КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/8005/17
Провадження № 2/552/232/18
16.02.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Шаповал Т.В.
при секретарі - Дубовик І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_2 до ОСОБА_2, місце проживання АДРЕСА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. В позовній заяві посилалася на те, що вона є власником будинку по АДРЕСА_3 В даній квартирі зареєстрований також відповідач ОСОБА_2. Однак, відповідач понад рік в вищевказаному будинку не проживає. Він проживає за іншою адресою. За місцем реєстрації не з»являється. Крім того, розрахунок комунальних послуг здійснюється згідно кількості зареєстрованих осіб, і вона вимушена сплачувати і за не проживаючого в будинку відповідача.
Просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою АДРЕСА_4.
Позивач після відкладення розгляду справи в судове засідання не з»вилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засіданні не з»явився, хоча судом повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явилися в судове засідання .
Суд, заслухавши свідків, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 липня 2017 року шлюб, зареєстрований 17.11.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4.
Також, судом встановлено, що будинок за адресою АДРЕСА_4 згідно договору купівлі - продажу від 23 серпня 2007 року належить ОСОБА_1
В будинку за вищевказаною адресою також зареєстрований відповідач ОСОБА_3.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Позивач в позовній заяві посилалася на те, що відповідач понад рік не проживає по місцю своєї реєстрації, відсутні його речі та ним не сплачуються кошти за комунальні послуги.
Крім того, факт не проживання відповідача в квартирі за місцем реєстрації підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності.
Згідно актів від 14.09.2017 року, 02.12.2017 року,06.06.2017 року та 10.03.2017 року ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4 не проживає з грудня 2016 року.
Судом не встановлено поважності причин не проживання відповідача в зазначеному вище будинку, а також чинення перешкод відповідачу позивачем або членами його сім'ї в користуванні цим житлом.
Суд, враховуючи вищевикладені обставини, приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_5 підлягають задоволенню.
Визнання в судовому порядку особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є підставою для зняття особи з реєстрації за такою адресою.
Керуючись ст..ст.264,265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити .
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком за адресою АДРЕСА_4.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст виготовлено 19.02.2018 року
Головуючий Т.В. Шаповал