копія
30 січня 2018 року Справа № 804/1836/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
представника позивача представника відповідача-1 ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом державної установи "Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України" до відповідача-1: Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, відповідача-2: управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, відповідача-3: головного державного інспектора праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про визнання незаконними дій та скасування припису,-
31 березня 2016 року державна установа «Інститут гастроентерології національної академії медичних наук України» звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного державного інспектора праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_6, в якому просить:
визнати дії головного державного інспектора праці ОСОБА_6 при проведенні
Державної установи «Інститут гастроентерології ОСОБА_5 Медичних наук України» в період з 27 січня по 02 лютого 2016 року відповідно до наказу від 26.01.2016 р. №32-п, направлення на проведення перевірки від 26.01.2016 р. №04, та складанні акту про наслідки такої перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №06\4.4-3.незаконними;
скасувати припис №06\4.4-3-05 від 01.02.2016 p., виданий головним державним інспектором праці ОСОБА_7 Державній установі «Інститут гастроентерології НАМН України».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 27 січня по 02 лютого 2016 року у державній установі «Інститут гастроентерології НАМН України» - було ніби то проведено позапланову перевірку додержання позивачем вимог законодавства про працю Управлінням з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до наказу від 26.01.2016 р. №32-п.
Приписом №06/4.4-3-05 ДУ «Інститут гастроентерології НАМИ України» зобов'язано забезпечити виконання вимог ст.ст.135-1, 142, 148, 149 КЗпП України.
Акт перевірки містить опис порушень ніби то допущених позивачем стосовно порушення трудових прав ОСОБА_8
Однак, позивач стверджує, що висновки про порушення, встановлені в акті перевірки та приписі, є необґрунтованими та не відповідають дійсності з огляду на те, що ані сам позивач, ані його керівник - директор ОСОБА_9 не були повідомлені про проведення перевірки, ні про наказ від 26.01.2016 р. №32-п, та про доручення Держпраці №79/4/4.1-ДП-16 від 11.01.2016 року, що були підставою для проведення позапланової перевірки.
Про наявність цієї перевірки та її наслідки керівник установи дізнався лише наприкінці лютого 2016 р. після отримання засобами поштового зв'язку припису №06\4.4-3-05 від 01.02.2016 p., направлення на проведення перевірки від 26.01.2016 р. №04, та ОСОБА_2 перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №06\4.4-3.
Позивач стверджує, що в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідачем проведено перевірку без залучення до участі у перевірці позивача, без наявності підстав для проведення такої перевірки, без оформлення документів, необхідних для законного проведення перевірки з описом обставин, які не відповідають дійсності, без урахування та відображення як повного пакету документів, так і правової позиції позивача щодо обставин звільнення ОСОБА_8
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача-1 заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні, надавши письмові заперечення, та зазначив про те, що вважає правомірними дії головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Дніпропетровську ОСОБА_6 при проведенні перевірки державної установи «Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України» та складанні акту про наслідки такої перевірки №06/4.4-3 законними, а припис таким, що прийнятий відповідно до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з тих підстав, що по-перше позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки, оскільки відповідно до завіреної копії направлення на проведення перевірки та запиту щодо надання інформації, останні були отримані начальником відділу кадрів ОСОБА_10 28.01.2016 року, про що свідчить відмітка про отримання. Крім того, в.о. директора інституту ОСОБА_11 були надані письмові пояснення за вих.№01-15/52 від 28.01.2016 року по суті заяви ОСОБА_8
По-друге, як передбачено п.3 ч.5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. Однак, позивач надав документи, які були зазначені в запиті №4.4.-3 від 28.01.2016 року, чим фактично допустив до перевірки та фактично визнав законність підстав для проведення цієї перевірки.
По суті виявлених порушень представник відповідача зазначив, що обсяг посадових обов'язків ОСОБА_8 визначено розділом 2 Посадової інструкції «Завдання та обов'язки», при цьому в описовій частині наказу конкретно не зазначені, які саме трудові обов'язки не виконала (неналежно виконала) ОСОБА_8, не визначено дату вчинення цього порушення, тощо.
Одночасно, накази та розпорядження керівника це організаційно-розпорядча документація, що відображає управлінську діяльність закладу. На час проведення перевірки не надано жодного документального підтвердження видання наказів та розпоряджень адміністрації, що стосуються виконання ОСОБА_8 завдань та обов'язків, передбачених її посадовою інструкцією. Також відсутнє документальне підтвердження отримання від ОСОБА_8 письмових пояснень до застосування дисциплінарного стягнення.
