Справа № 787/113/17
номер провадження 1-кп/558/8/18
15 лютого 2018 року смт Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі:
одноосібно суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017180210000187 від 22.05.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта базова середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, не військовозобов'язаного, не депутата, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України, -
22 травня 2017 року приблизно в 00 години ОСОБА_6 , проходячи повз господарства ОСОБА_7 , що за адресою АДРЕСА_2 виявив на подвір"ї даного господарства велосипед червоного кольору марки "GOLDWELL city bike" та у нього виник умисел на збагачення за рахунок чужого майна, шляхом крадіжки даного велосипеда.
У подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, відчинивши хвіртку, зайшов у господарство ОСОБА_7 та, скориставшись відсутністю власника майна, інших сторонніх осіб, з корисливих мотивів, умисно, таємно викрав велосипед марки "GOLDWELL city bike" вартістю 3764 гривні, якого вивів із подвір"я господарства ОСОБА_7 та поїхав в напрямку с.Бугаївка Радивилівського району Рівненської області, таким чином розпорядився викраденим на власний розсуд.
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_4 заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_7 в сумі 3764 гривень.
У відповідності до норм ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, з'ясувавши думку представника сторони обвинувачення та інших учасників кримінального провадження щодо тих доказів, які потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Вважаючи на те, що заперечень від учасників судового провадження, щодо обсягу та порядку дослідження доказів не поступало, суд ухвалив допитати обвинуваченого, дослідити письмову заяву потерпілого та дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують обвинуваченого як особу.
Суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню і переконався у добровільності їх позиції. Обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження роз'яснено, що при відмові від дослідження доказів, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені можливості оскаржити їх в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та показав, що дійсно 22 травня 2017 року у нічну пору доби викрав велосипед з госодарства ОСОБА_7 , яким поїхав додому. В той час перебував в стані алкогольного сп'яніння. Щиро розкаюється в скоєному. На сьогодні шкоду відшкодував потерпілому повністю, шляхом повернення викраденого. Попросив у нього вибачення, претензій морального чи матеріального характеру потерпілий до нього не має. Просить його суворо не карати, оскільки він здійснює догляд за старенькими батьками. Просить застосувати відносно нього Закон України " Про амністію у 2016 році" , так як він здійснює догляд за пристарілими батьками. Разом з тим суду показав, що в одному селі з ним проживає рідна сестра, яка постійно приходить і також доглядає батьків.
Потерпілий ОСОБА_7 на розгляд справи не з"явився, звернувся до суду з заявою, в якій вказав, що в силу сімейних обставин він не має можливості прибути в зал судового засідання. У зв"язку із чим просить судовий розгляд провести без його участі. Від заявлення цивільного позову відмовляється. Будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до ОСОБА_4 не має, оскільки шкода відшкодована в повному обсязі, шляхом повернення викраденого майна /а.п. 216 /.
Про те, що ОСОБА_4 скоїв злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, підтверджує висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп"яніння № 351, складений 22 травня 2017 року о 01 год. 30 хв. /а.п.146/.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши заяву потерпілого та докази по справі , які характеризують обвинуваченого як особу, з'ясувавши інші питання, що вирішуються при ухваленні вироку, суд вважає доведеним у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України,- таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до характеристики, виданої Бугаївською сільською радою Радивилівського району Рівненської області № 517 від 23.05.2017 року, гр. ОСОБА_4 на час проживання на території сільської ради зарекомендував себе з позитивної сторони. Заяв та скарг на даний час про порушення громадського порядку в сільську раду не надходило. Депутатом Бугаївської сільської ради не являється . /а.п. 145/.
Згідно довідки про склад сім"ї № 516 від 23.05.2017 року, до складу сім"ї ОСОБА_4 входять: батько - ОСОБА_8 , 1933 року народження; мати - ОСОБА_9 , 1934 року народження; син - ОСОБА_10 , 1991 року народження. /а.п.144/.
Відповідно до довідки виданої Бугаївською сільською радою Радивилівського району Рівненської області № 922 від 02.10.2017 року, гр. ОСОБА_4 , 1967 р.н., житель АДРЕСА_1 , проживає і здійснює догляд за пристарілими батьками, батько ОСОБА_8 , 1933 р.н., лежачий, потребує постійного догляду. /а.п.49/.
