Справа № 559/2154/17
19 лютого 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
в особі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно матеріали кримінального провадження № 12017180000000158 по обвинуваченню
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, має на утриманні пристарілу матір віком 72 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
Судовим слідством встановлено, 24 липня 2017 року, приблизно о 19 годині 45 хвилин, у світлу пору доби, водій ОСОБА_3 , без реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу (сертифікату) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керуючи мотоциклом Каwazaki, номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , на якому встановлений реєстраційний номер НОМЕР_3 , який не належав вказаному транспортному засобу, в порушення вимог пункту 12.4. Правил дорожнього руху, рухаючись зі швидкістю не менше 93,5...99,8 км/год, що перевищує допустиму для даної ділянки дороги, по правій смузі руху автодороги Київ - Чоп зі сторони міста Рівне в напрямку міста Львів, на 382 км вищевказаної автодороги, що в межах с.Тараканів, Дубенського району, Рівненської області, в порушення вимог підпункту б пункту 2.3 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, в порушення вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода, який ведучи праворуч від себе велосипед «Україна», перетинав прожджу частину справа наліво відносно напрямку руху транспортного засобу, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а транспортний засіб зазнав механічні пошкодження.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_3 вину у вчиненому злочині визнав повністю, та дав показання про те, що встановленні обставини вчинення ним кримінально- караного діяння, які зазначенні у обвинувальному акті відповідають дійсності. Щиро розкаюється у вчиненному та в чергове просить вибачення у потерпілої, якій зобовязався відшкодувати узгоджену суму матеріальної
та моральної шкоди. Враховуючи повне визнання, вини просить не позбавляти його волі та застосувати щодо нього Закон України «Про амністію у 2016 році» посилаючись, оскільки на його утриманні знаходиться у похилому віці матір ОСОБА_8 , яка досягла 72- річного віку, інших працездатних дітей не має, тому просить звільнити його від відбуття призначеного покарання. На даний час частково відшкодував заподіяну злочином шкоду.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 24 липня 2017 року близько 19 години 30 хвилин її батько ОСОБА_7 , взявши велосипед, поїхав з дому у справах. Через деякий час до неї прийшла сусідка та повідомила, що її батька збив мотоцикл. Прибувши на місцем пригоди, вона побачила батька, який лежав на проїжджій частині дороги та не подавав ознак життя, лікарі швидкої медичної допомоги констатували його смерть. На даний час обвинуваченим частково відшкодовано узгоджену суму матеріального та морального характеру. Не заперечує щодо звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2016році».
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просить не позбавляти волі його підзахисного та звільнити обвинуваченого його від призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» з наведених вище підстав.
Враховуючи повне визнання вини обвинуваченим у вчиненні злочину, суд вважає за недоцільне дослідження у повному обсязі доказів по матеріалах справи окрім характеризуючих даних на обвинуваченого у відповідності до ст. 349 КПК України, оскільки судом не виявлено суперечностей в показах обвинуваченого з дійсними обставинами справи. Окрім цього, суд впевнився в істинності позицій обвинуваченого та потерпілого. Останнім роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості при поданні апеляційної скарги на вирок суду посилатися на ті обставини справи та докази, які в судовому засіданні не досліджувалися.
Органами досудового слідства вірно кваліфіковані дії обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого
Обставинами, що пом”якшують покарання обвинуваченого є повне визнання вини, щире каяття у скоєному та сприяння в розкритті злочину, добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого - по справі не встановлено.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Судові витрати за проведення судової експертизи підлягають до стягнення в повному обсязі з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні докази вини обвинуваченого у їх сукупності суд прийшов до висновку, що злочин мали місце і скоїв його ОСОБА_3 .
Вирішуючи питання призначення виду та міри покарання обвинуваченому, суд виходить з наступного. ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин з необережності, у судовому засіданні заявив, що щиро розкаюється у вчиненому, добровільно частково відшкодував потерпілій шкоду, завдану злочином. Окрім цього, у судове засідання подав заяву про застосування дії п.є ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки на утриманні обвинуваченого знаходиться престаріла матір, яка немає інших працездатних дітей.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 є матірю обвинуваченого ОСОБА_3 . Згідно довідки КП Житловик Дубенської міської ради судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 проживають однією сім'єю за адресою АДРЕСА_1 . Інших працездатних дітей ОСОБА_8 не має, остання є особою, що визнана та має право на пільги встановленні законодавством України для сімей загиблих ветеранів війни.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2016 році» в частинні звільнення від призначеного судом основного та додаткового покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 України та призначити йому покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з випробуванням. Іспитовий строк випробування встановити у 2 ( два) роки
Засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного судом основного покарання у вигляді позбавлення волі та додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на три роки на підставі п.є ст.1 Закону України « Про амністію у 2016 році».
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 витрати за пороведення судових експертиз в розмірі 5143 гривні 94 копійки в дохід держави.
Речовий доказ по справі: - велосипед «Україна», що знаходиться на зберіганні на території Дубенського ВП ГУНВ в Рівненській області- повернути потерпілій ОСОБА_6
- мотоцикил Каwazaki, номер шасі НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , що знаходиться на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на території Рівненської філії ДП МВС України «Інформ-ресурси» повернути власнику ОСОБА_3 .
На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 30 діб з дня оголошення вироку через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя: