Справа № 752/10227/17
Провадження № 2-а/752/69/18
13 лютого 2018 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Новак А.В.,
при секретарі Закаблуківській О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 2 Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Білик Віталія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.04.2017 року,-
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до інспектора СРПП № 2 Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Білик Віталія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.04.2017 року .
Позивач мотивував свої вимоги тим, що 23 квітня 2017 року інспектором СРПП № 2 Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Білик Віталієм Сергійовичем було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до матеріалів постанови, 23 квітня 2017 року о 08 год. 40 хв. на автодорозі Біла Церква - Володарка, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ЗАЗ SENS CRUZE», ДНЗ НОМЕР_1 без ввімкненого світла рухався поза населеним пунктом, чим порушив пункт 3.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач зазначає, що відповідач склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення протиправно, оскільки факту правопорушення не було, а тому оскаржувана постанова є винесеною незаконно та підлягає скасуванню.
Представником позивача до суду подано заяву у якій останній просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 23 квітня 2017 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився та не надіслав до суду письмових заперечень проти позову. Про час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
З матеріалів оскаржуваної постанови вбачається, що місце вчинення правопорушення, яке відмічено у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено автодорога Біла Церква - Володарка.
У матеріалах постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 323852
відсутній протокол про адміністративне правопорушення, а так само не зазначено наявність свідків правопорушення.
Позивач у адміністративній позовній заяві категорично заперечує, щодо порушення ним ПДР.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що наявними матеріалами справи не стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і інспектором СРПП № 2 Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Білик В. С., крім складення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 323852 від 23 квітня 2017 року, яка не відобразила фактичних обставини і на погляд суду складена виключно на припущеннях працівника поліції, не було здійснено жодних дій направлених на встановлення інших фактичних даних на основі яких суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1
Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно зміст постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 323852 від 23 квітня 2017 року не відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення і при її винесенні не було дотримано порядок розгляду та не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова була винесена посадовою особою - інспектором СРПП № 2 Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Білик В. С. протиправно та підлягає скасуванню в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову повністю.
Керуючись 241-247, 286, 293, 295-297, КАС України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 2 Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Білик Віталія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.04.2017 року - задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора СРПП № 2 Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції Білик Віталія Сергійовича протиправними.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 323852 від 23 квітня 2017 року - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного адміністративного суду міста Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.Новак