копія
30 січня 2018 року Справа № 804/6555/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_2 об'єднання «Нумінум» ОСОБА_3 до відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідача-2: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся адвокат ОСОБА_2 об'єднання «Нумінум» ОСОБА_3 з позовом до відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідача-2: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень.
Згодом позивач уточнив позовну заяву, зокрема склад учасників справи та свої позовні вимоги звернув до відповідача-1: Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та до відповідача-2: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, і просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-017/2017 від 29.03.2017 року;
- визнати неправомірним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.12.2016 року, справа № 558/2016.
В обґрунтування заявлених в уточненому адміністративному позові вимог адвокат ОСОБА_2 об'єднання «Нумінум» ОСОБА_3 зазначив, що вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.12.2016 року, справа № 558/2016, та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІІ-017/2017 від 29.03.2017 року. Адже на думку позивача, по-перше, скарга в.о. заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_3 під час участі у кримінальній справі № 516/244/15-к, яка знаходиться у провадженні Теплодарського міського суду Одеської області, не була перевірена відповідачами на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а в матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази, які б поза сумнівом давали можливість погодитись із обставинами, викладеними у зазначеній скарзі. По-друге, в оскаржуваних рішеннях відповідачами не надано належної оцінки довідці, складеній членом дисциплінарної палати ОСОБА_5, яка стала підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Також відповідачами в оскаржуваних рішеннях не було сформовано ознак дисциплінарного проступку в діях позивача, які б свідчили про свідоме навмисне порушення ним Правил адвокатської етики. На думку позивача, це свідчить про те, що відповідачами в ході перевірки відомостей за скаргою прокурора не було встановлено ознак дисциплінарного проступку в його діях під час судового процесу по кримінальній справі № 516/244/15к, а сформульовані у скарзі підстави дисциплінарного проступку адвоката є необґрунтованими. Причому за твердженнями позивача на нього постійно здійснюється тиск з боку співробітників прокуратури Одеської області, доказом чого є рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-008/2016 від 10.06.2016 року.
Також у позовній заяві позивач просив поновити йому пропущений строк на адміністративне оскарження в судовому порядку рішення ВКДКА від 29 березня 2017 року.
У судове засідання учасники справи та їх представники не з'явились. Від позивача, представника відповідача-1 та представника відповідача-2 надійшли письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Крім того, від представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА) надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, відповідно до яких він вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, бо Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено спеціальний строк оскарження рішень, а саме протягом 30 днів з дня його прийняття. Так, позивач оскаржував рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (далі - ДП КДКА Одеської області) від 13.12.2016 року, яким адвоката ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. Після розгляду скарги позивача було прийнято рішення ВКДКА від 29.03.2017 року, яким було залишено без змін рішення ДП КДКА Одеської області від 13.12.2016 року, а скаргу - без задоволення. Це рішення позивач отримав 12.05.2017 року, а з позовом про оскарження вказаних рішень відповідачів звернувся до суду лише 10.10.2017 року. Тобто після спливу майже п'яти місяців після отримання рішення ВКДКА від 29.03.2017 року. Крім того, адвокат ОСОБА_3 не вказав підстав поважності причин пропуску ним строку звернення до суду. Тому на підставі ч. 4 ст. 99 КАС України (у редакції станом на 03.08.2017 року), ч. 3 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України (у редакції станом на 15.12.2017 року), заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому не бере до уваги доводи відповідача-1, які ґрунтуються на положеннях КАС України в редакції, чинній станом 15.12.2017 року.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржував рішення ДП КДКА Одеської області від 13.12.2016 року до ВКДКА у строки, визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в чинній на момент його звернення зі скаргою від 24.12.2016 року редакції станом на 05.10.2016 року. А відповідно до ч. 8 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Після розгляду скарги позивача ВКДКА було винесено рішення № ІІІ-017/2017 від 29.03.2017 року, яке адвокат ОСОБА_3 отримав тільки 12.05.2017 року. Тобто, оскаржуючи рішення ДП КДКА Одеської області від 13.12.2016 року, позивач звернувся до ВКДКА та скористався правом на досудове вирішення спору.
Суд враховує те, що позивач скористався наданим йому законом правом досудового оскарження рішення ДП КДКА Одеської області від 13.12.2016 року, та те, що, оскаржуючи вже рішення ВКДКА № ІІІ-017/2017 від 29.03.2017 року, свій первісний позов він подавав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19.06.2017 року. Про це свідчить відповідна відмітка суду на адміністративному позові, а також ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 року, справа № 804/3842/17, якою позовну заяву адвоката ОСОБА_3 було повернуто позивачу, у зв'язку із невиконанням ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 22.06.2017 року в частині не виконання вимог суду щодо усунення виявлених недоліків.
Для визначення строку судового оскарження рішень відповідачів суд застосовує спеціальний строк, визначений положенням ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття. А також суд бере до уваги ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за якою адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Водночас у ч. 4 ст. 99 КАС України (у редакцій, чинній станом на момент первісного звернення позивача до суду) визначалось, що, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд враховує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право на доступ до суду, ключовими принципами якої є верховенство права та належне здійснення правосуддя, а також те, що позивач отримав одне з оскаржуваних рішень - 12.05.2017 року, та вперше звертався до суду з тим самим позовом 19.06.2017 року, хоча його позовну заяву було повернуто. Тому суд бере до уваги обставини, встановлені в ході розгляду клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду, та ставиться не критично до того, що позивач звернувся до суду 19.06.2017 року, а не 15.06.2017 року. Тож суд вважає, що позивачем не було значно пропущено строк звернення до суду, у зв'язку з цим, у задоволенні заявлених відповідачем-1 клопотань про залишення позову без розгляду необхідно відмовити та поновити позивачу строк на адміністративне оскарження в судовому порядку рішення ВКДКА від 29 березня 2017 року.
Представники відповідачів надали до суду також свої письмові заперечення, в яких просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність оскаржуваних рішень.
У відповідності до положень ч. 9 ст. 205 КАС України, враховуючи, що сторони та їх представники у судове засідання не з'явились, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні адміністративного позову, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності чи протиправності прийняття відповідачами рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-017/2017 від 29.03.2017 року та дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.12.2016 року, справа № 558/2016.
З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2016 року до КДКА Одеської області надійшов лист в. о. заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_3 під час його участі в кримінальній справі № 516/244/15-к, яка перебувала в провадженні Теплодарського міського суду Одеської області.
За поясненнями відповідача-2, в порядку ст. ст. 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна палата КДКА Одеської області на засіданні 26.04.2016 року розглянула заяву прокурора про наявний в діях адвоката ОСОБА_3 дисциплінарний проступок, довідку про результати перевірки та всі матеріали перевірки, та прийшла до висновку, що в діях адвоката ОСОБА_3 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим була порушена дисциплінарна справа.
Втім, позивач не погодився з таким рішенням та оскаржив його до ВКДКА, яка рішенням № X-004/2016 від 28.10.2016 року скаргу адвоката ОСОБА_3 на рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 26.04.2016 року про порушення дисциплінарної справи залишила без задоволення, а вказане рішення - без змін.
Слід зазначити, що ВКДКА є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність КДКА (ч. 1 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з п. 1 розділу 1 Положення про ВКДКА, на ВКДКА Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Тобто чинним законодавством передбачено, що ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є апеляційним органом, який розглядає скарги на рішення КДКА безпосередньо в межах матеріалів конкретної дисциплінарної справи.
У свою чергу відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
За результатами розгляду дисциплінарної справи 13.12.2016 року дисциплінарною палатою КДКА Одеської області було прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Не погодившись з цим рішенням відповідача-2, позивач оскаржив його до ВКДКА, яка прийняла рішення № ІІІ-017/2017 від 29.03.2017 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3 на рішення ДП КДКА Одеської області від 13.12.2016 року, а вказаного рішення - без змін.
