копія
05 лютого 2018 року Справа № 804/8547/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Скупейко І.М.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
14 грудня 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2017 р. №0013341305 та №0013281305.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. У період з 21.08.2015 р. по 30.06.2016 позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування без реєстрації платником ПДВ, і лише з 01.07.2016 р. по 31.12.2016 р. - на загальній системі оподаткування. Тобто, з 21.08.2015 р. по 30.06.2016 у позивача не виникало зобов'язання щодо реєстрації платником ПДВ. А відтак, контролюючі органи не мають повноважень застосовувати до ФОП ОСОБА_3 вимоги ПДВ до періодів, коли у суб'єкта підприємницької діяльності не виникало зобов'язання керуватися положенням п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України. Обсяг оподатковуваних операцій, що вказаний у ст. 181 Податкового кодексу України, визначається, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування. 08 лютого 2017 р. позивач надавала письмові пояснення до ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська щодо відсутності необхідності реєстрації платником податку на додану вартість. Проте, вказані пояснення залишені поза увагою з боку податкової інспекції. Враховуючи зазначене, донарахування відповідачем зобов'язань з ПДВ є безпідставним, податкові повідомлення-рішення №0013341305 та №0013281305 від 11.09.2017 р. суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції спиралась на відзив до адміністративного позову зазначила наступне. За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено, що ОСОБА_4 Володимирівна за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 р. мала обсяг доходу 1 407 628,28грн., а відтак, не пізніше 10.07.2016 р. мала зареєструватись платником податку на додану вартість. Проте, в порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст.183 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 не надавала до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра заяву та не зареєструвалась як платник податку у контролюючому органі. Крім того, у порушення п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України як платник податку декларації по ПДВ за липень-грудень 2016 р. - не подавала, відповідно, не нарахувала та не сплатила до бюджету суму ПДВ у розмірі 148 537,00грн. за цей період. За таких обставин, донарахування зобов'язань з ПДВ та штрафних санкцій за неподання декларацій по ПДВ є цілком правомірним та обґрунтованим, підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, доводи представника відповідача,суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_3 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 21.08.2015 р., включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним номером НОМЕР_1.
Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ОСОБА_1 управління ДФС у Дніпропетровській області.
У період з 31.07.2017 р. по 11.08.2017 р. на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.77.1, п. 77.4 ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану - графіка на ІІІ квартал 2017 р. та наказу №3612-п від 11.07.2017 р. співробітниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
За результатом перевірки складено акт від 18.08.2017 р. №9369/04-36-13-05/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.08.2015 р. по 31.12.2016 р.».
За висновками акту від 18.08.2017 р. №9369/04-36-13-05/НОМЕР_1 документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення:
-п. 44.1 ст. 44, п.п.177.1, 177.4 ст. 177 ПКУ в частині неналежного обліку доходів та витрат за 2016 рік;
-п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності у розмірі 5 592,72 грн., у тому числі у 2016 р. у розмірі 5 592,72грн.;
-п.57.1 статті 57 Податкового кодексу, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування;
-п.51.1 ст.51, підпункту б) п. 176.2 ст.176 Кодексу в частині не відображення відомостей щодо суми доходів, виплачених фізичним особам-підприємцям за IV кв. 2015р., 1-ІІ кв. 2016 р., IV кв. 2016р. та неповного відображення відомостей щодо суми доходів, виплачених фізичнім особам за ІІІ кв. - ІV кв. 2016р. та несвоєчасного подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) за 4 кв.2016р.;
-п. 1,2 ст. З Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
-п.49.1, п.49.2, пп.49.18.1. п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України платник податків декларації по ПДВ за липень - грудень 2016р. до податкового органу не надавав;
-п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_5 не нарахувала та не сплатила до бюджету податкове зобов'язання по ПДВ у розмірі 148 537,00гри. у т.ч:
- липень 2016р. - 37 083,40 грн.;
- серпень 2016р. - 23 478,40 грн.;
- вересень 2016р. - 45 888,00 грн.;
- жовтень 2016р. - 36 660,00 грн.;
- листопад 2016р. - 2 200,00 грн.;
- грудень 2016р. - 3 227,20 грн.
-ч. 4 п. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску за листопад 2016 р.;
-п.3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині несвоєчасної сплати суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
-п.4 ч.1 ст. 4, п.2 ч.1 та ч.3 ст. 7, п.1 ч.2 ст.6, ч.2 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 04.07.2013 р. №406-VII, у результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 835,55грн., у тому числі у 2016 році на суму 6835,55грн.;
-п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ в частині не нарахування, не утримання, не сплати суми військового збору до бюджету за 2016 рік у розмірі 466,06грн. (а.33-34 ОСОБА_1, а.с.51-52).
Порушення положень Податкового кодексу України, що стали підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, обґрунтовано в акті перевірки наступним.
«…У ході перевірки ФОП ОСОБА_3 встановлено, що загальна сума доходу протягом останніх 12 календарних місяців з 21.08.2015 р. по 01.07.2016 перевищила 1 000 000грн. Згідно п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.
