Дата документу 29.01.2018 Справа № 554/7070/17
Іменем України
29 січня 2018 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Полтаві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови,
8 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначив, що 27 серпня 2017 року відповідно до постанови серії АР № 440233 інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Полтаві лейтенантом поліції Чудновцевим А. К. він на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що о 09 год. 07 хв., цього дня він керував транспортним засобом «RENAULT KANGOO» д. н. з. НОМЕР_1 та проїхав перехрестя вулиць Київське Шосе та Серьогіна в м. Полтаві на заборонений сигнал світлофора, чим порушив пп. «е» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України (далі - Правил).
Заперечуючи факт вчинення інкримінованого йому порушення Правил, він зазначив, що інкримінованого йому порушення Правил не допускав, але незважаючи на це з порушенням визначених законом процедур відповідачем був притягнутий до відповідальності та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу, постанову про що вважає незаконною та просить її скасувати.
В судове засідання позивач та відповідач не явилися. При цьому позивач подав заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача в судове засідання не явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, у визначений законом строк до суду заперечень на позов не подав, в зв'язку з чим суд визнав причину його неявки не поважною та розглянув справу без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Приписами ст. 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ч. 2. ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 3 КУпАП).
Положення ст. 22 КУпАП встановлюють право органу (посадової особи), які уповноважені вирішувати справу, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.
Статтею 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 70, 77, ч. 3 ст. 85, ст. 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ч. 1 ст. 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ст. 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в ч. 3 ст. 238), ч. 3 ст. 109, ст. ст. 110, 115, ч. ч. 1, 3 і 5 ст. 116, ч. 3 ст. 116-2, ч. ч. 1 і 3 ст. 117 (при накладенні адміністративного стягнення у виді попередження на місці вчинення правопорушення), ст. ст. 118, 119, ст. ст. 134, 135, 185-3, ст. 197 (при накладенні адміністративного стягнення у виді попередження), ст. 198 (при накладенні адміністративного стягнення у виді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається (ч. 1 ст. 258).
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 258).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення (ч. 3 ст. 258).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258).
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч. 5 ст. 258).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 6 ст. 258).
За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно із ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 ст. 279).
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ч. 2 ст. 279).
За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).
Наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (п. 12).
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Пунктом 8.7.3 Правил дорожнього руху встановлено, що жовтий сигнал світлофору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Пунктом 8.10 Правил передбачено, що у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед розміткою 1.12, а якщо її немає - не ближче 10 метрів до світлофору, пішохідного переходу, а якщо вони відсутні - перед перехрещуваною проїзною частиною.
Пунктом 8.11 Правил передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Аналіз змісту винесеної постанови, дає підстави суду констатувати, що вона не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, а тому судом розцінюється як протиправна.
Зокрема, в ній не наведено спростувань доводів позивача на заперечення ним факту вчинення інкримінованого йому правопорушення. Постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис порушення Правил.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд керується вимогами статті 72 КАС України. При цьому суд виходить з того, що таких даних, які б у визначеному законом порядку були надані відповідачем та прийняті до уваги судом як належні та допустимі докази, останнім не надано.
Як встановлено ч. ч. 2 і 3 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Всупереч вимогам вищезазначеної норми закону постанова серії АР № 440233 таких відомостей не містить, а отже не є належним доказом у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Вказаній нормі КУпАП Конституційним Судом України надано офіційне тлумачення в рішенні від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015.
Зокрема, Конституційний Суд України вирішив, що положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Також у наведеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що приписами ст. ст. 33, 245, 268 КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
За приписами ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Разом з тим, відповідач всупереч положенням ч. 1 ст. 276 КУпАП здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу позивача.
Вищенаведені обставини дають підстави суду дійти висновку, що відповідачем, всупереч положенням Кодексу України про адміністративні правопорушення, не проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст. ст. 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та складання постанови відносно позивача на місці зупинки транспортного засобу є протиправними, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП, з огляду на порушення вимог законодавства при її винесенні, підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями ст. ст. 241-243, 246, 250-251, 286 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії АР № 440233 від 27 серпня 2017 року винесену інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Полтаві лейтенантом поліції Чудновцевим А. К. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., закривши провадження у справі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя А. Г. Савченко