13 лютого 2017 року м. Чернівці
справа 794/30/18
Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.
суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.,
секретар Чебуришкіна Н.Ю.
учасники справи:
позивач- Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
відповідач- ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 жовтня 2017 року в складі судді Семенка О.В.,
встановив:
У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі- ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 05 квітня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 925/1455-САФО3.16-2 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 21 002 доларів США з відсотковою ставкою в розмірі 12,5 % річних, з кінцевим терміном повернення - 04 квітня 2014 року.
20 жовтня 2008 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору кредиту № 925/1455-САФО3.16-2 від 05 квітня 2007 року, відповідно до якого збільшено відсоткову ставку на 13,5 % річних.
Відповідач належним чином не виконував умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредитному договору, яка станом на 06 листопада 2015 року становить 26 913 доларів США 83 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 617 013 гривень 88 коп. і складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 11 144 доларів США 76 центів; заборгованості по відсотках в розмірі 7 864 долари США 44 центи; пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 5 440 доларів США 50 центів; пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 2 464 долари США 13 центів.
На підставі вищевикладеного ПАТ «Укрсоцбанк» просив стягнути вищевказану суму заборгованості із відповідача по справі.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач пропустив строк позовної давності на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Із розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що останній платіж було сплачено відповідачем 23 травня 2011 року, а до суду банк звернувся - 04 грудня 2015 року, тобто зі спливом строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просив скасувати рішення суду першої інстанції і задовольнити позов, оскільки суд не в повному обсязі встановив обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, керувався тим, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором. Проте позивач звернувся з позовом до суду з пропуском строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком.
Судом встановлено, що 05 квітня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 925/1455-САФО3.16-2 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 21 002 доларів США з відсотковою ставкою в розмірі 12,5 % річних, з кінцевим терміном повернення - 04 квітня 2014 року.
Відповідно до п.1.2 договору кредит надавався відповідачу для оплати придбаного автомобіля марки SKODA, модель Octavia, 2007 року випуску, згідно з договором купівлі-продажу № б/н від 02 квітня 2007 року, укладеним з ТОВ «Шкода-Центр Чернівці».
20 жовтня 2008 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору кредиту № 925/1455-САФО3.16-2 від 05 квітня 2007 року, відповідно до якого збільшено відсоткову ставку на 13,5 % річних.
В порушення умов кредитного договору відповідач протягом тривалого часу не здійснював погашення щомісячних платежів та процентів за користування кредитом у встановлені строки. Заборгованість станом на 06 листопада 2015 року становить 26 913 доларів США 83 центи, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 617 013 гривень 88 коп. і складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 11 144 доларів США 76 центів; заборгованості по відсотках в розмірі 7 864 долари США 44 центи; пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 5 440 доларів США 50 центів; пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 2 464 долари США 13 центів.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги проте, що апелянтом не пропущено строк позовної давності, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1ст.530 ЦК).
За правилами ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони узгодили, що заборгованість за договором погашається щомісячними платежами у розмірі 250 доларів США 02 центи, у період з 01 по 10 число місяця наступного за звітним.
Отже, сторони кредитного договору встановили строки виконання окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входить до змісту зобов'язання за цим договором.
Відповідно до ч.3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
За змістом ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Чинне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
За правилами ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК).
Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, останній платіж за договором відповідач здійснив 23 травня 2011 року, а з позовними вимогами банк звернувся у грудні 2015 року.
При цьому право вимагати повернення щомісячних прострочених платежів у кредитора виникає за обставин, якщо ним дотримано строк давності за вимогами про повернення кредиту в цілому.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20 липня 2011 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 в рахунок дострокового погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 102 444 гривні.
Пред'явивши вказаний позов, ПАТ «Укрсоцбанк» скористався правом, передбаченим ч.2 ст.1050 ЦК України, на дострокове стягнення боргу, тим самим, змінивши строк виконання основного зобов'язання.
З позовом до суду ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся 04 грудня 2015 року, що свідчить про пропуск строку позовної давності.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі повно з'ясованих обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд
вирішив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови - 19 лютого 2018 року.
Головуючий (підпис) М.І.Кулянда
Судді : (підпис) О.О. Одинак
(підпис) Н.Ю.Половінкіна
З оригіналом згідно: