вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58
"06" лютого 2018 р. Справа№ 911/1901/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Ігнатюк Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача:Ткач М.І. (керівник)
від відповідача: Васильєв О.С. ( ордер №081168 від 02.01.2018); Поясник О.С. (за довіреністю №394 від 08.09.17)
розглянувши апеляційну скаргу кооперативу "ГАБРО"
на рішення господарського суду Київської області від 12.09.2017р.
у справі № 911/1901/17 (Суддя - Кошик А.Ю.)
за позовом кооператив "ГАБРО"
до приватного акціонерного товариства "Київобленерго"
про визнання недійсним рішення комісії, протоколу №0229 від 15.12.2016 р.,-
У червні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним протоколу №0229 засідання комісії по розгляду акту №К033138 від 22.9.2016 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача від 15.12.2016 року, прийнятий комісією ПАТ «Київобленерго».
Рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2017 року у справі №911/1901/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що саме позивач, який є споживачем електричної енергії, є відповідальним за збереження засобів обліку та їх технічний стан. Зазначив, що факт порушення ПКЕЕ є встановленим у визначеному законодавством порядку, і донарахування не облікованої електроенергії правомірно здійснено на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та Закону України "Про ринок електричної енергії".
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач - кооператив "ГАБРО" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 12.09.17 року скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати недійсним протокол №0229 засідання комісії по розгляду акту №К033138 від 22.09.2016 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача від 15.12.2016 року , прийнятий комісією ПАТ «Київобленерго».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що лічильник електроенергії типу Ніv2301АП3, заводський №0700843, дата випуску 2012 року, дата останньої повірки 2012 року, який зазначений в Акті про порушення користування електричною енергією за № К033138, не перебуває на території та/або приміщенні "Кооперативу "ГАБРО". Зазначений лічильник знаходиться поза територією кооперативу. У Акті про порушення користування електричною енергією за № К033138 від 22.09.2016 року відсутній підпис керівника (у зв'язку з відмовою від підпису), в той же час, в графі акту де вказаний споживач, зазначена невідома особа, а саме: гр. ОСОБА_5, який підписав акт, та водієм ОСОБА_6, який не мав повноважень засвідчувати акт, тому вважає відповідний акт є недійсним. Окрім того, вказав на те, що контрольний огляд засобу обліку, лічильнику електроенергії типу Ніv2301АП3 за №0700843 з часу останньої повірки, а саме з 2012 року по 22.09.2016 року уповноваженими представниками ПАТ "Київобленерго" Ірпінського РП не проводився, чим порушено п.3.33 ПКЕЕ.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2017 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу кооперативу "ГАБРО" та призначено справу до розгляду.
23.01.2018 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні 06.02.2018 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача вказав на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 73-2 від 29.07.1997р. про користування електричною енергією, за яким електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені цим договором (договір) (а.с.31).
24.12.2012 року було складено акт на підставі завдання № 9001409417, про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та пломб, встановлених на ньому. Згідно зі змістом вищевказаного акту виконано роботи встановлено на опорі 3-х фазний лічильник № 0700843 тип Ніv2301АП3 та опломбовано, відповідний засіб обліку знаходиться на балансі споживача і споживачу передано на зберігання пломби, в тому числі з'єднання кабелю на території побут.абонента в АДРЕСА_2 корпус лічильника Нік 0286000. (а.с.37). Також було складено Акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380 (а.с.38).
22.09.2016 року представниками ПАТ "Київобленерго" Ірпінський РП було складено акт про порушення користування електричною енергією за № К033138 ПКЕЕ (н) відносно кооперативу «Габро»(а.с.17)
Вищевказаним актом зафіксовано відсутність пломб енергопередавальної організації на клешній кришці електролічильника та на боксі, в якому встановлений дообліковий автоматичний вимикач та електричний лічильник. Зазначений акт підписаний з боку позивача уповноваженою особою ОСОБА_5.
13.01.2017 року ПАТ "Київобленерго" направив "Кооперативу "ГАБРО" лист №06/280/323 (а.с. 19), в якому зазначено, що 15.12.2016 року за адресою місця знаходження відповідача на засіданні комісії по розгляду акту № К033138 від 22.09.2016 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача (далі - ПКЕЕ), у присутності керівника позивача було розглянуто питання та прийнято рішення про нарахування позивачу згідно з п.6.40 Правил користування електричною енергією, п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за період 119 днів. Рішення комісії оформлене Протоколом №0229 від 15.12.2016 року, згідно з яким позивачу нараховано та виставлено рахунок по Акту про порушення №033138 від 22.09.2016 року з сумою до оплати за січень 2017 року у розмірі 36914,08 грн.(а.с.21).
Не погодившись з вищевказаним протоколом, позивач звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що лічильник електроенергії типу Ніv2301АП3, заводський №0700843, дата випуску 2012 року, дата останньої повірки 2012 року, який зазначений в Акті про порушення користування електричною енергією за № К033138, не перебуває на території та/або приміщенні "Кооперативу "ГАБРО". Зазначений лічильник знаходиться поза територією кооперативу, а саме, за адресою: АДРЕСА_1 напроти будинку, до якого може мати доступ будь-яка особа, оскільки електролічильник закріплений на електричний опорі (стовпі), на висоті 1,2 метра, та знаходиться в пластмасовому футлярі, даний факт підтверджується Актом депутата від 16.02.2017 року. Окрім того зазначив, що в акті про порушення користування електричною енергією за № К033138 від 22.09.2016 року відсутній підпис керівника (у зв'язку з відмовою від підпису), в той же час, в графі акта де вказаний споживач, зазначена невідома особа.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, що саме позивач, як споживач, є відповідальним за збереження засобів обліку та їх технічний стан, факт порушення ПКЕЕ є встановленим у визначеному законодавством порядку, і донарахування не облікованої електроенергії правомірно здійснено на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та Закону України "Про ринок електричної енергії"
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання нергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією ( частини перша та друга статті 27 Закону України «Про електроенергетику»).
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; порушення правил охорони об'єктів електроенергетики; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
За приписами статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на порушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Частинами першою та другою статті 237 ГК України унормовано, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно -господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з позовною заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією передбачено право постачальника електричної енергії контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Згідно з підпунктами першим та другим пункту 6.41 вищевказаних правил виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двохсторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої енергії та \або суми завданих споживачем збитків, За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робіться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним , якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії - підпункти чотири та п'ять пункту 6.41 вищевказаних Правил.
Пунктом 6. 42 Правил користування електричною енергією встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення, визначаться обсяг та сума завданих споживачем збитків.
Згідно з підпунктом шостим пункту 2.1 Методики остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.
Відповідно до пункту 2.8 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті шість пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб.пор.обл., кВт·год) визначається за формулою: W доб.пор.обл. = W доб. + W доб.с.п. (2.11) , де W доб. (кВт·год) визначається за формулою (2.4) Методики; доб.с.п. (кВт·год) визначається за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
Згідно пункту 2.6 Методики кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою:Д пер = Д пор + Д усун, (2.6) де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки; Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 73-2 про користування електричною енергією, за яким електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені цим договором (договір).
Отже постачання електричної енергії позивачу відбувалось на підставі договору.
Відповідно до Акта про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 24.12.2012 року представниками енергопостачальної організації ПрАТ "Київобленерго", передано споживачу на відповідальне зберігання 3-х фазний прилад обліку № 0700843 типу Нік2301АП3, який розміщено на опорі, опломбовано його (Клемна кришка лічильника № 73336480, шафа обл. № 73336481, шафа обладнання № 73336482, з'єднання кабелю на території абонента АДРЕСА_2 № 73336479, корпус лічильника № 0286000) передано позивачу.
Разом з тим, відповідно до акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 24.12.2012 року (а.с. 37), підписаного споживачем, останній прийняв на себе зобов'язання забезпечити збереження елементів обліку та цілісність пломб, встановлених на ньому, цілісність ізоляції ізольованого ввідного проводу (кабелю) перед лічильником, незмінність фазування лічильника, трансформаторів струму, не порушувати кріплення елементів обліку та обмежень доступу до струмовідних частин.
Вищевказаним актом передбачено, що у випадку пошкодження розрахункового приладу обліку, пломб встановлених на ньому, складається акт про порушення.
В акті технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії від 24.12.2012 року підтверджено встановлення даного лічильника та закріплено печаткою споживача факт знаходження засобу обліку на збереженні у позивача.
Отже, зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що підписавши акт про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та пломб встановлених на ньому, без зауважень, позивач взяв на себе обов'язок щодо його зберігання в належному стані.
При цьому, необґрунтованими є посилання апелянта на те, що він не може нести відповідальність за цілісність вищевказаного приладу обліку, так як він знаходиться не на його території, оскільки при складанні акта про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 24.12.2012 року зазначених заперечень він не заявляв. Окрім того, апелянт не надав суду належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України того , що лічильник не знаходиться на його території та відповідальність за нього повинна нести інші особи.
Як вже зазначалось вище, відповідно до змісту акту про порушення № К033138 від 22.09.2016 року під час перевірки засобу обліку було встановлено відсутності пломб електропередавальної організації на клемній кришці електролічильника та боксі, в якому встановлений дообліковий автоматичний вимикач та електролічильник.
Споживання електричної енергії поза приладом обліку є порушенням п.6.1 ПКЕЕ та п. 31,1 ПКЕЕ, згідно яких електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію.
Згідно з п. 3.2. ПКЕЕ передбачено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.
Відповідно до протоколу № 0229 від 15.12.2016 року засідання комісії розгляду акту № К 033138 від 22.09.2016 року проведено нарахування за вказаним Актом згідно з п. 6.40 ПКЕЕ та п. 2.5 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією на загальну суму 36 914,08 грн.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що в акті про встановлення порушення правил користування електричної енергією від імені споживача підписалась невідома особа, яка не є повноважним представником споживача, оскільки вищевказаний акт підписаний трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії, відповідно до вимог підпункту 4 та 5 пункту 6.41 Правил користування електричної енергії. Окрім того, колегія суддів , також, звертає увагу на те, що дефекти акту не спростовують факту порушення позивачем ПКЕЕ (зриву пломб). Доказів того, що одна з осіб, а саме ОСОБА_6 є неповноважним представником ПАТ «Київобленерго» для підписання акту про порушення № К 033138 від 22.09.2016 року позивачем до суду в порушення вимог ст.74 ГПК України надано не було.
Також, судом першої інстанції вірно зазначено на те, що особа, яка підписала акт про встановлення порушення від імені споживача, хоча не є уповноважним представником споживача, однак і не є представником відповідача, а тому не мала підстав сприяти останньому. Доказів зацікавленості особи, що підписала акт про встановлення порушення від імені споживача позивачем суду надано не було.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що апелянтом не доведено невідповідність акту про порушення від 22.09.2016 року та Протоколу комісії №0229 від 15.12.2016 року вимогам чинного законодавства. Також, колегія суддів зазначає, що нарахування проведені у відповідності до п. п. 1.2., 2.5 Методики за 119 днів і по суті розрахунок вартості не облікованої електроенергії позивачем не заперечується та не спростовується. Судом першої інстанції не було встановлено порушень при здійсненні відповідачем розрахунку не облікованої електроенергії.
Таким чином, відсутні підстави для визнання недійсним рішення, оформленого Протоколом №0229 засідання комісії по розгляду Акту №К 033138 від 22.09.2016 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача від 15.12.2016 року, прийнятого комісією Публічного акціонерного товариства "Київобленерго".
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2017 року у справі № 911/1901/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу кооперативу "ГАБРО" на рішення господарського суду міста Київської області від 12.09.2017 р. у справі № 911/1901/17 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 12.09.2017 року у справі № 911/1901/17 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника.
Матеріали справи № 911/1901/17 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 19.02.2018 р.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Дідиченко
Є.Ю. Пономаренко