14 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 803/1697/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною відмови,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області) про визнання протиправною відмови від 05 липня 2017 року за № С-2943/0-2357/0/6-17 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Ухвалою від 15 грудня 2017 року провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач листом від 05 липня 2017 року за № С-2943/0-2357/0/6-17 відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Селецької сільської ради Турійського району Волинської області. Вказує на те, що законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, відмовляючи у задоволенні заяви, відповідач порушив норми Земельного кодексу України, оскільки дії ГУ Держгеокадастру у Волинській області спрямовані на перешкоджання в реалізації права отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, з огляду на що просить визнати вказану відмову протиправною.
У відзиві на позовну заяву від 29 грудня 2017 року відповідач позовних вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що оскільки в Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у III кварталі 2017 року, який складено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413, відсутні земельні ділянки в межах Турійського району, то надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не є можливим. Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області на офіційному веб-сайті оприлюднена інформація про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року на території Волинської області. Даний перелік земельних ділянок затверджений наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 22 червня 2017 року № 113 і в ньому не передбачено виділення земельних ділянок у власність громадян в межах Селецької сільської ради Турійського району Волинської області. У цьому випадку, місце розташування земельних ділянок, щодо яких звернувся позивач, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подали, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 24 травня 2017 року до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області за вх. № С-2943/0/5-17 надійшла заява ОСОБА_1 від 04 травня 2017 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території Селецької сільської ради Турійського району Волинської області. До заяви додано копію паспорта, ідентифікаційного коду; викопіювання із бажаним місцем розташування земельної ділянки.
05 липня 2017 року відповідач листом за вих. № С-2943/0-2357/0/6-17 повідомив позивача про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення» ГУ Держгеокадастру у Волинській області сформовано перелік земельних ділянок, які мають надаватись безоплатно у власність громадянам протягом ІІІ кварталу 2017 року, який розміщено на офіційному сайті ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Оскільки у зазначеному переліку відсутні земельні ділянки в межах Турійського району, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства не є можливим.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно із пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною четвертою статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою статті 118 цього ж Кодексу передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, вказаною нормою чітко визначено єдину можливу підставу відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - невідповідність розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14 січня 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29 вересня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за № 1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.
Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (підпункт 13 пункту 4 Положення).
Відтак, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Волинської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.
Отже, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач повинен був у місячний строк перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (видати відповідний наказ) або, у разі виявлення обставин, передбачених частини сьомої статті 118 ЗК України, - надати ОСОБА_1 мотивовану відмову у наданні дозволу. Відсутність відповіді протягом зазначеного строку визнавалася б мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Листом № С-2943/0-2357/0/6-17 від 05 липня 2017 року відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не вказавши при цьому жодної з обставин, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України.
Проте, у цьому листі відповідач послався на те, що з метою раціонального використання земельних ділянок ним сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Волинської області, інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті ГУ Держгеокадастру у Волинській області.
22 червня 2017 року відповідачем видано наказ № 113, яким затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року, на території Волинської області. У цьому переліку земельних ділянок на території Селецької сільської ради Турійського району Волинської області немає.
Як вбачається із змісту вищенаведеного наказу, ГУ Держгеокадастру у Волинській області, формуючи перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам, керувався Стратегією удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 (далі - Стратегія).
Однак, Стратегія на яку посилається відповідач, не є законом і, як вбачається з її змісту, вказана Стратегія не прийнята на виконання закону.
Таким чином, в силу імперативних приписів частини сьомої статті 118 ЗК України, Стратегія та прийнятті на її виконання правові акти не можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає протиправними посилання відповідача у листі № С-2943/0-2357/0/6-17 від 05 липня 2017 року на відповідний перелік, як на підставу для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки це суперечить частині сьомій статті 118 ЗК України. Передбачених цієї нормою підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у згаданому листі не наведено.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду, що, розглядаючи клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відтак, відмова, викладена у листі ГУ Держгеокадастру у Волинській області № С-2943/0-2357/0/6-17 від 05 липня 2017 року, є протиправною, а позов підлягає до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..
Отже, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 640 грн., сплачений згідно квитанції № 9 від 06 грудня 2017 року, та який згідно із випискою був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 05 липня 2017 року за № С-2943/0-2357/0/6-17 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 67, ідентифікаційний код юридичної особи 39767861) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер