14.02.2018 року м. Дніпро Справа № 912/2874/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)
судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О.
секретар Манчік О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: Квашук О.Д., довіреність № 12 від 09.02.2018 р., адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Стенника Миколи Миколайовича
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 року (суддя - Колодій С.Б., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 19.12.2017 року)
у справі № 912/2874/17
за позовом Фізичної особи - підприємця Стенника Миколи Миколайовича, м. Кропивницький
до Публічного акціонерного товариства "Гідросила", м. Кропивницький
про зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
02.10.2017 року до господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Стенника Миколи Миколайовича до Публічного акціонерного товариства "Гідросила" про зобов'язання відповідача провести за власний рахунок капітальний ремонт пошкоджених двох високовольтних кабелів КЛ 10 кВ марки ААБлУ - 10 3Х150, що належать позивачу, розташованих на земельній ділянці відповідача по вул. Мурманській, 6 у м. Кропивницький, з дотриманням вимог, передбачених пунктами 5.7, 5.12, 5.13, 5.15 розділу ІV "Організація експлуатації електроустановок" Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 258 від 25.07.2006 року; в якості нормативно-правового обґрунтування позовних вимог позивач вказав ст.ст.386, 1192 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що внаслідок демонтажу естакади інженерних мереж відповідачем були пошкоджені дві високовольтні кабельні лінії КЛ 10 кВ, належні позивачу та розташовані на території відповідача, у зв'язку з чим майновий комплекс позивача з грудня 2016 року не забезпечується електричною енергією. Дослідити реальний стан кабельних ліній позивач не мав можливості через заборону доступу до них відповідачем; вказані обставини усунуті постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року у справі № 912/4425/16, а 14.07.2017 року представником позивача головним енергетиком Сокирко М.П. за участі інспекції Держенергонагляду у Кіровоградській області здійснений огляд кабельних ліній та естакади мереж за результатами якого складена довідка, якою засвідчені обставини пошкодження двох високовольтних кабелів КЛ 10 кВ внаслідок протиправних дій відповідача.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 року у справі № 912/2874/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Оскаржуване рішення мотивовано тим, що:
- позивачем не доведено належними та допустимим доказами завдання майнової шкоди відповідачем, що позбавляє можливості застосувати до останнього правові наслідки, передбачені ст.1192 Цивільного кодексу України.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення:
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що:
- судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи;
- господарський суд не звернув уваги на той факт, що позивач з 2014 року не мав доступу до своєї власності (кабельних ліній), яка знаходяться на території відповідача, в зв'язку з чим ФОП Стенник М.М. мав звернутись до суду за захистом свого порушеного права з позовом до ПАТ "Гідросила" про зобов'язання останнього усунути перешкоди у користуванні майном; при цьому позивач вказує на те, що територія земельної ділянки відповідача, по якій прокладені кабельні лінії позивача, знаходяться під цілодобовою відомчою охороною ПАТ "Гідросила" і доступ сторонніх осіб туди заборонений, демонтаж залізобетонних конструкцій естакади інженерних мереж можливо здійснити виключно за допомогою великогабаритної будівельної техніки, отже, такі роботи могли проводитись виключно з дозволу чи за ініціативи відповідача, що, на думку позивача, вказує на наявність вини ПАТ "Гідросила" у пошкодженні власності позивача;
- крім того, судом в оскаржуваному рішенні зазначено про відсутність укладеного між сторонами договору на обслуговування кабельних ліній позивача відповідачем, тому у останнього не виникає обов'язку щодо належного утримання таких ліній чи їх охорони, однак, в матеріалах справи є копія постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року по справі № 912/4425/16, в якій встановлено, що позивач двічі звертався до відповідача з пропозицією укласти договір земельного сервітуту, але йому було відмовлено, таким чином, позивачем вживались належні і адекватні способи врегулювання ситуації;
- судом здійснене не вірне тлумачення ст.ст.1166, 1192 Цивільного кодексу України, оскільки зазначено, що позивачу необхідно довести спричинення шкоди саме відповідачем, проте, на думку скаржника, вказані доводи суперечать ч.2 ст.1166 ЦК України, згідно якої особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини; на відміну від кримінального у господарському процесі відсутній принцип невинуватості, тому у цій справі не позивач повинен довести вину відповідача, а саме відповідач повинен доводити відсутність в його діях чи бездіяльності вини у завданні шкоди; відповідач у цій справі не надав жодних належних та допустимих доказів, що ним не проводилися дії по демонтажу естакади інженерних мереж внаслідок яких було пошкоджено кабельні лінії позивача;
- крім того, судом не були взяті до уваги доводи позивача, що у Кропивницькому міському відділі поліції знаходиться два провадження по фактам пошкодження та викрадення кабельних ліній (зареєстровані в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за № 12016120020015502 від 15.12.2016 року та № 12017120020004013 від 05.04.2017 року), та про неможливість, в силу приписів Кримінального процесуального кодексу України, надання позивачем копій документів, які б підтверджували причетність відповідача до проведення демонтажу естакади та пошкодження кабелю, відмову суду здійснити запит необхідних матеріалів стосовно будівельних демонтажних робіт на території відповідача.
