ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23902/17
провадження № 2/753/996/18
"14" лютого 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Леонтьєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом ЖБК «Будівельник-13» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Мотивуючи свої вимоги тим, що згідно рішення правління ЖБК «Будівельник-13», яке відображено у протоколі засідання правління від 30 серпня 2016 року, її на умовах контракту найнято на посаду виконавчого директора та надано право як першому розпоряднику коштів підписувати усі фінансові документи, відкривати в банку розрахункові та інші рахунки, укладати від імені ЖБК угоди, видавати доручення. Згідно наказу за № 11по особовому складу ЖБК «Будівельник-13» від 05 вересня 2016 року з 05 вересня 2016 року її призначено на вакантну посаду виконавчого директора ЖБК «Будівельник-13». На виконання вищевказаного рішення правління 05 вересня 2016 року між правлінням ЖБК та нею укладено трудовий контракт строком на один рік. Після закінчення строку дії контракту між нею та відповідачем 05 вересня 2017 року був укладений новий контракт терміном на три роки, який вважає діє до 05 вересня 2020 року. Рішенням засідання правління ЖБК «Будівельник-13» від 06 листопада 2017 року її як виконавчого директора відсторонено від виконання обов»язків за контрактом. Листом від 11 листопада 2017 року відповідач повідомив її про відсторонення від займаної посади, а 30 листопада 2017 року - про розірвання контракту та винесення наказу про звільнення з посади у зв»язку із закінченням строку контракту. Вважає наказ про звільнення від 30 листопада 2017 року незаконним, оскільки винесений на час дії трудового контракту, й просить поновити її на посаді, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в загальній сумі 20 212 грн. 32 коп. за період з 01 грудня 2017 року по 14 лютого 2018 року включно.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3, діючий на піставі довіреності від 23 січня 2018 року (а.с.41), позовні вимоги в редакції від 08 лютого 2018 року (а.с. 83-84) підтримали з тих же підстав та просили задовольнити, поновивши тим самим порушені трудові права позиваки.
В судовому засіданні представник відповідача Євдоченко Н.Д., діюча на підставі угоди про надання правової допомоги від 16 січня 2018 року та ордера (а.с.73, 74), позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні за недоведеністю та безпідставністю, вважаючи відсутніми порушення трудових прав позивачки, надавши відзив (заперечення) на позов (а.с. 46-54).
Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають відмові у задоволенні із наступних підстав.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедент ній практиці виходить з того, що положення пункту 1 станні 6 Конвенції про захист прав і основоположених свобод гарантує кожному подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов»язків. Проте право на суд не є обсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до правосуддя за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до правосуддя чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Судом встановлено, що згідно рішення правління ЖБК «Будівельник-13», яке відображено у протоколі засідання правління від 30 серпня 2016 року ОСОБА_2 на умовах контракту найнято на посаду виконавчого директора ЖБК «Будівельник-13» та надано право як першому розпоряднику коштів підписувати усі фінансові документи, відкривати в банку розрахункові та інші рахунки, укладати від імені ЖБК угоди, видавати доручення (а.с. 14).
Згідно наказу за № 11по особовому складу ЖБК «Будівельник-13» від 05 вересня 2016 року з 05 вересня 2016 року ОСОБА_2 призначено на вакантну посаду виконавчого директора ЖБК «Будівельник-13» з посадовим коефіцієнтом в розмірі 4,6 мінімальної заробітної плати (а.с.15).
На виконання вищевказаного рішення правління ЖБК «Будівельник-13» 05 вересня 2016 року між правлінням кооперативу та ОСОБА_2 укладено трудовий контракт (контракт з виконавчим директором) строком на один рік (а.с.16-17).
Відповідно між сторонами склалися трудові відносини на визначений строк - один рік.
Трудовий договір, відповідно до ст. 23 КЗпП України, може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Наказом від 04 вересня 2017 року за підписом ОСОБА_2, ОСОБА_2 звільнено з посади виконавчого директора з 04 вересня 2017 року на підставі закінчення строку дії контракту з виплатою компенсації за невикористану відпустку, цим же наказом її призначено на вакантну посаду виконавчого директора ЖБК «Будівельник-13» (а.с.21).
Підставами припинення трудового договору, відповідно до п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України, є угода сторін.
Рішенням засідання правління ЖБК «Будівельник-13» від 05 вересня 2017 року, яке відображено у протоколі засідання правління, прийняте в складі 5 членів правління, до складу якого входять 9 членів правління, щодо укладення трудового контракту на новий термін з виконавчим директором в особі ОСОБА_2 (а.с.22).
Контрактом від 05 вересня 2017 року ОСОБА_2 прийнято на посаду виконавчого директораЖБК «Будівельник-13» строком на 3 роки (а.с.19-20). Й наказом № 15 від 04 вересня 2017 року, яким ОСОБА_2 звільнено з посади виконавчого директора з 04 вересня 2017 року на підставі закінчення строку дії контракту, цим ж наказом призначено ОСОБА_2 на вакантну посаду виконавчого директора ЖБК «Будівельник-13» з 05 вересня 2017 року з оплатою праці згідно штатного розпису, на підставі рішення правління ЖБК (а.с.21).
