печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5724/18-к
02 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
ОСОБА_5 підозрюється у придбанні та зберіганні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та розпочато розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001365 від 29.09.2017 р. Старший слідчий в ОВС управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 за погодженням з прокурором ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 не менше 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, придбав без передбаченого законом дозволу вибухові пристрої та став зберігати їх без передбаченого законом дозволу за місцем свого тимчасового проживання у господарській будівлі будинку АДРЕСА_1 , після чого у період часу з 18 год. 00 хв. 01.02.2018 по 03 год. 55 хв. 02.02.2018в ході проведення санкціонованого обшуку у будинку АДРЕСА_1 , що розташований за вищевказаною адресою, працівниками поліції було виявлено та вилучено два предмети схожі на корпуси осколкових ручних гранат Ф-1 та предмети схожі на запали до них, які ОСОБА_5 придбав та зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу. Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. В судовому засіданні підозрюваний та його захисник доводи клопотання не визнали, а відтак просили в задоволенні клопотання відмовити. Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків. Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження № 12017000000001365 від 29.09.2017 р. У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .02.02.2018о 04 год.00 хв., ОСОБА_5 , затриманий за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в порядку ст. 208 КПК України. 02.02.2018, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України. Підозрюваний ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України, винним себе не визнає. Вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку від 01.02.2018;показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; довідок про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів. ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки маючи паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_1 дійсний до 03.10.2023, ОСОБА_5 , з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може покинути територію України ;незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки існує можливість безпосереднього або опосередкованого впливу на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з боку підозрюваного; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки під час проведення обшуку в салоні автомобіля за кермом якого перебував підозрюваний та за місцем тимчасового проживання останнього, виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору зовні схожу на особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, суху подрібнену речовину зеленого кольору, рослинного походження зовні схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг заборонено - канабіс, скляні колби різного розміру та форми, двоє електронних ваг, кислоти, прекурсори, які можуть використовуватись для виготовлення психотропної речовини, що дає підстави вважати про наявність схильності у ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність. Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Слідчий суддя приходить до висновку щодо недоведеності прокурором наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні. Слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні заявлено ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки маючи паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_1 дійсний до 03.10.2023, ОСОБА_5 , з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може покинути територію України; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки існує можливість безпосереднього або опосередкованого впливу на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з боку підозрюваного; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Однак прокурор належним чином не обґрунтував і не довів в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Крім того, прокурором необґрунтовано неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, щодо даних про його особу, в їх сукупності. Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Більше того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані. Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність тримання підозрюваного під вартою фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, який є тяжким. Проте, сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені. Незважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, не має негативних характеристик, володіє високими моральними якостями і має міцні соціальні зв'язки. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавленнясвободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальнихвимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка сталапідставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалось затримання. Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти России», при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілямивзяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри тацілі, що стоять за ними. Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки маючи паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_1 дійсний до 03.10.2023, ОСОБА_5 , з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може покинути територію України; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки існує можливість безпосереднього або опосередкованого впливу на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з боку підозрюваного; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам. В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)). Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання, його сімейний стан, міцні соціальні зв'язки, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, з огляду на відсутність належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків і прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам. На підставі вище викладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки обставин необхідності тримання особи під вартою в даному конкретному випадку немає, тому слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,у період часу з 21-00 години по 08-00 годину, та саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов'язків визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі і тих, які прокурор вважає пріоритетними, а саме: продовження злочинної діяльності, вплив на інших учасників провадження. Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,у період часу з 21-00 години по 08-00 годину.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначити строк дії ухвали тривалістю в два місяці - по 02.04.2018 року включно.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати його:
?за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
?носити електронний засіб контролю.
Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 07.02.2018 року о 13-45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1