Справа №813/4814/17
07 лютого 2018 року
14 год. 05 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Приймака С.І., представниці позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного Управління ДФС у Львівській області до фізичної особи платника податків ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
Головне Управління ДФС у Львівській області звернулося до суду з позовною заявою до фізичної особи платника податків ОСОБА_2 про стягнення з відповідача в користь бюджету грошових коштів в сумі 9430,14 грн.
Позов обґрунтовано тим, що у відповідача обліковується заборгованість за платежами: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний податок з фізичних осіб. Сума заборгованості 9430,14 грн. є узгодженою, однак добровільно у встановлені законом строки не сплачена. Оскільки вжиті позивачем до відповідача заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не дали жодного результату, позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 14.12.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою суду від 16.01.2018 року закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду.
Представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю. Просила позов задовольнити.
Поштові конверти із судовими документами, відправлені судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача (згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 19/19), відділеннями поштового зв'язку повернулися з відмітками: «За закінченням терміну зберігання». У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.
За таких обставин суд не встановив підстав для відкладення розгляду справи, з врахуванням приписів ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу за відсутності відповідачки на підставі наявних у ній доказів, та встановив таке.
ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 11.10.2011 року, місце проживання: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 19/19; РНОКПП НОМЕР_1.
Згідно з довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ГУ ДФС у Львівській області, ОСОБА_2 станом на 20.11.2017 року має заборгованість в сумі 9430,14 грн., в тому числі: податок на доходи фізичних осіб в сумі 1145,14 грн., військовий збір в сумі 184,71 грн., єдиний податок з фізичних осіб в сумі 8100,29 грн. (а.с. 6)
Станом на момент розгляду справи податковий борг в розмірі 9430,14 грн. не сплачено, доказів, зворотного до матеріалів справи не надано.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються та визначаються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2017 року, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Згідно з приписами ст. 15 ПК України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п.14.1.137 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За правилами п.п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст.14 ПК України).
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Судом встановлено, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань за платежами:
- податок на доходи фізичних осіб в сумі 1145,14 грн. (згідно з декларацією про майновий стан і доходи за 2015 рік, самостійно поданою 04.02.2016 року - 1847,17 грн. та з врахуванням переплати 702,00 грн., що відображено в обліковій картці платника податку за вказаним платежем) (а.с.16-18, 46, 47);
- військовий збір в сумі 184,71 грн. (згідно з декларацією про майновий стан і доходи за 2015 рік, самостійно поданою 04.02.2016 року) (а.с. 16-18);
- єдиний податок з фізичних осіб в сумі 8100,00 грн. (згідно з податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2015 року - 1763,57 грн.; за 3 квартали 2015 року - 1499,04 грн.; за 2014 рік - 1785,95 грн.; півріччя 2015 року - 1172,58 грн. При цьому, на підставі ст. 126 ПК України донараховано штрафні санкції в розмірі 20% грошового зобов'язання погашеного з затримкою відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 01.12.2014 року на суму 1879,15 грн., яке одержане відповідачем нарочно) (а.с.9, 12-15, 19-22, 23-26, 27-30).
Відповідно до ст. 54 ПК України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, а податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Головним управлінням ДФС у Львівській області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» № 1855-25 від 16.12.2014 року усього на суму 3371,68 грн. (а.с. 10, 11)
Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилалася (не вручалася), що відповідає припису абз. 2 п. 59.5 ст. 59 ПК України.
Податкове повідомлення-рішення, податкова вимога відповідачем не оскаржувалися, доказів зворотного до матеріалів справи не долучено. Сума грошового зобов'язання за вказаними платежами у визначені законом строки до бюджету добровільно не сплачена, є узгодженою, а тому є сумою податкового боргу.
Крім того, вказаний борг обліковується у облікових картках платника податків - ОСОБА_2, за відповідними платежами (а.с. 46-55).
Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.
Згідно з п. 95.1. ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідачкою суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено, як і не надано доказів на спростування вимог позивача.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов Головного управління ДФС у Львівській області підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем таких витрат не понесено (експертизи не призначались, свідків не залучено), судові витрати з відповідача стягувати не слід.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295, п.п 15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи платника податків ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 19/19; РНОКПП НОМЕР_1) до бюджету податковий борг в сумі 9430 (дев'ять тисяч чотириста тридцять) грн. 14 коп.
3. Судові витрати з відповідача не стягувати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2018 року.
Суддя Качур Р.П.