2/754/25/18
Справа № 754/11126/16-ц
Іменем України
19 лютого 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1, про відвід судді Таран Н.Г. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відновлення незаконно знесеної частини будинку, який є спільною частковою власністю сторін і третьої особи, -
Позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відновлення незаконно знесеної частини будинку, який є спільною частковою власністю сторін і третьої особи.
07.02.2018 року позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 подала до Деснянського районного суду м. Києва заяву про відвід судді Таран Н.Г. у справі № 754/11126/16-ц за вищевказаним позовом, в якій зазначені наступні обставини.
Починаючи з першого засідання та в подальшому з боку судді відчувалась одностороння увага до висловлювань представника відповідача ОСОБА_5 та, навпаки, до представників позивачки ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відношення було упереджене. Обґрунтування такої упередженості полягає в тому, що за весь час розгляду справи з боку судді Таран Н.Г. було тільки одне зауваження до представника відповідача, і те було зроблене після того, як представник позивачки ОСОБА_6 звернувся до судді з проханням заборонити представнику відповідача ОСОБА_5 допомогати головуючому у справі керувати судовим процесом. Натомість представникам позивачки неодноразово з боку судді робились зауваження по ходу їх виступів з доводами та аргументами на користь їхньої довірительки. Одностороння прихильність судді до сторони відповідача підтвердилась при розгляді заяви про забезпечення позову ОСОБА_1, а саме заборони відповідачу продовжувати проведення будівельних робіт спільного житлового будинку по вулиці Миру 24 в селі Троєщина до набрання судовим рішенням Деснянського районного суду в м. Києві в даній справі законної сили. Представники позивачки надавали суду значну кількість аргументів в клопотанні по забезпеченню позову та в усній формі, в яких також були аргументи про те, що відповідач ОСОБА_7 неодноразово ігнорував приписи Державного архітектурно-будівельного контролю, на той час уже мав два адміністративних стягнення у вигляді штрафу. Вагомим, навіть недопустимим приводився в клопотаннях той факт, що будівництво нових конструкцій надбудови другого поверху виконувались в зруйнованій відповідачем частині будинку на стіну старої конструкції, що тягнуло за собою небезпеку для життя мешканців та відвідувачів цього будинку. Встановлені Апеляційним судом м. Києва обставини, які не враховані суддею Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г. при відмові у задоволенні клопотання представників позивачки про забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу подальшого незаконного будівництва на місці зруйнованої частини будинку, свідчать про те, що суддя Таран Н.Г. з якихось невідомих причин не вбачає порушення майнових прав позивачки та грубих порушень містобудівного законодавства з боку відповідача та може бути необ'єктивною при розгляді справи по суті і в подальшому. Також в підтвердження необ'єктивності судді Таран Н.Г. при розгляді позовних вимог позивачки свідчить і та обставина, що при наданні суду показів ОСОБА_3 (матір'ю відповідача ОСОБА_2) в якості свідка вона в своїх свідченнях наводила значну кількість неправдивих фактів. Після завершення допиту свідка представник позивачки ОСОБА_6 намагався поставити уточнюючі запитання, які могли показати, неправдивість свідчень ОСОБА_3, але, суддя Таран Н.Г. в черговий раз відхилила запитання представника позивача, як такі, що, начебто, задані не по суті. Після такого одностороннього підходу до розгляду доводів сторін, представник позивача ОСОБА_6 змушений був висловити рішучий протест такого ставлення що унеможливлювало з'ясування істини у суді. Виходячи з вищевикладеного вказана вище позиція судді Таран Н.Г. вказує на її упередженість до сторони позивачки та викликає сумнів в її об'єктивності, а тому вона підлягає відводу.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Заява про відвід, не містить жодної обгрунтованої підстави упередженості судді.
Крім того, з заяви про відвід судді не вбачається ніяких процесуальних порушень чи упередженості зі сторони судді Таран Н.Г., а обставини на які посилається ОСОБА_1, як на підстави відводу судді є необґрунтованими.
З огляду на викладене та враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1, про відвід судді Таран Н.Г. є необґрунтованою.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку: надходження заяви про відвід.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 40 та п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 252 ЦПК України, -
Визнати заяву позивача ОСОБА_1, про відвід судді Таран Н.Г. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відновлення незаконно знесеної частини будинку, який є спільною частковою власністю сторін і третьої особи, - необґрунтованою.
Передати заяву на розгляд іншого судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Зупинити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відновлення незаконно знесеної частини будинку, який є спільною частковою власністю сторін і третьої особи до вирішення питання про відвід судді Таран Н.Г.
Ухвала в частині зупинення провадження по цивільній справі може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя: Н.Г. Таран