Наказом від 10.07.2015 року №80 ос до ОСОБА_8 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення п.1.4 та 4.1. Посадової інструкції і п.3.1 «Обов'язки працівників інституту» Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Пунктом 4.1 Посадової інструкції визначено, що завідувач відділу несе відповідальність за чітке та своєчасне виконання своїх посадових обов'язків, які передбачені посадовою інструкцією та Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Крім того, посадовою інструкцією ОСОБА_8 не передбачена матеріальна відповідальність.
Так само, як при виданні попереднього наказу (наказу від 08.01.2015 року №32 ос) не визначено конкретне порушення ОСОБА_8 трудових обов'язків, дата вчинення правопорушення, не отримано пояснень працівника до застосування дисциплінарного стягнення, чим порушено вимоги статей 148, 149 Кодексу законів про працю України.
Наказом від 21.09.2015 року №115 ОСОБА_8 звільнено з посади завідуючої діагностичним відділом 22.09.2015 року за п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для звільнення ОСОБА_8 слугували, зокрема, накази від 08.01.2015 року №32 ос та від 10.07.2015 року №80 ос та доповідна записка заступника директора з наукової роботи ОСОБА_11
В порушення вимог ст.149 Кодексу законів про працю України перед звільненням, адміністрація установи не вимагала від ОСОБА_8 будь-яких пояснень вчинення нею дисциплінарного проступку.
Таким чином, представник відповідача-1 стверджує, що при виданні наказів про дисциплінарні стягнення (накази від 08.01.2015 року №32 ос та від 10.07.2015 року №80 ос) позивач порушив вимоги статей 148, 149 Кодексу законів про працю України, що призвело до безпідставного звільнення ОСОБА_8 за п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України.
Отже, при проведенні перевірки державної установи «Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України» та складанні акту про наслідки такої перевірки №06/4.4-3 дії відповідача є законними, а припис таким, що прийнятий відповідно до норм чинного законодавства.
Представник відповідача-2 та відповідач-3 в судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.
Згідно пункту 2, підпункту 5 пункту 4 Положення про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, у своїй діяльності останнє керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_12 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням. Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
На виконання доручення Державної служби України з питань праці від 11.01.2016 року №79/4/4.1-ДП-16 щодо розгляду звернення ОСОБА_8 про безпідставне її звільнення за п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України з державної установи «Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України», на підставі наказу №32-П від 26.01.2016 року та направлення на проведення перевірки №04 від 26.01.2016 року, у період з 28.01.2016 року по 01.02.2016 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м.Дніпропетровську ОСОБА_6 за участю головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та нормативно-правових актів ОСОБА_12 було проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування державної установи «Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України», за результатами якої складено ОСОБА_2 перевірки №06/4.4-3.
В акті перевірки йдеться про порушення позивачем вимог чинного трудового законодавства щодо громадянки ОСОБА_8, а саме: ст.ст.135-1, 142, 148, 149 Кодексу законів про працю України.
Зокрема перевіркою встановлено, що наказом від 08.01.2015 року №32 ос до ОСОБА_8 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення п.3.1 пп. «б» та «г» Правил внутрішнього трудового розпорядку та п. 1.3, 1.4, 4.1 Посадової інструкції завідувача діагностичного відділу.
Наказом від 10.07.2015 року №80 ос до ОСОБА_8 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення п.1.4 та п. 4.1. Посадової інструкції і п.3.1 «Обов'язки працівників інституту» Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Наказом від 21.09.2015 року №115 ОСОБА_8 звільнено з посади завідуючої діагностичним відділом 22.09.2015 року за п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для звільнення ОСОБА_8 слугували, зокрема, накази від 08.01.2015 року №32 ос та від 10.07.2015 року №80 ос та доповідна записка заступника директора з наукової роботи ОСОБА_11
В акті зафіксовано, що перед звільненням адміністрація установи не вимагала від ОСОБА_8 будь-яких пояснень вчинення нею дисциплінарного проступку, що є порушенням вимог ст. 149 Кодексу законів про працю України.
01 лютого 2016 року відповідачем-3 складено припис №06/4.4-3-05, яким позивачу приписано забезпечити виконання вимог статей 135-1, 142, 148, 149 Кодексу законів про працю України та у строк до 01.03.2016 року письмово повідомити Управління з питань праці у Дніпропетровській області про виконання вимог припису.
Судом також встановлено, що ОСОБА_8 оскаржувала звільнення з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку у судовому порядку.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_8 було відмовлено у повному обсязі.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_8 задоволено частково: визнано наказ державної установи «Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України» від 21 вересня 2015 року про звільнення ОСОБА_8 незаконним; поновлено ОСОБА_8 на посаді завідуючого діагностичним відділом у державній установі «Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України» з 23 вересня 2015 року; стягнуто з державної установи «Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України» на користь ОСОБА_8 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 75 906 грн. 63 коп. та моральну шкоду у розмірі 2 тис. грн., а всього 77 906 грн. 63 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В ухвалі від 21 червня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив про те, що задовольняючи позов та поновлюючи ОСОБА_8 на роботі, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що її звільнення є повторним притягненням до відповідальності за фактами, викладеними в наказах 08 січня 2015 року та від 10 липня 2015 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Так, наказ директора Інституту від 21 вересня 2015 року винесено на підставі наказів від 08 січня 2015 року та від 10 липня 2015 року, а також доповідної записки заступника директора з наукової роботи, кандидата медичних наук ОСОБА_11 від 21 вересня 2015 року та повідомлення профкому від 21 вересня 2015 року про надання згоди на звільнення, які містять інші порушення трудової дисципліни.
При цьому в доповідній записці ОСОБА_11 від 21 вересня 2015 року вказано про те, що: ОСОБА_8 не виконала вимоги наказу від 03 липня 2015 року в частині передачі матеріальних цінностей; щодо відсутності високовартісного медичного обладнання - системи капсульної ендоскопії; щодо неможливості спілкування з цього приводу з ОСОБА_8 через її відсутність на роботі.
Отже, звільнення ОСОБА_8 відбулось, у тому числі, з підстав порушення нею трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, які не були предметом наказів від 08 січня 2015 року та від 10 липня 2015 року, якими її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Таким чином, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2016 року залишив в силі.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про скасування припису №06\4.4-3-05 від 01.02.2016 p. підлягає задоволенню, оскільки останній винесено на підставі невірних висновків акта перевірки, що підтверджено рішенням Вищого спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Однак, суд не погоджується з доводами позивача щодо незаконності проведення позапланової перевірки, зокрема неповідомлення позивача про її проведення та недопущення посадових осіб до перевірки, у зв'язку з наступним.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 р. (далі Закон № 877-V).
Відповідно до ст.1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до п.4 ст.6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Як передбачено п. 3 Наказу Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012 року «Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів» (що був чинний в період виникнення спірних правовідносин) інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно ч.1 та ч.2 ст.7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Відповідно до ч.11 та ч.12 ст. 4, ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V, плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності). Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Так, 28.01.2016 року головним державним інспектором Ковтун Р.В. було здійснено виїзд за адресою позивача з метою вручення керівнику направлення на проведення перевірки та запиту №4.4.-3 від 28.01.2016 року щодо надання інформації та документів, необхідних для проведення позапланової перевірки.
Як вбачається з належним чином завіреної копії направлення на проведення перевірки та запиту щодо надання інформації, останні були отримані начальником відділу кадрів ОСОБА_10 28.01.2016 року, про що свідчить відмітка про отримання. Крім того, в.о. директора інституту ОСОБА_11 були надані письмові пояснення за вих. №01-15/52 від 28.01.2016 року по суті заяви ОСОБА_8 Таким чином, твердження позивача про неповідомлення про проведення перевірки не відповідає дійсності.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.7 Закону № 877-V, суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав документи, які були зазначені в запиті №4.4.-3 від 28.01.2016 року, чим фактично допустив до перевірки та визнав законність підстав для проведення цієї перевірки.
Щодо доводів позивача про відсутність в ОСОБА_2 перевірки підписів та пояснень позивача, його керівника або іншої уповноваженої особи, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до пункту 7 Порядку, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Як було зазначено вище, за результатами перевірки було складено ОСОБА_2 №06/4.4-3 від 01.02.2016 року, один примірник, якого отримано начальником відділу кадрів позивача - ОСОБА_10, про що в ОСОБА_2 міститься відмітка про отримання, та додатково направлено поштою, що підтверджується чеком №8378 від 08.02.2016 року.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає порушень відповідачами норм чинного законодавства, що стосується процесуальної складової проведеної перевірки.
Отже, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування припису №06/4.4-3-05 від 01.02.2016 року. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити на користь державної установи "Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України" судові витрати у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 06/4.4-3-05 від 01 лютого 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь державної установи "Інститут гастроентерології ОСОБА_5 академії медичних наук України" судові витрати у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 12 лютого 2018 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 12 лютого 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1