В порушення п. 181.1. ст. 181, п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 не надавала до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра заяву та не зареєструвалась як платник податку у контролюючому органі.
У порушення п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 платник податків декларації по ПДВ за липень - грудень 2016 р. до податкового органу не подавав.
За період з 11.07.2016 р. по 31.12.2016 р. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було отримано дохід від здійснення підприємницької діяльності у сумі 742 685,44грн.
У порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_3 не нарахувала та не сплатила до бюджету суму ПДВ у розмірі 148 537,00грн., у т.ч.: липень 2016р. - 37 083,40 грн.; серпень 2016р. - 23 478,40 грн.; вересень 2016р. - 45 888,00 грн.; жовтень 2016р. - 36 660,00 грн.; листопад 2016р. - 2 200,00 грн.; грудень 2016р. - 3 227,20грн.
В ході перевірки порушення своєчасності надання ФОП ОСОБА_3 податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено, що платник податків декларації ПДВ не надавав, у порушення п.49.1, п. 49.2, пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України» (а.24-26 ОСОБА_1, а.с.42-44).
Позивачем подано заперечення на акт перевірки.
06 вересня 2017 р. ОСОБА_1 управлінням ДФС у Дніпропетровській області підготовлено лист «Про результати розгляду заперечень ФОП ОСОБА_3 на акт перевірки» за вих.21670/04-36-13-05 від 06.09.2017 р., в якому зазначено, що висновки в акті перевірки відповідають вимогам чинного законодавства і заперечення ФОП ОСОБА_3 залишені без задоволення.
11 вересня 2017 р. відповідачем на підставі акту від 18.08.2017 р. №9369/04-36-13-05/НОМЕР_1 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0013341305 від 11.09.2017 р. за порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, згідно з яким ФОП ОСОБА_3 за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 185 670,00грн., з яких: 148 536грн. - за основним платежем та 37 134грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
-№0013281305 від 11.09.2017 р. за порушення ст. 49 п. 49.18, пп.49.18.1 Податкового кодексу України, згідно з яким ФОП ОСОБА_3 нараховано штрафні санкції у розмірі 850грн.
За наслідками оскарження означених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням ДФС України від 24.11.2017 р. за вих.№15639/Л/99-99-11-02-01-14 податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017 р. №0013341305 та №0013281305 залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.
Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст.ст.180-183 розділу V ПК України.
Відповідно до пп. 1) та пп. 2) п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є, зокрема:
1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст.183 цього розділу;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Вимоги щодо обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ передбачені у ст. 181 Податкового кодексу України.
За правилами 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних відносин), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
При цьому, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. (п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України)
Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п.п.183.10 ст. 183 ПК України).
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).
Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п.1-3 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Законодавець чітко визначив, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000грн., така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку ПДВ в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. У разі переходу такої особи із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, реєстраційна заява про реєстрацію платником ПДВ подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів.
Отже, обов'язковій реєстрації платником ПДВ підлягають особи, які, по-перше, мають сукупний дохід протягом останніх 12 календарних місяців більше 1000000грн. (без урахування ПДВ), по-друге, які не є платниками єдиного податку першої - третьої групи. Водночас, в разі переходу таких осіб із спрощеної системи оподаткування на загальну, вони зобов'язані не пізніше 10 числа календарного місяця, в якому відбувся перехід, ініціювати реєстрацію платником ПДВ з відповідними зобов'язаннями як платника в розумінні положень п.46.1. ст. 46, п.49.2 ст. 49 ПК України.
В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року перебувала на спрощеній системі оподаткування (ІІ група) - обсяг доходу 1 938 359,34грн.; з 01.04.2016 по 30.06.2016 - на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група) - обсяг 1 407 628,28грн.; з 01 липня 2016 по 31.12.2016 р. - на загальній систем оподаткування - обсяг доходу 785 833,44грн.
За таких обставин, враховуючи, що обсяг доходу ФОП ОСОБА_3 протягом останніх 12 календарних місяців до переходу на загальну систему оподаткування перевищував 1 000 000,0грн., позивач в силу п. 183.4 ст. 183 ПК України зобов'язана була ініціювати реєстрацію платником ПДВ, подавши відповідну реєстраційну заяву до органу доходів і зборів за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), протягом 10-ти днів календарного місяця, в якому відбувся перехід, тобто до 10 липня 2016 р. включно.
Проте, доказів звернення позивача до органу доходів і зборів за своїм місцезнаходження або проживання із реєстраційною заявою надано не було.
До того ж, у порушення п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України протягом перебування на загальній системі оподаткування з 01.07.2016 р. по 31.12.2016 р. позивач не звітувала. Зворотнього позивачем не доведено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач при здійсненні нарахування зобов'язань із ПДВ та штрафних санкцій діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017 р. №0013341305 та №0013281305 відповідають вимогам ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2017 р. №0013341305 та №0013281305 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.
Рішення суду набуває законної сили у відповідності до положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 295Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено в повному обсязі 15.02.2018 р.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 15.02.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_6 ОСОБА_7