ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23365/17
провадження № 2-п/753/11/18
"13" лютого 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Германенко В.А., в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, у судовому засіданні по розгляду заяви сторони відповідача ОСОБА_2 про перегляд (скасування) заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від "25" вересня 2017 року по цивільній справі №753/13938/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 щодо припинення зобов"язання, третя особа - головний державний виконаець Відділу примусового виконання рішень Департеманту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Тертична Віта Володимирівна,
Встановив:
З заяви щодо перегляду вказаного заочного рішення не вбачається зазначення причин, з яких відповідач не з»явився на судовий розгляд вказаної справи "25" вересня 2017 року.
Крім того, судом враховано, що в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, дослідивши інші матеріали справи, судом встановлено наступне.
Оскаржуваним заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від "25" вересня 2017 року по цивільній справі №753/13938/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 щодо припинення зобов"язання, третя особа - головний державний виконаець Відділу примусового виконання рішень Департеманту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Тертична Віта Володимирівна, було вирішено позов задовольнити.
З довідки від "25" вересня 2017 року (а.с.44) вбачається, що сторона відповідача не з"явилася на судовий розгляд вказаної справи "25" вересня 2017 року, при цьому, про причини неявки суд не був повідомлений, при цьому, відсутні докази щодо наявності поважних причин неявки, в тому числі, відповідача, а також і до відповідного клопотання його представника ОСОБА_5 (отриманого після судового розгляду справи 25 вересня 2017 року) не було долучено таких доказів.
Відповідно до положень ст.77 ЦПК України: сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання; у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, судом встановлено, що з наявних поштових відправлень на адресу відповідача вбачається, що відповідач належним чином був повідомлений Дарницьким районним судом м. Києва про судовий розгляд цієї справи (призначений на "25" вересня 2017 року) поштою - рекомендованим листом з повідомленням за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку (згідно з даними, які містяться в довідці щодо такої реєстрації а.с.25), при цьому, вказане поштове відправлення було отримано ще 20.09.2017 року згідно з розпискою у рекомендованому листі (а.с.43), та згідно з електронним повідомленням а.с.42).
Відповідно до положень ч.3 ст.27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права.
Крім того, відповідно до положень ч.5 ст.74 ЦПК України: у разі ненадання фізичною особою, яка бере участь у справі інформації щодо її адреси, судова повістка надсилається цій особі за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, при цьому, у разі відсутності особи, яка бере участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином (а.с.25).
При цьому, судом фактично враховано, що відповідно до імперативних положень ч.1 ст.157 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на 25 вересня 2017 року), суд має розглядати цивільні справи вказаної категорії протягом розумного строку, а відповідно до положень ст.1 ЦПК України - завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З положень п.2) ч.1 ст.169 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на 25 вересня 2017 року), вбачається, що вказаною нормою було передбачено, що суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, у випадку якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.
При цьому, в спеціальній імперативній нормі ч.1 ст.224 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на 25 вересня 2017 року), яка визначала умови, за яких можливе винесення заочного рішення зазначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до положень ч.4 ст.169 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на 25 вересня 2017 року) - у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Тобто із системного аналізу саме сукупності вищевказаних норм вбачається, що цей закон (ч.4 ст.169 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на 25 вересня 2017 року) є спеціальною нормою, яка визначала саме порядок судового розгляду, якому передувало відкладення розгляду справи внаслідок першої неявки сторони відповідача виключно з поважних причин - згідно з імперативними приписами щодо обов'язкової наявності таких причин, як єдиної передумови для відповідного відкладення у випадку першої неявки відповідача згідно з п.2) ч.1 ст.169 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на 25 вересня 2017 року), тобто Закон саме додатково регламентував ще і такий випадок (повторної неявки), регламентуючи вже обов'язковий розгляд справи у випадку повторної неявки відповідача - незалежно від наявності повторних - будь-яких поважних причин у відповідача.
Від представника позивача надійшла заява щодо підтримання позовних вимог та відсутності заперечень проти ухвалення заочного рішення (а.с.41).
Враховуючи вищевикладене, наявні вищевказані обставини, в тому числі ту обставину, що від сторони відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, то судом (у судовому засіданні по розгляду цієї справи "25" вересня 2017 року) було ухвалено рішення у заочному порядку, який єдиним порядком, в якому згідно з нормами ЦПК України (зокрема вищенаведеними) можливо розглянути вказану справу в порядку цивільного судочинства - з дотриманням імперативних норм, встановлених цим порядком, в тому числі щодо даного випадку.
Враховуючи, що відповідно до положень ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню за умови наявності сукупності обставин, в тому числі, - а) що відповідач не з"явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і б) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, а отже, враховуючи, що відсутні вищевказані обставини, які викладені і у пункті, умовно позначеному літерою а), суд вважає, що вказана заява про перегляд заочного рішення не може бути задоволена в силу вказаних імперативних приписів положень ч.1 ст.288 ЦПК України.
Вивчивши всі наявні матеріали, враховуючи вищевикладене, вищенаведені норми ст.288 ЦПК України, суд вважає, що вказана заява про перегляд (скасування) заочного рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись п.1) ч.3 ст.287 ЦПК України,
Ухвалив:
Залишити без задоволення заяву про перегляд (скасування) заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від "25" вересня 2017 року по цивільній справі №753/13938/17.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: