Справа № 524/4088/16-к
Провадження № 1-кп/524/49/18
19 лютого 2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170090001154 від 17.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого , не працюючого, із середньо-спеціальною освітою, військвозобов,язаного , судимого:
1)19.10.2016 року Крюківським районним судом м. Кременчука за ст.. 185 ч.1,2 КК України до покарання у вигляді 2-х років позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
2)06.12.2017 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ст.. 187 ч.1, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі.
зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,-
16.03.2016 року о 22 год. 50 хв. ОСОБА_5 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, виходячи із корисливих мотивів, перебуваючи в гостях у потерпілого ОСОБА_6 , а саме у квартирі АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно для оточуючих, викрав зі столу мобільний телефон марки «SONY Xperia Z-1», чорного кольору, вартістю згідно висновку експерта приватного малого підприємства «Шар» 3477 грн., який належить потерпілому ОСОБА_6 та ключі від вищевказаної квартири, які для потерпілого ОСОБА_6 матеріальної цінності не представляють , чим завдав останньому матеріальну шкоду на суму 3477 грн. З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і пояснив , що 16.03.2016 року він познайомився на вулиці з потерпілим ОСОБА_6 , який його запросив до своєї квартири у гості , де вони розпивали спиртні напої . Коли він знаходився в стані алкогольного сп'яніння , то викрав зі столу мобільний телефон марки «SONY Xperia Z-1», чорного кольору та ключі. Мобільний телефон він здав в ломбард , куди подів ключі не пам'ятає. Працівниками поліції мобільний телефон був повернутий потерпілому. У скоєному щиро кається , просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився , надав до суду заяву в якій просив розглядати кримінальне провадження за його відсутності, будь - яких претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого не має, просить призначити покарання обвинуваченому не суворе. ( а.с. 45)
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, вважає, доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченим злочину середньої тяжкості і кваліфікує його дії по факту крадіжки у потерпілого ОСОБА_6 за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, на час досудового розслідування і судового розгляду справи офіційно не працевлаштований, раніше притягався до кримінальної відповідальності, має непогашені судимості , стан здоров'я обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, думку потерпілого ОСОБА_6 , який на суворому покаранні не наполягає, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Суд також при призначенні обвинуваченому покарання враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), в яких Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
При призначенні обвинуваченому покарання враховується судом і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Судом також враховується поведінка обвинуваченого за час досудового розслідування, де він активно сприяв розкриттю злочину, а також під час судового розгляду, де він щиро покаявся у вчиненому злочині , його молодий вік.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлені .
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого у вигляді позбавлення волі, але не на максимальний строк , так як обвинуваченим скоєний злочин середньої тяжкості, потерпілий на призначенні суворого покарання не полягає. Також покарання обвинуваченому ОСОБА_5 повинно бути призначено із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України, оскільки він судимий 06.12.2017 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська і після постановлення вироку встановлено, що ОСОБА_5 винний ще в іншому злочині вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, тому суд вважає поглинути менш сурове покарання більш суворим . Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати згідно вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2017 року з 30.08.2017 року.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Суд вважає стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави відповідно до вимог ст. 124 ч.2 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із проведенням по справі товарознавчої експертизи у сумі 50 грн.
Речові докази по справі - мобільний телефон марки «SONY Xperia Z-1» чорного кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 відповідно до ст.. 100 КПК України залиши йому за належністю.
Керуючись ст. ст. 368,370,374 КПК України , суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1( одного ) року позбавлення волі .
Відповідно до ст.. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення покарання призначеного за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2017 року покаранням призначеним за цим вироком, остаточне призначити покарання у вигляді 3-х років 6 місяців позбавлення волі .
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати згідно вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2017 року з 30.08.2017 року.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави відповідно до вимог ст. 124 ч.2 КПК України процесуальні витарти , пов'язані із проведенням по справі товарознавчої експертизи у сумі 50 грн.
Речові докази по справі - мобільний телефон марки «SONY Xperia Z-1» чорного кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 відповідно до ст.. 100 КПК України залиши йому за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Полтавської області, через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддя: