30 січня 2018 року Справа № 804/6506/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДМС в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.10.2017 року ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення в.о. начальника ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 10 липня 2017 року про скасування мені - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідки на тимчасове проживання на території України;
- вважати правомірним знаходження мене - громадянина ОСОБА_7 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України;
- зобов'язати відповідача - ГУ ДМС України в Дніпропетровській області видати посвідку на тимчасове проживання на території України терміном на 1 рік мені -ОСОБА_4, з реєстрацією за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Казанська, б. 1, кв. 1а.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням Державної міграційної служби у Дніпропетровській області без достатніх підстав прийняте рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання. Також зазначає, що він не порушував вимог законодавства України при перетині кордону та проживанні на території України.
Відповідачем надано відзив на позов, в якому він зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало подання Служби безпеки України, а отже рішення є обґрунтованим та правомірним.
Ухвалою суду від 07.11.2017 року провадження у справі було зупинено, у зв'язку з необхідністю витребування доказів.
Ухвалою від 15.12.2017 року провадження по справі було поновлено.
Також ухвалою від 30.01.2018 року було відмовлено в задоволенні заяв відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та залучення третьої особи
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представника відповідача в судовому засіданні проси в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, на що 18.05.2015 року Головним управлінням Державної міграційної служби у Дніпропетровській області було прийняте рішення про видачу ОСОБА_5 посвідки на тимчасове проживання в Україні ТР 116155 терміном дії до 20.04.2016 року.
В подальшому ОСОБА_5 було продовжено посвідку на тимчасове проживання ТР 116155 до 19.04.2017 року, та до 11.04.2018 року на підставі заяв дружини - ОСОБА_8
10.07.2017 року на Головним управлінням Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, на підставі подання Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області № 55/15-4577-дск, прийняте рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_5.
Вирішуючи спір суд зазначає, що згідно абзацу 5 статі 1 Закону України «Про імміграцію» імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
Статтею 12 Закону України «Про імміграцію» визначено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:
1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;
2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
6) в інших випадках, передбачених законами України.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1983 від 26.12.2002 року (далі - Порядок № 1983) визначає процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію.
Згідно пункту 21 Порядку № 1983, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
У відповідності до пункту 22 Порядку № 1983, для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України “Про імміграцію”, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України “Про імміграцію”, що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
Положеннями пункту 23 Порядку № 1983 передбачено, що ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.
Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.
Крім цього, механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання, визначає затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 року №251 Порядок оформлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок №251).
Згідно пункту 19 Порядку № 251, посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
1) отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;
3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;
4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України;
6) інших випадках, передбачених законами.
Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання приймається начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для скасування посвідки.
У відповідності до пункту 20 Порядку № 251, копія рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання видається територіальним органом або підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві та особі без громадянства під розписку або надсилається рекомендованим листом таким особам і приймаючій стороні не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня його прийняття..
Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення Головного управління ДМС у Дніпропетровській області від 10.07.2017 року про скасування дозволу на скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_9 Республіки ОСОБА_5 було прийняте на підставі подання Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області №55/15-4577-дск.
Підставою для направлення подання стала інформація про те, що ОСОБА_5 порушим вимоги законодавства при перетині кордону.
Натомість згідно наданих позивачем доказів, у провадженні слідчого відділення Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 120170406800011508 розпочатого за фактом отримання ОСОБА_5 посвідки на тимчасове проживання на підставі паспорта СОО738407 із підробленими дата-штампами.
27.10.2017 року слідчим слідчого відділення Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 прийнято постанову про закриття кримінального провадження. Підставою для закриття провадження став висновок експертизи про те, що внесення змін паспорт з серійним номером СОО738407 не виявлено.
Відповідачем до суду не надано доказів суду доказів того, що паспорт ОСОБА_5 СОО738407 містить підроблені відомості.
Законом України "Про імміграцію" встановлений вичерпний перелік підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну зі змісту якого вбачається, що підставами для скасування дозволу на імміграцію можуть бути лише винні дії іммігранта.
Надходження до ДМС подання Служби безпеки України, суд не вважає безумовною підставою для скасування дозволу на імміграцію, оскільки саме на підрозділ ДМС покладено обов'язок встановлення обставин передбачених статтю 12 Закону України «Про імміграцію».
За таких обставин суд вважає, що відповідачем порушено свій обов'язок щодо всебічності та повноти отримання необхідної інформації з різних, передбачених законодавством джерел (від ініціатора подання, органів виконавчої влади, відповідних юридичних і фізичних осіб), необхідної для вирішення питання щодо скасування відповідного дозволу на імміграцію, отже рішення від 10.07.2017 року про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_5 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області видати посвідку на тимчасове проживання на території України ОСОБА_5, суд зазначає що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Процедуру розгляду заяв для оформлення (обміну) і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства і прийняття за результатом їх розгляду рішень, а також внесення даних до бланків посвідок, визначає затверджений наказом МВС України від 15.07.2013 року №681 Тимчасовий порядок розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - Тимчасовий порядок).
Згідно пункту 4.5 Тимчасового порядку працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених пунктом 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.
Після прийняття рішення матеріали, які стали підставою для обміну посвідки, долучаються до справи, на підставі якої посвідка видавалася вперше. У разі якщо посвідка видавалася одним територіальним органом (підрозділом) ДМС, а обмін посвідки провадиться іншим органом (при зміні місця проживання), то до органу, який видав посвідку вперше, надсилається повідомлення про видачу нової посвідки, а недійсна посвідка - для знищення.
Позивач не звертався до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області із відповідною заявою про продовження посвідки на тимчасове проживання.
За таких обставин. задоволення вимоги про зобов'язання надати посвідку на тимчасове проживання виходить за межі завдань адміністративного судочинства та є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.
Також не підлягає задоволенню вимога про визнання правомірним перебування позивача на території України, оскільки статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачене право суду визнавати правомірним перебування громадян на території України.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до вимог частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 (вул. Казанська, б. 1, кв. 1 А, м. Дніпро, 49000) до Головного управління ДМС в Дніпропетровській області (пл. троїцька, 2 А, м. Дніпро, 49000, 37806243) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДМС в Дніпропетровській області від 10.07.2017 року про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні від 18.05.2015 року ТР 116155 ОСОБА_4.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДМС в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 213,34 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 09 лютого 2018 року.
Суддя ОСОБА_1