Справа № 545/115/18
Провадження № 2/545/430/18
"19" лютого 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого - судді Потетій А.Г.,
за участю секретаря Задорожна Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької сільської ради Полтавського району, треті особи: Сількогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Спілка селян «Тростянець», Полтавська районна державна адміністраці Полтавської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, посилаючись на те, що 30 квітня 1997 року померла бабуся Позивача ОСОБА_2 у віці 82 роки, про що 30 квітня 1997 року складено відповідний актовий запис № 17, підтвердженням чого є Свідоцтво про смерть, видане Виконкомом Тростянецької сільської ради народних депутатів Полтавського району 30 квітня 1997 року серія І-КЕ № 045855.
Відповідно до Довідки Судіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 767 від 18.08.2017 року ОСОБА_2, яка померла 30 квітня 1997 року до дня смерті проживала без реєстрації за адресою село Судіївка, вул. Мічуріна, 30.
Про те, що Позивач являється внучкою ОСОБА_2 свідчить Довідка Виконавчого комітету Судіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 114.
Відповідно до Заповіту від 10.04.1997 року, посвідченого секретарем Виконавчого комітету Судіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 22, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, і взагалі все те, що належало на день смерті і на, що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1.
Відповідно до Довідки Полтавської районної державної нотаріальної контори № 02/14-117 від 13.02.2016 року, згідно даних Алфавітних книг та Спадкового реєстру спадкова справа після померлої 30.04.1997 року ОСОБА_2, згідно заповіту посвідченого 10.04.1997 року на ім'я ОСОБА_1, не відкривалась. Відомості про спадкоємців відсутні. Відкриття спадкової справи - не є нотаріальною дією. Для вирішення питання по суті рекомендовано звернутись до суду.
Отже, Позивач являється єдиним спадкоємцем, інших спадкоємців не має.
Позивач проживала разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 в будинку за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Судіївка, вул. Мічуріна, 30 до дня її смерті. Доглядала за нею так як бабуся була старенька та потребувала догляду.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку, що встановлений в статті 1270 Цивільного кодексу України він не заявив про відмову від неї.
Нещодавно, а саме влітку 2017 року, працівники СТОВ «СС «Тростянець» повідомили Позивачу, що її бабуся ОСОБА_2 включена в списки осіб які мають право за земельну частку (пай).
Після чого Позивач звернулася в Тростянецьку сільську раду Полтавського району Полтавської області, для того щоб дізнатися чи дійсно бабуся Позивача мала право на земельну частку (пай). В свою чергу Тростянецька сільська рада Полтавського району Полтавської області надала Довідку за № 1166/02-25 від 04.08.2017 року, про те, що гр. ОСОБА_2, яка постійно проживала і була зареєстрована на території Тростянецько сільської ради та дійсно внесена в списки за № 30 згідно Схеми організації території земельних часток (паїв) учасників товариства з обмеженою відповідальністю СС «Тростянець» Полтавського району Полтавської області виготовлений Українською Академією Аграрних наук Інституту землеустрою, Полтавський філіал, за 2000 р.
Після чого Позивач звернулася до мене за правовою допомогою. Маючи у себе копію Державного акту на право колективної власності на землю виданий СС «Тростянець» 06.12.1995 року, серія I - ПЛ № 000006 та Додаток № 1 до даного Державного акта І-ПЛ № 000006 Списку громадян - членів спілки селян «Тростянець» Полтавського району позивач виявила, що її бабуся там значиться під номером 176.
В свою чергу розпаювання землі розпочалося з прийняттям Указу Президента України № 720 від 08.08.1995 року "Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам".
ОСОБА_4 акт на право колективної власності на землю Селянській спілці «Тростянець» було видано 06.12.1995 року, серія I - ПЛ № 000006. ОСОБА_4 актом Селянській спілці «Тростянець» передано у колективну власність 1794,4 гектарів землі для виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до Рішення 5 сесії 22 скликання Тростянецької сільської ради народних депутатів від 08.08.1995 року.
Відповідно до п.2 Указу Президента України №720 від 08.08.1995 року "Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам" право на земельну частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства, колишні члени підприємства, а також пенсіонери з їх числа.
Згідно Узагальнення судової практики розгляду судами земельних спорів які суди розглядали в 2001 р. і в I півріччі 2002 р. Верховного Суду України від 01.09.2003 року, вирішуючи питання про право певної особи на земельну частку (пай), суд повинен з'ясувати, чи була ця особа членом КСП на час видачі державного акта про право колективної власності на землю та чи була вона внесена до списку осіб, що додається до цього державного акта.
Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту видачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є.