Відтак, дослідивши оскаржуване рішення ДП КДКА Одеської області від 13.12.2016 року, справа № 558/2016, судом було встановлено, що у рішенні ДП КДКА Одеської області від 13.12.2016 року відповідач-2 зазначив склад допущенного ОСОБА_3 дисциплінарного проступку та докази на його підтвердження, а саме в діях адвоката ОСОБА_3 були виявлені ознаки дисциплінарного проступку, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням своїх професійних обов'язків, які відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адже позивач неодноразово не з'являвся за викликом у судові засідання для участі в якості представника потерпілого згідно з ордером серії ОД № 076289 від 12.10.2015 року при розгляді кримінальної справи, що здійснювалася Теплодарським міським судом Одеської області.
Суд погоджується з твердженнями відповідча-2 про те, що в оскаржуваному рішенні від 13.12.2016 року чітко наведені норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики, що були порушені адвокатом, обґрунтовані вид і розмір застосованого дисциплінарного стягнення. Рішення ухвалено з дотриманням процедури, передбаченої ст. ст. 40, 41 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Відтак, зокрема, у рішенні вказано, що адвокатом ОСОБА_3 було порушено ст. 45 Правил адвокатської етики, відповідно до якої він не повинен був вчиняти дії, спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду.
Вказане рішення відповідача-2 від 13.12.2016 року було оскаржене адвокатом ОСОБА_3 до ВКДКА, але рішенням ВКДКА № ІІІ-017/2017 від 29.03.2017 року скаргу позивача було залишено без задоволення, а вказане рішення - без змін.
Перевіряючи рішення КДКА Одеської області від 13.12.2016 року, ВКДКА зазначила, що вказане рішення є обґрунтованим, його доводи ретельно мотивовані, порушень процедури розгляду дисциплінарної справи та прийняття рішення не встановлено. Доводи адвоката ОСОБА_3 у скарзі на дане рішення, адресовані ВКДКА, не є новими і досліджувалися ВКДКА під час розгляду його скарги на рішення про порушення дисциплінарної справи від 26.04.2016 року. Також було зазначено, що вид та розмір застосованого дисциплінарного стягнення є таким, що відповідає характеру вчиненого проступку та особі адвоката ОСОБА_6, який раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
При цьому суд бере до уваги те, що раніше Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядалася справа № 804/3231/17 за позовом ОСОБА_3 до тих самих відповідачів про визнання протиправними рішення ВКДКА від 28.10.2016 року та рішення КДКА Одеської області від 26.04.2016 року про порушення дисциплінарної справи.
Постановою суду від 29.06.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено. Під час розгляду справи адміністративними судом були ретельно перевірені висновки КДКА Одеської області та ВКДКА про наявність в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, який полягає у неповідомленні належним чином Теплодарського міського суду Одеської області про причини неявки в судові засідання 02.12.2015 року, 21.12.2015 року, 25.12.2015 року, 28.01.2016 року, 03.02.2016 року, що спричинило їх зрив та невиправдане затягування судового розгляду справи.
При цьому, суд зазначив, що позивачем ані під час надання пояснень члену дисциплінарної палати КДКА Одеської області, ані до адміністративного суду не було надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про відсутність в діях позивача дисциплінарного проступку. Висновки суду першої інстанції знайшли підтвердження в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 року, якою постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року залишено без змін.
Вказані судові рішення набрали чинності та в силу приписів ст. 129-1 Конституції України, ст. 14 КАС України є обов'язковими до виконання. Цими судовими рішеннями підтверджена правильність встановлення дисциплінарними органами адвокатури ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_6
Тому суд не бере до уваги твердження позивача про те, що відповідачем не доведена наявність ознак дисциплінарного проступку в його діях. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися у разі повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку.
Відтак, як зазначив відповідач-2, вирішуючи питання про вид та розмір стягнення ним з дотриманням приписів ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» були враховані обставини вчинення проступку, наслідки, особу адвоката ОСОБА_3, який 16.08.2016 року вже притягувався до дисциплінарної відповідальності із застосуванням попередження.
Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, тому у суду відсутні підстави для визнання протиправними та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.12.2016 року, справа № 558/2016, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-017/2017 від 29.03.2017 року, у зв'язку із чим у задоволенні розглядуваного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 139, ст. 143 КАС України, враховуючи, що рішення суду ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що відсутні підстави для відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243 - 246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 12 лютого 2018 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 12 лютого 2018 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1