15 лютого 2018 року м. Чернівці
справа № 718/2468/17
Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І. М.
суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.
секретар - Скакун К.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1, її представника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої майнової та моральної шкоди, головуючий у І-й інстанції - Масюк Л.О.,
ОСОБА_1 у листопаді 2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування завданої майнової та моральної шкоди внаслідок ДТП.
Обгрунтовувала свої вимоги тим, що 15 вересня 2017 року о 17 год. 00 хв. в с. Гаврилівці - с. Хлівище ОСОБА_3 керував трактором марки ХТЗ-17221, номерний знак НОМЕР_2, під час об'їзду чи зустрічного роз'їзду не дотримався безпечного інтервалу в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-2105, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_4 Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Зазначала, що внаслідок протиправних дій відповідача вона отримала тілесні ушкодження та перебувала на стаціонарному лікуванні в КУ «Кіцманська ЦРЛ» в неврологічному відділенні з 18 вересня 2017 року 29 вересня 2017 року. Їй було призначено лікування та виписано ліки, які вона змушена була придбати за власні кошти, проведено обстеження на загальну суму 2 518 грн.
Крім того, внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль, яким вона керувала,
Провадження № 22-ц/794/201/18 Головуючий у 1-й інстанції Масюк Л.О. Категорія: 30
марки ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_1, на суму 19 530 грн. Також їй було завдано моральної шкоди: вона перенесла душевне страждання, нервовий стрес, зазнала значного болю, приниження та ін. Завдану моральну шкоду вона оцінює в 10 000 гривень.
Просила позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 22 048,45 грн. майнової шкоди, 10 000 грн. моральної шкоди та понесені судові витрати, а саме: 800 грн., сплачених за висновок експертного дослідження та 640 грн. сплаченого судового збору.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 418,45 грн. майнової шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при ухваленні рішення судом порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення є незаконним та необґрунтованим.
Посилається на те, що суд першої інстанції незаконно відмовив у стягненні завданої майнової шкоди пошкодженням автомобіля, оскільки вона хоча і не є власником пошкодженого автомобіля, але на законних підставах керувала ним і має право на відшкодування шкоди. Також незаконним і таким, що не відповідає обставинам справи, є рішення в частині стягнення моральної шкоди.
Просить скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2017 року та увалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 позивачці було заподіяно шкоди здоров'ю на загальну суму 2 418,45 грн. та завдано моральної шкоди, яку суд оцінив у 1 000 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Однак з таким висновком суду першої інстанції не може повністю погодитись колегія суддів апеляційного суду.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15 вересня 2017 року о 17 год. 00 хв. в с. Гаврилівці - с. Хлівище, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ОСОБА_3, керуючи трактором «ХТЗ-17221», номерний знак НОМЕР_2, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_1, під керування позивачки ОСОБА_1
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2017 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно з висновком № 91/17 від 16 жовтня 2017 року судового експерта Юзва С.Г. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ -2105, 1984 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1, визначена в сумі 19 530 грн.
Як вбачається з довіреності, укладеної 24 жовтня 2017 року в м. Заставна Чернівецької області, ОСОБА_6 уповноважує ОСОБА_1 користуватися та розпоряджатися легковим автомобілем марки «ВАЗ», модель «2105», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Також встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синців та гематом та перебувала на стаціонарному лікуванні в КУ «Кіцманська ЦРЛ» в неврологічному відділенні з 18.09.017 року по 29.09.2017 року з діагнозом: стан після перенесеного (по анамнезу) струсу головного мозку (15.09.2017 року), стійкі цефалгії, антено-невротичний стан. Їй було призначено лікування та виписано ліки, які вона змушена була придбати за власні кошти, проведено обстеження на загальну суму 2 518 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Виходячи з наведеного, законодавець не пов'язує право на відшкодування, завдане майну, саме з правом власності. Наявність права користування та володіння майном є достатніми для отримання такого відшкодування.
За вимогами ч. 2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 395 ЦК України до речових прав на чуже майно, зокрема, відносять: право володіння, право користування (сервітут).
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 13 своєї постанови № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
Позивачка ОСОБА_7 керувала транспортним засобом без доручення, на підставі документів, визначених п. 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційного документа на транспортний засіб), отже вона має право вимагати відшкодування шкоди, завданої автомобілю, яким вона керувала. Передача власником права керування транспортним засобом ОСОБА_7 у процесі розгляду справи ніким не оспорювалась, на момент скоєння ДТП позивачка мала право керувати зазначеним транспортним засобом на відповідній правовій підставі, а отже, має право вимоги до винної у ДТП особи.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З огляду на викладене, позивачка ОСОБА_1 має право на відшкодування заподіяної їй шкоди.
Відповідно до Висновку № 91/17 експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 2105, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 2105, 1984 року виготовлення, внаслідок пошкодження його транспортного засобу у ДТП 15 вересня 2017 року становить 19 530 грн.. Оскільки ремонтне відновлення досліджуваного автомобіля є економічно недоцільним, вартість матеріального збитку визначається у розмірі ринкової вартості цього автомобіля на момент пошкодження.
Як встановлено судом, в результаті ДТП позивачка ОСОБА_1 після ДТП перебувала на лікуванні з діагнозом: стан після перенесеного (по анамнезу) струсу головного мозку (15.09.2017 року), стійкі цефалгії, антено-невротичний стан.
Приписами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її |чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом відповідно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5) «Про практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що їй завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з пошкодженням майна, та фізичному болі та стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, є обґрунтованими.
Проте, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в 1 000 грн., суд першої інстанції у повній мірі не враховував обставин, з яких позивачка виходить оцінюючи завдану їй шкоду, вимог розумності і справедливості, а тому визначений ним розмір відшкодування є непропорційним.
Враховуючи вимоги ст.ст. 23, 1167 ЦК України, конкретні обставини у справі, характер і обсяг страждань, немайнові витрати, понесені зокрема у фізичному болю та стражданнях, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині розміру моральної шкоди змінити: з відповідача на користь позивача стягнути 3 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
З врахуванням вищезазначеного та в силу ст. 376 ЦПК України судова колегія приходить до висновку, що рішення суду в частині відшкодування розміру матеріальної шкоди та моральної шкоди підлягає зміні, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 21 94,45 грн. у відшкодування майнової шкоди та 3 000 грн. - моральної шкоди.
Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України розподіл судових витрат слід змінити.
При подачі позову до суду позивачкою сплачено 640 грн.; за подання апеляційної скарги - 960 грн., а тому з урахуванням часткового задоволення вимог апеляційної скарги, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 1 245,60 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2017 року змінити в частині відшкодування розміру матеріальної шкоди та моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 21 948 гривень 45 копійок у відшкодування майнової шкоди та передати автомобіль марки ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Розподіл судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 245 гривень 60 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 19 лютого 2018 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: І.Б. Перепелюк
Н.Ю.Половінкіна