Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 лютого 2018 р. Справа№805/4785/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Кірієнка В.О.
при секретарі Кіксель В.П.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Удалих І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
21.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною відмови Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області в призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та скасування рішення Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 43 від 18.10.2017 року про відмову в призначенні пенсії; про зобов'язання Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити позивачу 15.07.1967 року народження, пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з дня звернення - 19.07.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що у період із 04.05.1986 року по 15.05.1986 року перебував на Чорнобильській АЄС у зоні відчуження. По досягненню 50-річного віку позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з цим рішенням Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.10.2017 року № 43 у призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено з причин відсутності довідки за формою № 122 та первинних документів, які б підтверджували період роботи в зоні відчуження.
Позивач зазначає, що єдиним документом, який підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи. На думку позивача, основним доказом його участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2). Таким чином позивач вважає, що його право на пенсійне забезпечення, як особи, яка має право на пільги, передбачені ст. 55 Закону № 796-XII є доведеним. На підставі зазначеного позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі а також стягнути з відповідача понесені судові витрати за надання правової допомоги.
Відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого, на момент звернення 19.07.2017 року ОСОБА_1 має загальний страховий стаж 34 роки 05 місяців 12 днів. Стаж роботи за період з 04.05.1986 року по 15.05.1986 року не зараховано до Списку № 1, як учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за відсутності довідки за формою № 122 та первинних документів, які б підтверджували період роботи в зоні відчуження. На підставі зазначеного позивачу було відмовлено в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю необхідних документів згідно норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Право на пенсію згідно чинного законодавства ОСОБА_1 набуде за віком після досягнення 60 років. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 26.12.2017 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.01.2018 року відкладено розгляд даної справи до 06.02.2018 року.
Також ухвалою суду від 06.02.2018 року дану справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував на підставі обставин, визначених у відзиві, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 43 від 18.10.2017 року встановлено, що громадянин ОСОБА_1 звернувся до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком та додав наступні документи: заяву, копію паспорту та ідентифікаційного коду, оригінал трудової книжки з копією НОМЕР_1 від 29.08.1985 року, копію диплому № НОМЕР_2 від 16.07.1985 року, копію військового квітка НОМЕР_3 від 01.11.1985 року, копію анкети-запита військового комісаріату № 4/2675 від 21.10.1993 року, копію довідки військової частини № 14225 від 27.12.1993 року № 1480, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році серії НОМЕР_4 від 20.02.1994 року. Посилаючись на вимоги ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII відповідач зазначив, що право на пенсію із зменшенням пенсійного віку на 10 років мають учасники ліквідації аварії, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.
Органом пенсійного фонду зазначено, що при зверненні за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного цим Законом, особи повинні надати: посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинне мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення та вкладку до посвідчення; довідку за формою № 122 (за встановленою формою), яка є основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження та видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.
У разі неможливості подання довідки за формою № 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: посвідчення про відрядження; військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту). На момент звернення 15.07.1967 року ОСОБА_2 має загальний страховий стаж 34 роки 05 місяців 12 днів, стаж роботи з 04.05.1986 року по 15.05.1986 року не зараховано до списку № 1, як учасника ліквідації ЧАЕС за відсутності довідки за формою № 122 та первинних документів, які б підтверджували період роботи в зоні відчуження. За таких обставин в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідних документів, згідно норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначено, що право на пенсію позивач набуде за віком після досягнення 60 років.
Внаслідок оскарження Рішення № 43 від 18.10.2017 року до ГУ ПФУ в Донецькій області, позивачем було отримано відповідь від 15.11.2017 року № 1552-Г-01, згідно зі змістом якої Рішення № 43 залишено без змін.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.
При цьому, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Згідно з статтею 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документами, які підтверджують статус громадян та дають право користуватись пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС".
На виконання вимог Порядку № 22-1 та на виконання ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», позивачем до органу ПФУ було надано заяву про призначення пенсії за віком, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та документи, що надаються за відсутності довідки за формою № 122, а саме: довідку військової частини № 14225 від 27.12.1993 року, з якої вбачається вид діяльності позивача в якості ліквідатора наслідків аварії та період здійснення такої діяльності, довідку Слов'янського ОМВК Донецької області від 12.03.1991 року № 1/292 (від 10.03.2017 року № 4/85) аналогічного змісту.
Аналізуючи положення Порядку № 22-1, суд наголошує що законодавцем чітко визначено перелік доказів для встановлення факту виконання роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які повинні бути наданими за умови відсутності довідки за формою № 122. Докази, додані позивачем до заяви про призначення пенсії на заміну довідки за формою № 122, в достатній мірі відповідають вимогам Порядку № 22-1.
Також суд звертає увагу, що вище встановленими положеннями законодавства не встановлено право відповідача надавати власну оцінку та робити будь-які індивідуальні висновки щодо правомірності, повноти та достатності наданих документів.
Таким чином, позивачем було надано вичерпний перелік документів, передбачених Порядком № 22-1, натомість органом пенсійного фонду не зараховано до Списку №1 стаж роботи позивача у період з 04.05.1986 року по 15.05.1986 року в якості стажу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, чим порушено право позивача на отримання пенсії з урахуванням наявної пільги.
Відповідно суд вважає, що зібраними по справі доказами підтверджено, що позивач з 04.05.1986 року по 15.05.1986 року здійснював роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС у зоні відчуження, отже має право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
До аналогічної правової позиції прийшов Верховний суд в постанові від 30.01.2018 року по справі К/9901/3735/17 (683/3473/16-а).
Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, згідно вищевикладених висновків та враховуючи, що відповідачем не поведено правомірності своїх дій в контексті розглядуємої справи, суд вважає, що відмова Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, викладена в рішенні Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 43 від 18.10.2017 року є неправомірною, відповідно вказане рішення № 43 підлягає скасуванню.
Як встановлено п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Згідно 4. ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем виконано всі умови, визначені законом, і прийняття відповідного рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, користуючись 4. ст. 245 КАС України, суд вважає за належне зобов'язати Слов'янське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з дня звернення - 19.07.2017 року.
З приводу стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Згідно положень ч. 1ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналізуючи матеріали даної адміністративної справи суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду за захистом своїх прав судовий збір сплачено не було, доказів, які б свідчили про сплату позивачем інших судових витрат (у тому числі витрат за надання правової допомоги), матеріали адміністративної справи не містять.
Таким чином судові витрати за даною справою відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-244, 199, 205, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька обл., 84122, ЄДРПОУ 37803258) про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, викладену в рішенні Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 43 від 18.10.2017 року.
Рішення Слов'янського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 43 від 18.10.2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , - скасувати.
Зобов'язати Слов'янське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з дня звернення - 19.07.2017 року.
Вступна та резолютивна частина рішення складена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06.02.2018 року.
Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Кірієнко В.О.