печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2461/18-к
13 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим,-
15.01.2018 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України на відмову слідчого в особливо важливих справах прокуратури м. Києва у визнанні його потерпілим.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що він є потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15.11.2017 року за № 42017100000001427 за фактом неправомірних дій окремих посадових осіб ДВБ НП України за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 382, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 172 КК України. Досудове розслідування здійснюється прокуратурою м. Києва. 20.12.2017 року ОСОБА_3 звернувся до прокуратури м. Києва з клопотанням про залучення його до кримінального провадження як потерпілого. 02.01.2018 року ОСОБА_3 листом № 17/1/3-1-18 було повідомлено про те, що не встановлено обставин, які б свідчили про завдання моральної, фізичної або матеріальної шкоди, а відтак у задоволені клопотання відмовлено.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до слідчого судді з відповідною скаргою.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні прокуратури м. Києва перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР 15.11.2017 року за № 42017100000001427 за фактом неправомірних дій окремих посадових осіб ДВБ НП України за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 382, ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 172 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження було подано клопотання про залучення ОСОБА_3 до кримінального провадження в процесуальному статусі потерпілого.
Листом № 17/1/3-1-18 від 02.01.2018 року ОСОБА_3 було повідомлено те, що його клопотання розглянуто, проте не встановлено обставин, які б свідчили про завдання йому моральної, фізичної або матеріальної шкоди.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України па досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою
Згідно ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Згідно ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Частиною 2 цієї статті передбачено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, згідно ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Між тим, диспозиція ч.2 ст. 382 КК України, свідчить про те, що особливістю вищезазначеного кримінального правопорушення є формальний склад, який за своєю юридичної конструкцією не передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків, і є закінченим (в силу його суспільної небезпечності) з моменту лише факту вчинення вказаних у диспозиції дій.
Крім того, при визначенні чи є особа потерпілою, слід враховувати положення статті 8 КПК України, ч.2 ст. 19 Конституції України, ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 з яких вбачається, що у випадку наявності складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України має місце порушення прав та свобод конкретної особи яка може бути визнана потерпілою у рамках кримінального провадження.
Також, з матеріалів справи вбачається, при поданні заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 була надана довідка про його грошове забезпечення № 173 від 04.07.2017 року, з якої вбачається, що у 2016 - 2017 року щомісячна надбавка за секретність йому не сплачувалась, про що він зазначав у клопотанні про визнання його потерпілим, що за своєю природою є матеріальною шкодою.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
У скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову про відмову у визнанні його потерпілим. Однак, а ні заявник, ані прокуратура м. Києва не надали суду постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим. Таким чином, відсутність належним чином, оформленого рішення, а саме постанови про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим відповідно до вимог ст. 110 КПК України є підставною для відмови у задоволенні скарги заявника.
Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 309, 372, ч.2 ст.376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає безумовному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1