Згідно повідомлення Радивилівської районної лікарні № 686 від 29.05.2017 року, ОСОБА_4 , 1967 року народження, житель с.Опарипси, Радивилівського району перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з 29.09.2012 року з діагнозом: Поведінкові та психічні розлади внаслідок вживання алкоголю. Активна залежність. Систематичне п"янство. На обліку в лікаря-психіатра не перебуває. /а.п.144а/.
З висновку судово-психіатричного експерта № 149-154/17 року, вбачається, що ОСОБА_4 в момент інкримінованого йому діяння будь-яким психічним розладом, внаслідок якого він не міг у той період усвідомлювати свої дії та керувати ними, не страждав. В даний час ОСОБА_4 психічною хворобою, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, не страждає. В момент скоєння кримінального правопорушення в тимчасовому хворобливому стані не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує, йому рекомендовано лікування у лікаря-нарколога на загальних підставах. /а.п.165-168/.
Відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1276 від 25.05.2017 року, гр. ОСОБА_4 , 1967 р.н. на військовому обліку у Радивилівському РВК не перебуває. /а.п.143/.
ОСОБА_4 , неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, про що підтверджує вимога УІАЗ ГУ НП України в Рівненській області /а.п. 132-133 /.
Згідно вироку Радивилівського районного суду Рівненської області від 24.12.2012 року , ОСОБА_4 визнано винним за ч.1 ст.129 КК України і призначено покарання у виді арешту на строк 5 місяців. /а.п.138-139/.
Відповідно до вироку Радивилівського районного суду Рівненської області від 10 січня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним за ч.1 ст. 185 КК України і призначено покарання у вигляді арешту строком на три місяці. /а.п.140/. Відповідно до повідомлення Рівненського СІЗО № 50/05/4065 від 20.07.2017 року, вбачається, що ОСОБА_4 , 1967 р.н., в період з 2012 року по теперішній час за вироком Радивилівського районного суду Рівненської області покарання у виді арешту в межах Рівненської області не відбував. /а.п.51/.
Відповідно до ухвал Радивилівського районного суду Рівненської області від 19.01. 2018 року ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання за вироками Радивилівського районного суду Рівненської області від 24.12. 2012 року за ч.1 ст.129 КК України та 10.01.2014 року за ч.1 ст. 185 КК України у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувальних вироків / а.п.211- 213, 214-215 /.
Згідно повідомлення Радивилівського районного сектору з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № УП/Р/15/407 від 30.06.2017 року, ОСОБА_4 перебував на обліку підрозділу як засуджений вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 21.12.2009 року за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Знятий з обліку Радивилівського РС з питань пробації 16.02.2012 року, згідно постанови Радивилівського районного суду Рівненської області від 30.01.2012 року /а.п.142/.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст.65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, які пом'якшують і обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги обставини, передбачені ст.ст.66,67 Кримінального кодексу України, які пом'якшують і обтяжують його покарання.
Так обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , є його щире каяття, потерпілому збитки відшкодовано повністю, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення злочину у стані алкогольного сп"яніння.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу.
Обвинувачений ОСОБА_4 просить суд застосувати відносно нього Закон України " Про амністію у 2016 році", мотивуючи тим, що він проживає разом з батьками , яким виповнилося більше як 70 років та здійснює за ними догляд.
Відповідно до п. є ст. 1 вказаного Закону звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70- річного віку, за умови , що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Як показав в суді сам обвинувачений ОСОБА_4 в одному селі з ним проживає його рідна сестра, яка постійно приходить і допомагає йому здійснювати догляд за батьками, тобто є інші працездатні діти, які доглядають за пристарілими батьками.
Враховуючи наведене та беручи до уваги вимоги Закону України " Про амністію у 2016 році" підстав для застосування вказаного Закону до обвинуваченого ОСОБА_4 у суду немає.
Згідно довідки Рівненського НДЕКЦ, витрати на проведення судової товарознавчої експертизи становлять 197,74 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 /а.п.104/.
Відповідно до постанови про прилучення до кримінального провадження речових доказів від 22.05.2017 року, речовим доказом по справі визнано: велосипед червоного кольору іноземного виробництва марки ""GOLDWELL city bike". /а.п.85/.
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.с ст. 65,66,77 Кримінального кодексу України та ст.ст.373-374 Кримінального процесуального кодексу України, -
Визнати ОСОБА_4 , винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян / 850 гривень/.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 197 (сто дев"яносто сім) гривень 94 копійки витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Речові докази: велосипед іноземного виробництва червоного кольору марки "GOLDWELL city bike", який повернуто на зберігання власнику ОСОБА_7 - передати йому у власність.
Вирок може бути оскаржено до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя