Cправа № 563/1465/17
12.02.2018 року
Корецький районний суд Рівненської області
в особі:
головуючого судді Кулика Є.В.
при секретарі Федичканич В.Ю.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника ООП Усика Т.В.
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Корецької РДА про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вказуючи, що сторони перебували в шлюбі, під час якого в них народився син - ОСОБА_4. З 2004 року проживають окремо, неповнолітній син проживає з ОСОБА_1, натомість відповідач ОСОБА_3 самоусунувся від виховання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, зокрема, матеріально не допомагає йому, не займається його вихованням та взагалі не цікавиться та не піклується про дитину. Просить позбавити відповідача батьківських прав щодо його неповнолітнього сина - ОСОБА_4
В судовому засіданні позивач підтримала позов та просила його задоволити.
Представник третьої особи ООП в судовому засіданні підтримав висновок Корецької РДА як органу опіки та піклування та просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_4.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.
Суд має можливість ухвалити рішення в підготовчому засіданні, при умові визнання позову відповідачем, відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України.
Визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позовних вимог немає.
Вислухавши пояснення учасників, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно із свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сторони по справі є його батьками.
Відповідно до характеристики від 30 листопада 2017 року, виданої Гвіздівською ЗШ І-ІІ ст. Корецького району Рівненської області, батько неповнолітнього ОСОБА_4 в школі жодного разу не був, не спілкується з вчителями, вихованням сина не займається, не відвідував батьківських зборів. Вихованням неповнолітнього ОСОБА_4 займається мама та бабуся.
Доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_4, об'єктивно підтверджується висновком Корецької райдержадміністрації як органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав від 09 лютого 2018 року за № 01-17/673/18.
Стаття 18 Конвенції про права дитини передбачає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до вимог ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний і моральний розвиток.
Ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини згідно із п.2 ст.164 СК України є підставою позбавлення батьківських прав.
Пленум Верховного Суду України в п.15, 18 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судоми законодавства при розгляді прав про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що батько неповнолітнього ОСОБА_4 не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не займається його вихованням, не проявляє батьківської турботи. Тобто, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
А тому, суд вважає за необхідне на підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_4
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов задоволити повністю.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.В. Кулик