Провадження № 11-кп/774/294/18 Справа № 192/1544/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
13 лютого 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від відбування покарання на підставі амністії щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рога, Дніпропетровської області, громадянина України, який відбуває покарання в Солонянській виправній колонії № 21, засудженого вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рога Дніпропетровської області від 01 грудня 2015 року за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, -
встановила:
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення його від відбування покарання на підставі амністії.
Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки останнього засуджено за злочин, передбачений ч. 1 ст. 317 КК України, згідно до п. «е» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 на підставі амністії не передбачено.
Засуджений не погодився з вказаним рішенням. В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою застосувати до нього підстави, передбачені п. «г» ст. 1, ст. 3 Закону України «Про амністію» та звільнити його від відбування покарання.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на момент набрання чинності Законом України «Про амністію» він відбув більше половини строку покарання. Стягнень не має, має ряд тяжких хронічних захворювань, та являється інвалідом третьої групи.
Під час апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав рішення законним та обґрунтованим.
В судовому засідання в.о. начальника медичної частини Солонянської виправної колонії - ОСОБА_10 підтвердив, що засуджений ОСОБА_7 хворіє на ВІЛ IV стадії гепатит «С», має третю групу інвалідності.
В судових дебатах учасники кримінального провадження підтримали свої позиції.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляції, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з ухвали, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані в повному обсязі.
Вимогами п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що звільненню від відбувнаня покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хвирими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічної стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визнання Переліку захворювань, які є підставою для подальшого відбування покарання, затвердженого у додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.
Між тим, відповідно до п. «е» ст. 9 вказаного Закону, амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», а також до осіб, яких засуджено за організацію або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 КК України 2002 року; стаття 2294 КК України 1960 року).
Відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 01 грудня 2015 року ОСОБА_11 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» він підпадає до коло осіб, щодо яких амністія не застосовується, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого та скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, ст. ст. 1, 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу засуджекного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від відбування покарання на підставі амністії щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, вона може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_7 - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4