Провадження № 11-сс/774/155/18 Справа № 216/2242/16-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
12 лютого 2018 року м.Дніпро
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040770003472 від 19 грудня 2015 року,
представника третьої особи,
щодо майна якої вирішується
питання про арешт ОСОБА_6 ,
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Центрально-Міського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області про накладення арешту на майно.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги апелянт посилається на те, що арештоване майно - нежитлова будівля по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 , жодним чином не відповідає ознакам речового доказу у кримінальному провадженні №12015040770003472, таке майно тимчасово не вилучалося, не було оглянуто, не було предметом злочинного посягання згідно до фабули правопорушення, визначеному у клопотанні. Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 як власник майна не є у даному кримінальному провадженні підозрюваним, обвинуваченим чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Вважає, що сторона обвинувачення протягом більш 2-х років досудового розслідування не проводила жодних слідчих дій, пов'язаних з перевіркою та підтвердженням законного володіння ОСОБА_7 його майном - нежитловою будівлею АДРЕСА_1 , тому відсутні будь-які підстави для його арешту та продовження обмежень щодо користування та володіння.
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Центрально-Міського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване 03.12.2015 року за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі - продажу № 5285 від 03.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , та заборонено розпорядження вказаною нежитловою будівлею. Зобов'язано управління з питань реєстрації апарату Криворізької міської ради та виконкому (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна,1) невідкладно внести відомості про обтяження на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя посилався на те, що нежитлова будівля за адресою: вул. Кобилянського, 154а в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та може бути речовим доказом, з метою недопущення незаконного відчуження нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , яка має значення речового доказу по даному кримінальному провадженню, встановлена необхідність накладення арешту на вказане нерухоме майно.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Колегією суддів встановлено, що слідчий СВ Центрально - Міського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в якому зазначив, що 18 грудня 2015 року до Центрально - Міського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла письмова заява від ОСОБА_9 , в якій повідомлено, що 29 жовтня 2015 року працівники ПАТ “Мегабанк” незаконно заволоділи належним останньому майном, а саме _ нежитловою будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що 22 березня 2013 року між ПАТ “Мегабанк” (Кредитодавець) та ТОВ “Торговий дім “Днестр” в особі директора ОСОБА_10 (Позичальник) укладено кредитний договір №3-03/2013-МК-UАН, предметом якого є грошові кошти у розмірі 1 200 000 грн. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання Позичальником, між ПАТ “Мегабанк” (Іпотекодержатель) та ОСОБА_9 (Іпотекодавець) 22 березня 2013 року укладено іпотечний договір №3-03/2013-МК-UАН - 3, предметом якого є нежитлова будівля, розташована за адресою по вулиці Кобилянського, 154А м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Згідно повідомлення ПАТ “Мегабанк” № 71 - 306/15 від 14 квітня 2015 року, станом на 05 березня 2015 року за кредитним договором №3-03/2013-МК-UАН від 22 березня 2013 року у ТОВ “Торговий дім “Днестр” виникла заборгованість перед ПАТ “Мегабанк” у розмірі 539 301, 31 грн. Також, слідчий в своєму клопотанні зазначив, що 19 грудня 2015 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015040770003472 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Відповідно до п. п. 1, 2, ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження… третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно з п. 1 ч. 2, п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що вказані вимоги кримінального процесуального закону, слідчим та слідчим суддею не виконані належним чином.
За правилами ст.98 кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у вказаній вище нормі закону, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Проте, з поданого клопотання слідчого та ухвали слідчого судді не вбачається можливим ідентифікувати та належним чином перевірити підставу для накладення арешту на майно, на яке слідчий просить накласти арешт та відповідність зазначеного майна до даного кримінального провадження та критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
Вирішуючи по суті клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя не взяв до уваги, що воно не відповідає вищезазначеним вимогам закону, оскільки клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об'єктом кримінально карних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову.
Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, з висновком слідчого судді про задоволення клопотання слідчого СВ Центрально-Міського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області з зазначених в ухвалі мотивів колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для повернення клопотання прокурору для усунення його недоліків у зв'язку з недодержанням вимог статті 171 цього Кодексу щодо необхідності такого арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію захисника, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повернути клопотання слідчого для усунення його недоліків.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2016 року про накладення арешту на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване 03.12.2015 року за ОСОБА_7 ,- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Центрально-Міського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4