13 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 803/1642/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Біличівської загальноосвітньої школи І ступеня Любомльської районної ради Волинської області про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - Управління ДСНС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Біличівської загальноосвітньої школи І ступеня Любомльської районної ради Волинської області (далі - Біличівська ЗОШ, відповідач) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації загальноосвітнього навчального закладу за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с.Біличі, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров'ю людей, про що складено акт перевірки. Зауваження (заперечення) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб'єкта господарювання не надходили. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров'ю людей позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації загальноосвітнього навчального закладу за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с.Біличі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.48-49) позовні вимоги Управління ДСНС у Волинській області не визнав, посилаючись на те, що за наслідками складеного акта перевірки адміністрацією Біличівської ЗОШ було вжито ряд заходів щодо усунення виявлених порушень, а деякі знаходяться на стадії усунення. Зокрема, відповідальними особами з питань пожежної безпеки пройдено навчання та перевірку знань; наявний вогнегасник пройшов технічне обслуговування; здійснено поточний ремонт печі та димових каналів; здійснюється закупівля первинних засобів пожежогасіння; на вікнах приміщення встановлено грати, які відкриваються; проведено поточний ремонт дверей горища та встановлено новий замок; здійснено планування та організацію евакуаційних заходів на випадок загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. Усі інші порушення знаходяться на стадії усунення у зв'язку з недостатнім фінансуванням. Просить в задоволені позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив від 05.01.2018 №04/97 (а.с.53-54) представник позивача не погодилася з відзивом, зазначивши, що відповідач не в повному обсязі та з порушенням норм чинного законодавства усунув виявлені порушення. Крім того, беззаперечним доказом усунення порушень техногенної та пожежної безпеки міг би бути акт проведення повторної позапланової перевірки Управлінням ДСНС у Волинській області за заявою відповідача.
Також представник позивача звертає увагу, що у період з 18 по 26 травня 2016 року головним інспектором Любомльського районного відділу Управління ДСНС України у Волинській області була проведена планова перевірка приміщень, споруд та прилеглої території ЗОШ в с.Біличі, в ході якої були виявлені порушення щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки і з метою усунення виявлених порушень 26.05.2016 був складений припис №37/52. Однак, у встановлені в приписі терміни вимоги про усунення порушень не були виконані в повному обсязі і при плановій перевірці 17.11.2017 була виявлена ще більша кількість порушень. Представник позивача просить задовольнити позов повністю.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що Біличівська ЗОШ зареєстрована 20.02.1996 як юридична особа та знаходиться за адресою 44340, Волинська область, Любомльський район, село Біличі, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.42-43).
Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) від 22.09.2017 №509 (з основної діяльності) про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки Головним управлінням (управлінням) ДСНС України в областях та м.Києві наказано організувати у жовтні-грудні 2017 року проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки, зокрема, у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах (а.с.8).
26.10.2017 на виконання вказаного наказу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 №643-р «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Любомльським районним відділом Управління ДСНС України у Волинській області видано наказ «Про проведення перевірки» №11 (а.с.9). Додаток №1 до наказу визначає перелік об'єктів, на яких у листопаді 2017 року повинна проводитись планова (позапланова) перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту (а.с.9зворот-13). Серед зазначених об'єктів значиться і Біличівська ЗОШ (а.с.12).
На підставі зазначеного наказу, посвідчення на проведення перевірки від 06.11.2017 №52 (а.с.14) посадовою особою Любомльського районного відділу Управління ДСНС у Волинській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту Біличівської ЗОШ, що знаходиться за адресою: 45261, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Біличі. За результатами проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, які висвітлені та зафіксовані в акті позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Біличівської ЗОШ від 17.11.2017 №102 (а.с.15-20).
При здійсненні перевірки було встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, серед яких, зокрема:
1. Приміщення не обладнано системою протипожежного захисту (п.1.2 глави 1 розділу V, п.5.1 таблиці А.1 НАПБ А.01.001-2014).
2. Не проведено перевірку заміру опору ізоляції та спрацювання приладів захисту електричних мереж, електроустановок від короткого замикання (п.1.20 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014).
3. Не забезпечено будівлю установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (п.1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014).
4. Не пройшла навчання та перевірку знань посадова особа з питань пожежної безпеки (глава 16 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014).
5. Територію об'єкта та приміщення не забезпечено знаками безпеки відповідно до ДСТУ ІSО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (глава 8 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014).
6. Наявний вогнегасник не пройшов технічне обслуговування (п.3.17 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014).
7. В приміщеннях експлуатуються пошкоджені печі та димові канали. (п.2.1, 2.8 глави 2 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014).
8. Електророзетки, вимикачі, з'єднувальні коробки та електролічильник в приміщеннях встановлені на горючу основу (п.1.17 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014).
9. Електромережа прокладена по горючих конструкціях (п.1.12 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014).
10. Приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (п.3.6 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014).
11. На вікні приміщення навчального класу встановлено глухі грати (п.2.16 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014).
12. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів електромережі виконано в скрутку (п.1.6 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014).
13. Двері горища утримуються відчиненими (п.2.12 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014).
14. Не встановлений пожежний щит, який повинен бути укомплектований засобом пожежогасіння, до яких входять: вогнегасники - 3шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (п.3.11 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014).
15. Не здійснено планування та організацію евакуаційних заходів на випадок загрози або виникнення надзвичайної ситуації (п.4 ч.1 ст.20, ч.9 ст.33 Кодекс 5403- VІ).
16. Не пройшов навчання керівник об'єкта з питань цивільного захисту та не отримав посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб (п.8 ч.1 ст.20, 40 Кодекс 5403- VІ, ПКМУ №444, ПКМУ№443).
Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації, суд приходить до таких висновків.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.
Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Таким чином, Управління ДСНС у Волинській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Разом з тим, системно аналізуючи положення частини п'ятої статті 4 Закону №877-V та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.
Із досліджених письмових доказів суд не вбачає, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.
При цьому суд враховує наведені відповідачем твердження щодо вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання пожежної безпеки в Біличівській ЗОШ та усунення порушень, виявлених перевіркою.
Так, із відзиву на позовну заяву (а.с.48-49) слідує, що адміністрацією Біличівської ЗОШ усунено ряд порушень встановлених перевіркою, а саме: відповідальними особами з питань пожежної безпеки пройдено навчання та перевірку знань; наявний вогнегасник пройшов технічне обслуговування; здійснено поточний ремонт печі та димових каналів; здійснюється закупівля первинних засобів пожежогасіння; на вікнах приміщення встановлено грати, які відкриваються; проведено поточний ремонт дверей горища та встановлено новий замок; здійснено планування та організацію евакуаційних заходів на випадок загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
Відповідач також зазначив, що усі інші порушення знаходяться на стадії усунення у зв'язку з недостатнім фінансуванням.
Отже, відповідачем було частково виконано вимоги контролюючого органу та усунуто деякі порушення пожежної безпеки, при цьому дирекцією Біличівської ЗОШ на даний час вживаються заходи для усунення решти порушень.
Таким чином, беручи до уваги усунуті відповідачем порушення та з врахуванням того, що не усунуті порушення не є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до Біличівської ЗОШ такого крайнього заходу реагування як повне зупинення експлуатації. При цьому суд зазначає, що зупинення експлуатації навчального закладу під час навчального процесу без вирішення питання навчання і виховання порушить права учнів на освіту і трудового колективу на працю.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій