої служби міста Миколаїв (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, код 34993162) в частині пункту 3 щодо стягнення з комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах (вул. Генерала Карпенка, 49, м. Миколаїв, 54038, код 05475854) виконавчого збору в розмірі 20774,62 грн. (двадцять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні шістдесят дві копійки), визнати протиправною і скасувати.
3. В решті постанову про відкриття виконавчого провадження № 55140597, прийняту 11 грудня 2017 р. Заводським відділом державної виконавчої служби міста Миколаїв (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, код 34993162) залишити без змін.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, код 34993162) на користь комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах (вул. Генерала Карпенка, 49, м. Миколаїв, 54038 код 05475854) судові витрати в розмірі 881,0 (вісімсот вісімдесят одна) грн.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз