Провадження № 11-сс/774/195/18 Справа № 199/677/18 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
12 лютого 2018 року м.Дніпро
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 та захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту по кримінальному провадженню №42017042630000220 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
місце народження: смт.Гарі Гарінського району Свердловської
області Російської Федерації, громадянки України, яка
зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб та визначити заставу у розмірі 136 000 грн.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, оскільки судом не враховано фактичні обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, що є підставою та мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Під час досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, у скоєнні яких підозрюється гр. ОСОБА_7 , планується допит свідків з числа працівників Індустріального РВ у м. Дніпро ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, що дає підстави вважати, що ОСОБА_7 буде незаконно впливати на свідків, оскільки на теперішній час не відсторонена від посади та являється начальницею Індустріального РВ у м. Дніпро ГУ ДМС України в Дніпропетровській області. Разом з цим, в ході досудового розслідування планується призначити низку експертиз у кримінальному провадженні, що дає змогу гр. ОСОБА_7 незаконними способами впливати на експертів. Таким чином, в разі застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу вона, залишаючись на волі, негативно впливатиме на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 18:00 години до 8:00 години.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що органами досудового розслідування не надано жодного доказу про те, що ОСОБА_7 не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом не має можливості самостійно забезпечувати свою життєдіяльність.
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту
за адресою: АДРЕСА_1 , до 30 березня 2018 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що органом обвинувачення не надано жодних вагомих доказів, які би посвідчували факти можливого переховування від органів досудового розслідування або суду; незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, підозрювану та її захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили задовольнити вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваної запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, з покладанням на неї певних обов'язків у відповідності до вимог ст. 194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Як убачається з матеріалів провадження, 14 грудня 2017 року та 29 січня 2018 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017042630000220.
31 січня 2018 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
З фактичних обставин даного кримінального правопорушення вбачається, що 30 січня 2018 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_7 , як начальник Індустріального районного відділу у м. Дніпро ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , з метою неправомірної вигоди для себе, з корисливих мотивів, одержали від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у розмірі 6000 грн. за видачу біометричного паспорту громадянина України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_11 до Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 від 29 січня 2018 року, протоколом допиту ОСОБА_11 в якості свідка від 30 січня 2018 року, протоколом освідування особи ОСОБА_7 від 30 січня 2018 року, протоколом обшуку, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30 січня 2018 року, повідомленням про підозру від 31 січня 2018 року.
Слідчий СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в тім прийшов до висновку, що органом обвинувачення не надано жодних вагомих доказів, які би посвідчували факти можливого переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Колегія суддів з даним висновком слідчого судді не погоджується, оскільки вищенаведені обставини дають підстави ґрунтовно вважати, що підозрювана є службовою особою Індустріального районного відділу у м. Дніпро ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, докази вини підозрюваної є вагомими, а покарання, що їй загрожує у випадку визнання винною в інкримінованому кримінальному правопорушенні, - суворим. Отже, є достатні підстави вважати, що підозрювана, використовуючи своє службове становище та діючи з метою уникнення від кримінальної відповідальності, дійсно може впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Однак, доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про те, що встановлені щодо останньої ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України можуть бути усунуті лише у такий спосіб.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що підозрювана ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем проживання та посередньо за місцем роботи, раніше не судима, має постійне місце проживання, проживає одна, оскільки донька навчається за межами країни, інших родичів підозрювана не має, та перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом вона позбавлена можливості самостійно забезпечувати свою життєдіяльність, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги захисника та застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце її фактичного проживання в період з 11:00 години ранку до 08:00 години ранку наступного дня, з покладанням на неї обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України та вважає, що саме цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02 лютого 2018 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - скасувати.
Постановити нову ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити підозрюваній залишити житло з 11:00 години ранку до 08:00 години ранку наступного дня, строком до 30 березня 2018 року.
Покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись кримінальне провадження, прокурора чи суду в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично мешкає без дозволу прокурора, слідчого чи суду; заборонити у будь-який спосіб спілкуватися із будь-яким учасником цього кримінального провадження, крім слідчого, прокурора та захисника.
Ухвалу про застосування до запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4