ун. № 759/1382/17
пр. № 2/759/731/18
14 лютого 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Чернишук К.О.,
за участю: предстаника позивача ОСОБА_1,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну спарву за позовними вимогами ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У січні 2017 р. позивачі звернулися до суду із зазначеними позовними вимогами, просять суд стягнути з відповідача на користь позивачів суму майнової шкоди у розмірі 24093 грн 43 коп. та судові витрати по справі, посилаючись на ті підстави, що 30.05.2015 трапилася ДТП за участю транспортного засобу «Hyundai» номерні знаки НОМЕР_4 від керуванням ОСОБА_3, який належить ОСОБА_2 та транспортного засобу «ЗАЗ Ланос» номерні знаки НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2016 відповідача визнано винним у вчиненні ДТП та закрито провадження по справі у зв'язку із закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП, однак відповідачем було завдано позивачам майнову шкоду.
У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовими повідомленнями (а.с. 67, 68) причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутності.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що від 30.10.2015 ОСОБА_4 приблизно о 09 год. 15 хв. по Брест-Литовському шосе у напрямку м. Києва керуючи транспортним засобом «ЗАЗ Ланос» номерний знак НОМЕР_1 перед початком руху перетнув лінію горизонтальної розмітки 1-1 яку забороняється перетинати рухаючись по узбіччю, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до ушкодження вказаних транспортних засобів.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.07.2016 ОСОБА_4 визнано винним та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу (а.с. 7-9).
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2016 ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 10, 11).
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 10.03.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2016 залишено без змін (а.с. 12, 13).
Відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 транспортний засіб «Hyundai» номерні знаки НОМЕР_4 належить ОСОБА_2 (а.с. 14).
Згідно звіту №18/1-ТЗ вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу від 20.11.2015 «Hyundai» номерні знаки НОМЕР_4 становить 68893 грн 43 коп. (а.с. 15-35).
Встановлено, що СК «ВУСО» згідно полісу АІ8942675 з лімітом 50000 грн 00 коп. відшкодувала майнову шкоду у розмірі 50000 грн 00 коп. (а.с. 36).
У зв'язку із невизнанням відповідачем своєї вини у вказаному ДТП ОСОБА_3 в рамках справи про адміністративне правопорушення №759/19304/15-п вимушена була замовити проведення автотехнічного дослідження, висновок №53-11/15 експертного автотехнічного дослідження від 24.11.2015 був поданий до суду за проведення кого вона понесла витрати у розмірі 4000 грн 00 коп. (а.с. 37-46).
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно п. 3 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує витрати на проведення експертизи лише в разі якщо він визначений законом строк не направив свого представника для огляду транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Частиною 4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Згідно ст. 1 Закону України від 20.12.2011 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 1 вищезазначеного закону, передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Така позиція закріплена і у п. п. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах». судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст. 12, 46, 56 ЦПК України).
Згідно розрахунку суми юридичних послуг за надану правову допомогу та дублікатів квитанцій №0.0.689999804.1 від19.01.2017 та №0.0.680681263.1 від 03.01.2017 ОСОБА_2 оплачено згідно договору про надання правової домоги #03/01-01 від 03.01.2017 суму за надання правової допомоги у розмірі 1000 грн 00 коп. (а.с. 69-70).
За таких обставин, суд вважає доведеним позивачами завданий їм розмір матеріального збитку та доведено оплату послуг адвоката.
Згідно ст. 141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачеві суму сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування» постанова Пленуму ВCСУ України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст. ст. 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 суму майнової шкоди у розмірі 20093 (двадцять тисяч дев'ять тисяч гривень) 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 4000 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 1640 грн 00 коп., яка складається із судового збору та витрат на правову допомогу.
Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 14.02.2018.