Справа № 715/30/18
Провадження № 2/715/113/18
16 лютого 2018 року смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:
Судді Цуркана В.В.
при секретарі судового засідання Майщук С.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Глибоцького районного суду Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно, суд,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 селищної ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтовували тим, що 17 липня 2014 року в смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області помер ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина за законом. Позивач ОСОБА_1 відмовилася від прийняття спадщини в установлений законом строк на користь сина ОСОБА_5. Вказують, що їхня сім'я проживала в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1. Квартиру вони приватизували. Згідно свідоцтва про право власності на житло виданого ОСОБА_3 селищною радою 06 грудня 1999 року власниками квартири значаться троє осіб : спадкодавець ОСОБА_4 та позивачі його дружина та син. Отже, до складу спадкового майна входить належна спадкодавцю 1/3 частка вказаної квартири. Дві інші частки належать позивачам як співвласникам квартири. Звернення позивача до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом після батька залишилося безрезультатним. Нотаріус своєю постановою від 14 грудня 2017 року відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру. Підставою для такого рішення стала розбіжність в документах. Так згідно свідоцтва про право власності на житло спадкодавцю належала 1/3 частка квартири, а згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.12.2017 року власником всієї квартири значиться ОСОБА_4. За вказаних обставин позивачі змушені звернутись до суду з даним позовом, так як внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно неможливо без одного із співвласників квартири, тобто у зв'язку зі смертю одного із співвласників. Позивачі не мають можливості розпорядитись своїм майном. На підставі вищенаведеного просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_2
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заяви, згідно яких позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять суд позов задовольнити, а справу розглянути у їх відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради Глибоцького району Чернівецької області в підготовче судове засідання не з'явився, не подав відзив на позовну заяву, проте сільська рада направила до суду заяву, якою позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу у відсутності їх представника.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч.4 ст.200 ЦПК України).
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб суд вважає за можливим винести рішення по справі в підготовчому судовому засіданні.
Судом встановлено, що 20.02.1988 року був зареєстрований шлюб у Кам'янській сільській раді Глибоцького району Чернівецької області між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, актовий запис № 9. Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І - МИ № 400250.
Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-МИ № 470001, 25.04.1989 року народився ОСОБА_2, та його батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_1.
Свідоцтвом про право власності на житло від 06 грудня 1999 року, встановлено, що квартира яка знаходиться за адресою смт. Глибока, вул. Гагаріна, 2/3 на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_1 та сину - ОСОБА_2.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії І-МИ № 136201, 17 липня 2014 року в смт. Глибока, Глибоцького району Чернівецької області помер ОСОБА_4.
До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4 входить, нерухоме майно, що розташоване за адресою вул. Гагаріна, 2/3, смт. Глибока, Глибоцького району Чернівецької області до складу якого входить: однокімнатна квартира, загальною площею 25,70 кв.м. в тому числі житлової площі 14,90 к.м.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Вказані вимоги закону ОСОБА_2, виконав так, як у передбачений законом строк подав заяву до приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_7 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 в зв'язку із чим нотаріусом було зареєстровано спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_4, однак постановою нотаріуса №1185/02-31 від 14.12.2017 року, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане нерухоме майно. Підставою для відмови стала розбіжність в документах, оскільки згідно свідоцтва про право власності на житло спадкодавцю належала 1/3 частка квартири, а згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.12.2017 року власником всієї квартири значиться ОСОБА_4.
Дружина спадкодавця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заявою від 08 грудня 2014 року, відмовилася від належної їй за законом частки у спадщині яка залишилася після смерті гушу ОСОБА_8, який помер 17 липня 2014 року.
Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має законні права на 1/3 частки спадкового майно після смерті ОСОБА_4, а позивач ОСОБА_2 має право на 2/3 частки спадкового майна, однак у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів позивачі не мають можливості оформити право власності.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст. ст. 319, 328, 392, 1216-1223, 1258,1262, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-13, 19, 76-81, 200, 259, 264-265, 273ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_3 право власності на 1/3 частки однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4, загальною площею 25,70 кв.м. в тому числі житлової площі 14,90 кв.м.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,жителем ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 2/3 частки однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4, загальною площею 25,70 кв.м. в тому числі житлової площі 14,90 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.