Проте, суд вважає, що рішення засідання правління від 05 вересня 2017 року про прийняття ОСОБА_2 на посаду не було прийнято правомочним органом, відповідно правових підстави для винесення наказу від 04 вересня 2017 року № 15 про призначення її на посаду не було, оскільки останнє прийнято за відсутності кворуму.
Засідання правляння є правомочним, коли на його засіданні присітні 2/3 його складу і це рішення прийнято простою більшістю голосів присутніх членів правління (п.4.3.3 статуту).
Так, станом на 5 вересня 2017 року, як вбачається із протоколу, до складу правління входило 9 осіб, рішення прийто у складі 5 осіб при 6 необхідних (п.4.3.3 Статуту ЖБК «Будівельник-13»), тобто за відсутності кворуму, відповідно вважається, що рішення не прийто, а тому посилання позивача на прийняття рішення правлінням щодо прийняття її на посаду виконавчого директора ЖБК «Будівельник-13» та укладеного з нею контракту на підставі цього рішення, є безпідставним. Вважається, що таке рішення правління не мало юридичної сили, як і винесений на його підставі наказ від 04 вересня 2017 року про призначення ОСОБА_2 на посаду виконавчого директора ЖБК (а.с.21).
Оскільки трудовий контракт з позивачкою не укладено, а п. 4.3.5 Статуту передбачає встановлення трудових відносин виключно на підставі контаркту, і на час прийняття правлінням рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади виконавчого директора, раніше укладений контракт з виконавчим директором - від 05 вереесня 2016 року строком на 1 рік, припинив свою дію, то виконавчий директор підлягав звільненню.
Наказом № 17 ЖБК «Будівельник-13» від 30 листопада 2017 року на підставі рішення засідання правління ОСОБА_2 звільнено з посади виконавчого директора кооперативу у зв»язку з закінченням строку нонтракту (а.с.27).
Правління є виконавчим органом кооперативу, яке організовує діяльність кооперативу в період між загальними зборами (п.4.3 Статуту).
Так, відповідно до п.4.3.3 Статуту ЖБК «Будівельник-13» засідання правління проводиться відповідно до потреб виконання ними своїх завдань. Рішення правління мають силу, якщо на його засіданні присутні 2/3 його складу і це рішення прийнято простою більшістю голосів присутніх членів Правління. В разі якщо правління не може прийняти рішення з будь-якого питання, таке виноситься на розгляд Загальних Зборів.
Правління кооперативу може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Виконавчий директор не може бути членом кооперативу.
Відповідно до п.4.3.5.1 Виконавчий директор може бути звільнений зі своєї посади: за власним бажанням на підставі своєї заяви, за невиконання ним умов контракту, на інших умовах, передбачених треудовим законодавством України та контрактом.
У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма ЖБК«Будівельник-13» визначена як обслуговуючий кооператив.
Діяльність обслуговуючого кооперативу та особливості трудових відносин у кооперативах регулюються нормами Закону України «Про кооперацію» (п. 1.5 СтатутуЖБК «Будівельник-13», затвердженого загальними зборами членів кооперативу «Будівельник-13» на підставі протоколу № 1 від 30 червня 2016 року (нова редакція) (а.с.93-103).
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про кооперацію» трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та їх правилами внутрішнього розпорядку.
Для здійснення мети і статутних завдань кооперативу організація може залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є її членами. У разі залучення осіб на визначений строк чи на час виконання ними певної роботи за згодою сторін між кооперативною організацією та найманим працівником може укладатися договір у формі контракту (ст. 34 вказаного закону).
Правління кооперативу, відповідно до ст. 16 Закону України «Про кооперацію», може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Втконавчий директор не може бути членом кооперативу. Виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (ч.3 ст. 21 КЗпП України).
Відповідно до п.4.3.5 статуту ЖБК «Будівельник-13» правління може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Виконавчий директор виконує свої фунції на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу та виконує функції, делеговані йому правлінням кооперативу.
Таким чином, трудові відносини між ЖБК «Будівельник-13» та виконавчим директором здійснюються на умовах особливою форми трудового договору - контракту.
Зважаючи на те, що після закінчення трудового контракту, укладеного ЖБК «Будівельник-13» з позивачкою, який закінчив свою дію 04 вересня 2017 року (а.с.16-17), інший контракт й на інший строк не був укладений правомочним органом - правлінням кооперативу на підставі рішення правління про прийняння на роботу виконавчого директора, підстав вважати, що позивачка була незаконно звільнена наказом за № 17 від 30 листопада 2017 року з підстав закінчення строку контракту (а.с. 27), - немає, відповідно підстав для її поновлення немає, як немає підстав для задовлення вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір».
Зважаючи на викладене, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного, статуту ЖБК «Будівельник-13», ст.ст. 23, 36 КЗпП України, ст.ст. 16, 34 Закону України «Про кооперацію», керуючись 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-13» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.
Суддя: Коренюк А.М.