Провадження № 11-сс/774/184/18 Справа № 186/1301/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
14 лютого 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шевченка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,
Ухвалою слідчого судді Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Першотравенського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 березня 2018 року з визначенням застави у розмірі 52 860 гривень.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність такого ризику, як можливості ОСОБА_8 вчиняти інші кримінальні правопорушення, враховуючи те, що останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, скоєного ним до моменту погашення (зняття) судимості, а тому, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, те, що він, раніше судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів проти власності, не працює і не має самостійного та постійного джерела доходів, тобто в нього відсутні засоби для існування, не зайнятий суспільно - корисною діяльністю, не має на утриманні малолітніх осіб, тобто в нього відсутні сталі соціальні зв'язки, і, перебуваючи на свободі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя зважив за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 55 днів, з моменту фактичного затримання, тобто з 00 годин 10 хвилин 24 січня 2018 року.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування вимог скарги апелянт вказує на те, що ОСОБА_8 має постійне
місце реєстрації та проживання, має стійки соціальні зв'язки (одружений), забезпечує двох малолітніх дітей своєї дружини, працює хоча і неофіційно. Після звільнення з місць позбавлення волі офіційно працював, постійно мешкав у своєї дружини. Тому твердження
прокурора та слідчого судді про те, що ОСОБА_8 не має соціальних зв'язків є хибним. Вважає, що будь яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, немає.
Також захисник виражає незгоду з затриманням його підзахисного на підставі ст.. 208 КПК України, та вважає сумнівними докази винуватості ОСОБА_8 у інкримінованому йому злочині, а саме протокол впізнання особи та протокол слідчого експерименту від 24.01.2018 року, звертаючи увагу на те, що вони не можуть слугувати безперечним доказом вчинення його підзахисним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_8 , знаходячись на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, скоєного ним до моменту погашення (зняття) судимості, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.
Посилання сторони захисту на недоведеність провини підозрюваного у скоєнні вищезазначеного злочину, тобто безпідставність підозри, є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування, і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги сторони захисту в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Доводи ж захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, характеризуючі підозрюваного, які викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, оскільки суд при постановленні ухвали це врахував, однак з метою запобігти встановленому ризику, беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, міру покарання, яка передбачена за нього у виді позбавлення волі, судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4