19 лютого 2018 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2018 року, -
Цією постановою, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, мешканку АДРЕСА_1, працюючу директором ОКП Буковина ФАРМ - притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 340 грн..
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп. на користь держави.
На дану постанову ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанову районного суду передчасною, необґрунтованою та такою, що не відповідає наявним матеріалам справи.
Зазначає, що з постановою суду першої інстанції не погоджується, оскільки судом не перевірені обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та даних, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, не дано належної оцінки показанням даних нею та показанням свідків даного ДТП (щодо яких було заявлено клопотання про виклик, але судом першої інстанції вони викликані не були), а також пошкодженням отриманих автомобілями і відображених на фотознімках.
Не взято до уваги те, що ОСОБА_3 керуючи автомобілем Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_3 не вжила заходів зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Toyota Land Cruiser номерний знак НОМЕР_2, чим завдала матеріальні збитки ОСОБА_2 та порушила п.п. 12.1, 12.3, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП України.
ЄУНСС726/2017/17 Головуючий у І інстанції: Проскурняк І.Г.
Провадження №33/794/128/18
Категорія: ст. 124 КУпАП Суддя - доповідач: Станковська Г.А.
Звертає увагу, що судове рішення винесене з грубим порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням матеріальних норм, що потягло за собою однобічне та не повне з'ясування судом усіх фактичних обставин справ, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, при цьому суд лише формально підійшов до встановлення обставин справи.
Просить скасувати постанову суду та закрити провадження у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах доводів, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя, у відповідності до положень ст.ст. 280 та 283 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
Вищезазначені вимоги чинного законодавства при розгляді адміністративної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП суддею місцевого суду були дотримані, внаслідок чого постановлено судове рішення, яке слід визнати правосудним.
Як вбачається із постанови суду, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, а лише надала свої письмові пояснення через захисника ОСОБА_4, в якому зазначила, що своєї вини не визнає та вказала, що дійсно рухалась по вул. Хотинській, по правій крайні смузі та зліва від неї рухався автомобіль «Volkswagen Passat», який вона випереджувала та перед поворотом на вул. Калинівську, в зоні дії знаку 5.16 (напрямки руху по смугам) почала перестроюватись в ліву смугу, коли відчула удар ззаду вона зупинилась. У зв'язку з чим вважає, що в її діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БР№236633 від 17.11.2017 року вбачається, що ОСОБА_2, 17.11.2017 року о 13 год. 35 хв. в м. Чернівці по вул. Хотинська, 32, керуючи т/з «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_2, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла зіткнення з т/з «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_3, який рухався в попутному напрямку по крайній лівій смузі, чим порушила вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України та передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно п. 12.1. ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п.13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пунктом 1.4 ПДР передбачено, що кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати, що й інші учасники руху у повній мірі дотримуються вимог ПДР.
Відповідно до п 11.1. ПДР України кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2. Як вбачається із схеми місця ДТП, на вказаній ділянці дороги наявна горизонтальна розмітка проїжджої частини.
Із матеріалів справи, зокрема із схеми місця ДТП та пояснень учасників доданих до неї вбачається, що автомобіль Volkswagen Passat під час зіткнення знаходився у лівій смузі руху, що спростовує пояснення ОСОБА_2 про розташування вказаного транспортного засобу праворуч відносно автомобіля Toyota Land Cruiser. Натомість автомобіль Toyota Land Cruiser знаходиться частково як на правій так і на лівій смузі руху. Вказаний автомобіль, під керуванням ОСОБА_2, під час руху, маючи можливість здійснювати рух прямолінійно, маючи на меті здійснити випередження автомобіля Volkswagen Passat з перестроюванням та зміною траєкторії руху, небезпечно наблизився до транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3, не вибрав безпечної дистанції та фактично здійснив контакт задньою частиною автомобіля «Toyota Land Cruiser» із передньою частиною автомобіля «Volkswagen Passat», виїхавши на ліву смугу руху в попутному напрямку.
Таким чином саме автомобіль «Toyota Land Cruiser» здійснював зближення із автомобілем «Volkswagen Passat», а не навпаки. Про це свідчить і локалізація наявних пошкоджень транспортних засобів.
Окрім того, на підтвердження вказаних обставин свідчать пояснення свідка ОСОБА_5, яка вказала, що саме автомобіль «Toyota Land Cruiser» рухаючись в правій смузі руху здійснив випередження, а потім різкий, непередбачуваний маневр перестроювання в ліву смугу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення задньою частиною із передньою правою частиною автомобіля «Volkswagen Passat».
Твердження ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження про те, що вона рухалась по вул. Хотинській та зупинилась на світлофорі по вул. Калинівській, а поруч із її автомобілем Toyota Land Cruiser знаходився автомобіль Volkswagen Passat, під керуванням ОСОБА_3. На зелене світло світлофора автомобілі рушили одночасно та вона почала перестроюватись. Автомобіль Volkswagen Passat, рухався по правій смузі руху, де дозволено поворот тільки на право, однак такий поворот вказаний автомобіль не здійснив і тому «протаранив» автомобіль під її керуванням.
Із такими поясненнями ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції погодитися не може, оскільки вони не узгоджуються із матеріалами адміністративного провадження, які складено відповідно до вимог законодавства.
Вказані вище фактичні дані вказують на те, що в діях водія ОСОБА_2 наявна невідповідність у виконанні вимог Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з даною пригодою, а отже в її діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Враховуючи наведене, вважаю, що доводи апелянта не ґрунтуються на законі, а тому не вбачаю підстав для скасування постанови суду І інстанції та закриття провадження, як про це апелює ОСОБА_2.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області Г.А. Станковська