Справа № 524/7249/15-к Номер провадження 11-кп/786/467/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
15 лютого 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем з участю прокурораОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченогоОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 27 вересня 2017 року,
Цією ухвалою щодо ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, розлученого, засудженого вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11 грудня 2015 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ст.71 КК України на 4 роки 9 місяців позбавлення волі,
відмовлено у задоволенні подання в.о. начальника Державної установи «Кременчуцька виправна колонія (№69)» про приведення вироку Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11 грудня 2015 року щодо засудженого ОСОБА_8 у відповідність до вимог ст.374 КПК України в частині визначення дати початку строку покарання з урахуванням попередніх вироків.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив про відповідність вироку вимогам ст.374 КПК України.
В апеляційній скарзі засуджений просить визначити початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі з урахуванням відбування покарання за попередніми вироками.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, міркування прокурора про необхідність визначення початку строку відбування покарання у виді позбавлення волі, перевіривши матеріали провадження та особової справи засудженого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що передбачено п.3 ч.1 ст.409 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.
Відповідно до приписів п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається у разі визнання особи винуватою, зокрема, початок строку відбування покарання.
Визначаючи строк відбування покарання ОСОБА_8 , місцевий суд у вироку від 11 грудня 2015 року зазначив про необхідність відраховувати його з моменту фактичного затримання обвинуваченого та направлення його для відбування покарання у виді позбавлення волі.
Проте, таке визначення початку строку відбування покарання в даному кримінальному провадженні є неконкретним та незрозумілим.
Як вбачається з матеріалів провадження, з 10 вересня 2015 року ОСОБА_8 відбував покарання у виді обмеження волі в Комсомольському ВЦ №136 Полтавської області на підставі вироку Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 21 липня 2015 року (а.о.с.1,2).
Після ухвалення Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області вироку від 11 грудня 2015 року, яким ОСОБА_8 засуджений на 4 роки 9 місяців позбавлення волі, на підставі постанови начальника Комсомольського ВЦ №136 Полтавської області, він був поміщений в окрему камеру ДІЗО з метою підготовки необхідних матеріалів на переведення його до іншої установи виконання покарань, де перебував до 26 лютого 2016 року. Після чого був етапований до Державної установи «Кременчуцька виправна колонія (№69)» (а.о.с.78).
Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11 грудня 2015 року набрав законної сили 11 лютого 2016 року.
Відповідно до п.6 розділу ХХVІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України
29 грудня 2014 року №2186/5, у разі необхідності ізоляції засудженого на час підготовки необхідних матеріалів на переведення його до іншої установи виконання покарань дозволяється тримати його в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері на загальних підставах до отримання наряду на переведення, але не більше 90 діб.
Підставою для такого тримання є постанова про поміщення засудженого в окрему камеру дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу (окрему камеру) на загальних підставах, винесена начальником установи виконання покарань.
Такі засуджені під час ізоляції на загальних підставах користуються всіма правами, передбаченими Кримінально-виконавчим кодексом України та цими Правилами.
З огляду на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену, зокрема, у п.178 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої Суд визнає навіть адміністративне затримання заявника насправді частиною тримання його під вартою, про яке йдеться в пункті 1(c) статті 5 Конвенції.
Системний аналіз позиції Європейського суду з прав людини, положень Закону України «Про попереднє ув'язнення», КВК України та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань свідчить про необхідність визначення ОСОБА_8 початку строку відбування покарання у виді позбавлення волі з 11 грудня 2015 року.
В зв'язку з цим, на підставі положень ст.5 КК України та ч.5 ст.72 (в редакції від 26 листопада 2015 року) цього Кодексу, Закону України №838-VIII від 26 листопада 2015 року, підлягає зарахуванню ОСОБА_8 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 11 грудня 2015 року по 11 лютого 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Також, на підставі ст.72 КК України необхідно зарахувати засудженому в строк покарання строк обмеження волі з 10 вересня 2015 року по 10 грудня 2015 року з розрахунку 2 дні обмеження волі за 1 день позбавлення волі.
Оскільки місцевий суд не врахував наведені вимоги закону та залишив поза увагою викладені обставини, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з ухваленням нового рішення про визначення засудженому початку строку відбування покарання у виді позбавлення волі та зарахування в строк покарання відповідних періодів позбавлення волі та обмеження волі.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.537, ст.539, ст.404, ст.405, ст.407, ст.418 та ст.419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 27 вересня 2017 року щодо ОСОБА_8 скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити подання в.о. начальника Державної установи «Кременчуцька виправна колонія (№69)» про приведення вироку Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11 грудня 2015 року щодо засудженого ОСОБА_8 у відповідність до вимог ст.374 КПК України в частині визначення дати початку строку покарання з урахуванням попередніх вироків.
Визначити ОСОБА_8 початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі - 11 грудня 2015 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 11 грудня 2015 року по 11 лютого 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У відповідності до вимог ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання строк відбування покарання у виді обмеження волі з 10 вересня 2015 року по 10 грудня 2015 року з розрахунку два дні обмеження волі за один день позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4