07 лютого 2018 р.Справа №804/7274/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
за участі секретаря судового засідання Бузякові М.Р.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» про забезпечення адміністративного позову Приватного підприємства "Павлоградська зернова компанія" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Павлоградська зернова компанія" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в якій позивач просить:
постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.10.2017 р. № 109/4.5-4/746 - скасувати.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить:
зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.10.2017 р. № 109/4.5-4/746 до завершення судового розгляду справи та набрання законної сили судовим рішенням.
Заява обґрунтована тим, що продовження виконавчого провадження №55498911 за оскаржуваною постановою зробить неефективним поновлення порушених прав підприємства виходячи з предмету позову по даній справі (скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.10.17р. №109/4.5-4/746), оскільки у разі задоволення позову ПП «Павлоградська зернова компанія» буде змушене подавати до суду новий позов - про повернення з бюджету суми, стягнутої в процесі виконавчого провадження (що потребує тривалого часу в період розгляду справи, а також подальшого виконання такого судового рішення і призведе до витрачення додаткових коштів на сплату судового збору). Також, на думку позивача, внаслідок подальшого продовження виконавчого провадження порушеними є права як ПП «Павлоградська зернова компанія», так і трудового колективу. Стягнення нарахованої всупереч закону суми штрафу ставить господарсько-виробничу діяльність підприємства під загрозу зупинення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав подану заяву, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви, просив відмовити в її задоволенні.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Павлоградська зернова компанія" отримано постанову від 10.01.18р. про відкриття виконавчого провадження ВП №55498911 з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.10.2017 р. № 109/4.5-4/746. Згідно змісту постанови від 10.01.18р. про відкриття виконавчого провадження ВП №55498911, на ПП «Павлоградська зернова компанія» покладено обов'язок сплати штрафу в сумі 416000,00 грн. (накладення якого є незаконним, що виступило підставою для звернення до адміністративного суду) та виконавчого збору в сумі 41600,00 грн., разом 457600,00 грн.
Крім того, з відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень стало відомо про винесення державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Дніпропетровської області ОСОБА_3 постанови від 25.01.18р. про накладення арешту на грошові кошти ПП «Павлоградська зернова компанія» на рахунках в банківських установах в сумі 457790,00 грн.
Оскаржувана постанова прийнята Головним Управлінням Держпраці у Дніпропетровській області згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).
Відповідно до п. 9 Порядку № 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють Державну службу України з питань праці чи її територіальний орган.
Згідно із п. 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Водночас, п. 11 Порядку № 509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:
- у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення");
- у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);
- органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Як слідує з оскаржуваної постанови вона прийнята на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016.
Так, згідно із ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону;
6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);
11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Отже, ні Порядком № 509, ні ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII від 02.06.2016 не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Частиною 1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений статею 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Зважаючи на те, що саме подання адміністративного позову, а також відкриття провадження у справі не зупиняють дій та рішень суб'єкта владних повноважень, то суд, відповідно до статті 154 КАС України, в порядку забезпечення позову може ухвалою застосувати відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до пункту 5 статті 154 КАС України суд постановляє ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позву є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 150-154, 248 КАС України, суд, -
Заяву Приватного підприємства "Павлоградська зернова компанія" про забезпечення адміністративного позову задовольнити.
Зупинити примусове стягнення за постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 23.10.2017 р. № 109/4.5-4/746 до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 804/7274/17.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.154 -156 КАС України.
Повний текст ухвали складений 12 лютого 2018 року.
Суддя ОСОБА_4