06.12.1995 року, тобто на час передачі Державного акта про право колективної власності на землю Селянській спілці «Тростянець», бабуся Позивача була пенсіонером. Отже, на момент розпаювання земель Позивач була пенсіонером, вийшла на пенсію з господарства та відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» за № 720 від 8 серпня 1995 року, набула права на земельну частку (пай), та була включена до списку-додатку до Державного акту.
Відповідно до Розпорядження голови Полтавської райдержадміністрації № 553 від 17.08.2004 року «Про розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Тростянецької сільської ради Полтавського району» площа земельної частки (паю) становить 2,11 умовних кадастрових гектарів.
На сьогодні Позивач не має правовстановлюючого документа на земельну частку (пай) на яку мала право її бабуся.
Таким чином, Позивач не має можливості набути спадщину в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) яка знаходиться на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.
В свою чергу п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В свою чергу представник позивача звернулася з Адвокатським запитом № 63 від 04.12.2017 року до Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтава ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо видачі Дублікату чи належним чином засвідченої копії Сертифікату на право на земельну частку (пай).
На запит Міськрайонне управління у Полтавському районі та м. Полтава ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надало відповідь за № 1379/123-17 від 12.12.2017 року разом з Випискою з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Полтавською райдержадміністрацією, де під № 176 значиться ОСОБА_2, сертифікат серія ПЛ 0138403 виданий розпорядження голови РДА № 553 від 17.08.2004 року на земельну частку (пай) розміром 2,11 умовних кадастрових гектарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Отже, фактично про порушення свого права на отримання права на земельну частку (пай) Позивач дізналася 04.08.2017 року, після отримання Довідки від Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тому вважають, що строк на звернення до суду пропущено з поважних причин тому просять його поновити.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерів з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 1299 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
В ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зазначено, що оскільки спір про визнання права на земельну частку (пай) є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Районні державні адміністрації можуть бути залучені в якості третіх осіб у випадках, якщо спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення знаходяться за межами населених пунктів. Сільські, селищні ради можуть бути залучені в якості третіх осіб у спорах щодо земельних ділянок, які знаходяться на території відповідної ради.
В судове засідання позивач та її представник не з?явились, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримали та прохали задовольнити.
Від представника відповідача - Тростянецької сільської ради Полтавського районуна адресу суду надійшла заява, в якій прохали справу розглянути без їх участі, поклались на розсуд суду.
Від представників третіх осіб - Сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка селян «Тростянець», Полтавської районної державної адміністраці Полтавської областіна адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, поклались на розсуд суду.
Суд вважає за можливе розгляд справи по суті у відсутності не з'явившихся осіб.
Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 30 квітня 1997 року померла бабуся Позивача ОСОБА_2 у віці 82 роки, про що 30 квітня 1997 року складено відповідний актовий запис № 17, підтвердженням чого є Свідоцтво про смерть, видане Виконкомом Тростянецької сільської ради народних депутатів Полтавського району 30 квітня 1997 року серія І-КЕ № 045855.
Відповідно до Довідки Судіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 767 від 18.08.2017 року ОСОБА_2, яка померла 30 квітня 1997 року до дня смерті проживала без реєстрації за адресою село Судіївка, вул. Мічуріна, 30.
Про те, що Позивач являється внучкою ОСОБА_2 свідчить Довідка Виконавчого комітету Судіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 114.
Відповідно до Заповіту від 10.04.1997 року, посвідченого секретарем Виконавчого комітету Судіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 22, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, і взагалі все те, що належало на день смерті і на, що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1.
Відповідно до Довідки Полтавської районної державної нотаріальної контори № 02/14-117 від 13.02.2016 року, згідно даних Алфавітних книг та Спадкового реєстру спадкова справа після померлої 30.04.1997 року ОСОБА_2, згідно заповіту посвідченого 10.04.1997 року на ім'я ОСОБА_1, не відкривалась. Відомості про спадкоємців відсутні. Для вирішення питання по суті рекомендовано звернутись до суду.
Отже, Позивач являється єдиним спадкоємцем, інших спадкоємців не має.
Позивач проживала разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 в будинку за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Судіївка, вул. Мічуріна, 30 до дня її смерті. Доглядала за нею так як бабуся була старенька та потребувала догляду.
Влітку 2017 року, працівники СТОВ «СС «Тростянець» повідомили Позивачу, що її бабуся ОСОБА_2 включена в списки осіб які мають право за земельну частку (пай).
Після чого Позивач звернулася в Тростянецьку сільську раду Полтавського району Полтавської області, для того щоб дізнатися чи дійсно бабуся Позивача мала право на земельну частку (пай). В свою чергу Тростянецька сільська рада Полтавського району Полтавської області надала Довідку за № 1166/02-25 від 04.08.2017 року, про те, що гр. ОСОБА_2, яка постійно проживала і була зареєстрована на території Тростянецько сільської ради та дійсно внесена в списки за № 30 згідно Схеми організації території земельних часток (паїв) учасників товариства з обмеженою відповідальністю СС «Тростянець» Полтавського району Полтавської області виготовлений Українською Академією Аграрних наук Інституту землеустрою, Полтавський філіал, за 2000 р.
В свою чергу розпаювання землі розпочалося з прийняттям Указу Президента України № 720 від 08.08.1995 року "Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам".
ОСОБА_4 акт на право колективної власності на землю Селянській спілці «Тростянець» було видано 06.12.1995 року, серія I - ПЛ № 000006. ОСОБА_4 актом Селянській спілці «Тростянець» передано у колективну власність 1794,4 гектарів землі для виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до Рішення 5 сесії 22 скликання Тростянецької сільської ради народних депутатів від 08.08.1995 року.
Відповідно до п.2 Указу Президента України №720 від 08.08.1995 року "Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам" право на земельну частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства, колишні члени підприємства, а також пенсіонери з їх числа.
Згідно Узагальнення судової практики розгляду судами земельних спорів які суди розглядали в 2001 р. і в I півріччі 2002 р. Верховного Суду України від 01.09.2003 року, вирішуючи питання про право певної особи на земельну частку (пай), суд повинен з'ясувати, чи була ця особа членом КСП на час видачі державного акта про право колективної власності на землю та чи була вона внесена до списку осіб, що додається до цього державного акта.
Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту видачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є.
06.12.1995 року, тобто на час передачі Державного акта про право колективної власності на землю Селянській спілці «Тростянець», бабуся Позивача була пенсіонером. Отже, на момент розпаювання земель Позивач була пенсіонером, вийшла на пенсію з господарства та відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» за № 720 від 8 серпня 1995 року, набула права на земельну частку (пай), та була включена до списку-додатку до Державного акту.
Відповідно до Розпорядження голови Полтавської райдержадміністрації № 553 від 17.08.2004 року «Про розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Тростянецької сільської ради Полтавського району» площа земельної частки (паю) становить 2,11 умовних кадастрових гектарів.
На сьогодні Позивач не має правовстановлюючого документа на земельну частку (пай) на яку мала право її бабуся.
Таким чином, Позивач не має можливості набути спадщину в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) яка знаходиться на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.
В свою чергу п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В свою чергу представник позивача звернулася з Адвокатським запитом № 63 від 04.12.2017 року до Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтава ГУ Держгеокадастру у Полтавській області щодо видачі Дублікату чи належним чином засвідченої копії Сертифікату на право на земельну частку (пай).
На запит Міськрайонне управління у Полтавському районі та м. Полтава ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надало відповідь за № 1379/123-17 від 12.12.2017 року разом з Випискою з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Полтавською райдержадміністрацією, де під № 176 значиться ОСОБА_2, сертифікат серія ПЛ 0138403 виданий розпорядження голови РДА № 553 від 17.08.2004 року на земельну частку (пай) розміром 2,11 умовних кадастрових гектарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Отже, фактично про порушення свого права на отримання права на земельну частку (пай) Позивач дізналася 04.08.2017 року, після отримання Довідки від Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тому строк на звернення до суду пропущено з поважних причин тому його необхідно поновити.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерів з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 1299 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
В ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зазначено, що оскільки спір про визнання права на земельну частку (пай) є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Районні державні адміністрації можуть бути залучені в якості третіх осіб у випадках, якщо спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення знаходяться за межами населених пунктів. Сільські, селищні ради можуть бути залучені в якості третіх осіб у спорах щодо земельних ділянок, які знаходяться на території відповідної ради.
У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, но батькові прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві пре народження або в паспорті.
Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися в наслідок його смерті.
Відповідно до 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно , зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У відповідності до п.4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання право встановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав.
На підставі викладеного суд вважає позов таким , що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 12,13, 30, 78-80, 141, 258 - 268, 280-283, 284, 352 ЦПК України, ст. 11, 15-16, 328, 346, 355-357, 370, 1268,1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем своєю бабусею ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, за адресою вул. Мічуріна, 30 с. Судіївка Полтавського району Полтавської області.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 2,11 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області, за межами населених пунктів, після померлої бабусі ОСОБА_2, яка померла 30 квітня 1997 року.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя: А.Г.Потетій