Справа № 815/5918/17
09 лютого 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
за участю секретаря - Марчук Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський інститут підприємництва і права” про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеною науковим працівникам за Законом України “ Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії призначеною відповідно до інших законодавчих актів, -
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - Позивач або Управління) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський інститут підприємництва і права” (далі - Відповідач або - ТОВ “Одеський інститут підприємництва і права”) про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії призначеної відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 793,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ТОВ “Одеський інститут підприємництва і права” перебуває на обліку в Управлінні за №1765 від 24.03.1997 року. У товаристві працювали наступні громадяни: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які займали посади, що відносяться до наукової та науково-технічної діяльності та мають стаж роботи, необхідний для призначення наукових пенсій, що підтверджується відповідними довідками, виданими підприємством, трудовими книжками та розрахунками стажу. Управлінням призначено пенсію колишнім науковим працівникам, які працювали в ТОВ “Одеський інститут підприємництва і права”, що дає право призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”. За період з 01.09.2017 року по 31.10.2017 року у відповідача виникла заборгованість із відшкодування управлінню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 793,67 грн. В добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам з ТОВ “Одеський інститут підприємництва і права” у розмірі 793,67 грн. на користь Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на р/р 25604304195965, в філії ООУ АТ “Ощадбанк”, МФО 328845.
Ухвалою судді від 16.11.2017 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 27.11.2017 року.
Ухвалою суду від 27.11.2017 року на підставі ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження по справі було зупинено до 21.12.2017 року.
15.12.2017 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції.
У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, подальший розгляд цієї справи продовжено за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України і ухвалою суду від 21.12.2017 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання призначено на 09.01.2018 року.
09.01.2018 року у зв'язку з неявкою в судове засідання Відповідача, щодо якого були відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання розгляд справи було відкладено до 01.02.2018 року.
Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового засідання призначеного на 01.02.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було отримане Відповідачем 19.01.2018 року.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
В судове засідання, призначене на 01.02.2018 року, представник Позивача не з'явився, надав клопотання у якому просив справу розглянути за його відсутності у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.
В судове засідання, призначене на 01.02.2018 року, представник Відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі викладеного, з урахуванням положень ч. 6 ст. 162 та п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку, що причина неявки Відповідача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не є поважною та керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалив про розгляд справи у його відсутність.
Враховуючи неприбуття в судове засідання Відповідача, клопотання представника Позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
ТОВ “Одеський інститут підприємництва і права” (ідентифікаційний код юридичної особи 20933567, місцезнаходження: 65076, Одеська обл., місто Одеса, вул. Іцхака Рабіна, будинок 7) перебуває на обліку в Малиновському об'єднаному управління Пенсійного фонду України в м.Одесі за №1765 з 24.03.1997 року.
Судом встановлено, що колишні працівники товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський інститут підприємництва та права” - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9І, ОСОБА_6, ОСОБА_7, отримують пенсію наукового працівника, яка своєчасно і в повному обсязі оплачувалася Малиновським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі.
Відповідно до обґрунтованих розрахунків, відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно з Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у сумі 793,67 грн. за період з 01.09.2017 року по 31.10.2017 року.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи викладені в позовній заяві, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Згідно з ч.2 ст.37 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, після досягнення чоловіками 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися до 31 грудня 1952 року включно; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року до 31 грудня 1953 року включно; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року до 31 грудня 1954 року включно; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року до 31 грудня 1955 року включно. Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Відповідно до ч.6 ст.37 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
При цьому згідно з п.2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 % різниці у розмірі пенсії наукових працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій, закладів.
Відповідно до п.5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних підприємств і організацій, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду, про що надсилається повідомлення підприємству чи організації. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Судом встановлено, що Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надсилало на адресу ТОВ “Одеський інститут підприємництва та права” повідомлення про розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, але відповідачем сума витрат не відшкодована.
Згідно з п.8 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Як встановлено судом, вищевказана заборгованість ТОВ “Одеський інститут підприємництва і права” із відшкодування управлінню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 793,67 грн. погашена не була.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 229, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65007, м. Одеса, вул. Прохорівська, 3, код ЄДРПОУ 41249156) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський інститут підприємництва і права” (65076, м. Одеса, вул. І.Рабіна, 7, код ЄДРПОУ 20933567) про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії призначеної відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 793,67 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський інститут підприємництва і права” (65076, м. Одеса, вул. І.Рабіна, 7, код ЄДРПОУ 20933567) на користь Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65007, м. Одеса, вул. Прохорівська, 3, код ЄДРПОУ 41249156) заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам у розмірі 793 (сімсот дев'яносто три) гривні 67 копійок на р/р 25604304195965 в філії ООУ АТ “Ощадбанк” МФО 328845.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук.
.