В зв'язку з викладеними обставинами скаржник (позивач) просив суд апеляційної інстанції витребувати із Кропивницького відділу поліції ГУ НП у Кіровоградській області копії документів, у тому числі договори з додатками та іншу документацію про проведення будівельних демонтажних робіт на території земельної ділянки у м. Кропивницький по вул. Мурманській, 6, за участі ПАТ "Гідросила" у період з 2015 по 2017 роки, які отримані в процесі проведення досудового розслідування у провадженні за номерами в ЄДРДР № 12016120020015502 від 15.12.2016 року та № 12017120020004013 від 05.04.2017 року.
Відповідно статті 81 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017 року) учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина 1). У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що це доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частина 2).
Скаржником до матеріалів апеляційної скарги, на момент відкриття апеляційного провадження, не були додані докази вжиття заходів самостійного отримання документів, отже, судом апеляційної інстанції вказане клопотання задоволено не було.
В подальшому, до суду апеляційної інстанції позивачем наданий лист від 04.12.2017 року № 85, яким останній звернувся до відділу поліції, та в поясненнях зазначив, що на даний лист відповіді не отримав. Інших дій щодо отримання інформації позивачем вчинено не було.
Узагальнені доводи інших учасників справи:
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вказує на відповідність рішення господарського суду матеріалам та обставинам справи, нормам чинного законодавства, зазначає, що доводи позивача про пошкодження кабельних ліній відповідачем не підтверджені скаржником жодним доказом, а довідка Держенергонагляду у Кіровоградській області не може бути таким доказом, оскільки в ній не вказано ким саме здійснено пошкодження кабельної лінії; посилання позивача на відсутність у господарському процесі принципу невинуватості, і, що саме відповідач має довести відсутність у його діях чи бездіяльності вини у завданні шкоди, що, на думку позивача, відповідає вимогам ч.2 ст.1166 ЦК України, є помилковими, оскільки у ч.1 вказаної статті регламентовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а частина 2 передбачає, звільнення такої особи від відповідальності в разі доведення останньою, що шкоди завдано не з її вини, отже, у відносинах відшкодування шкоди визначальним є факт встановлення особи, яка завдала шкоди, і тому предметом доказування у цій справі є не наявність чи відсутність вини відповідача у пошкодженні кабельних ліній, а взагалі причетність відповідача до виникнення поточного стану кабельних ліній; враховуючи предмет доказування у цій справі, обов'язок доведення обставин, на які посилається позивач у позовній заяві, як на підставу вимог, лежить на позивачеві; останньому було про це зазначено у рішення суду першої інстанції; доводами апеляційної скарги про те, що позивач двічі намагався звернутися до відповідача з пропозицією укласти договір земельного сервітуту позивач намагається перекрутити обставини на свою користь та ввести суд апеляційної інстанції в оману, оскільки обов'язок врегулювання взаємовідносин між власником електроустановок і власником земельної ділянки на договірних засадах, передбачений п.5.21 Правил користування електричною енергією від 31.07.1996 року, а порядок та підстави встановлення земельного сервітуту, у тому числі на договірних засадах, врегульовані Цивільним (ст.ст.401-406) та Земельним (ст.ст.98-102) кодексами України, отже, Правила користування електричною енергією та земельне законодавство регулюють різні правовідносини; предметом регулювання Правилами користування електричною енергією, в межах даного спору, є взаємовідносини між власником електроустановок і власником земельної ділянки щодо охорони та збереження електроустановки, а предметом регулювання земельного і цивільного законодавства (відносно встановлення сервітуту) є взаємовідносини між одним власником земельної ділянки (чи іншою конкретною особою) з власником іншої земельної ділянки щодо прав користування такою ділянкою; факт звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти договір земельного сервітуту жодним чином не засвідчує його прагнення врегулювати на договірних засадах з відповідачем питання охорони та збереження власності позивача (кабельних ліній); щодо самих позовних вимог відповідач вказує на те, що, ставлячи питання про зобов'язання здійснити капітальний ремонт кабельних ліній, позивач вказує, що такий ремонт повинен відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, в свою чергу, такі Правила не регламентують порядку здійснення капітального ремонту кабельних ліній як одного окремого (але не єдиного) елементу електроустановки; матеріалами справи доведено, що незавершена будівництвом естакада електричних мереж є власністю відповідача, отже, кабельні лінії і естакада є різними об'єктами, що знаходяться у власності різних суб'єктів господарювання; правомочність у здійсненні права власності відносно конструкцій естакади належить виключно відповідачу, що в аспекті ч.2 ст.386 ЦК України позбавляє позивача права вимагати від ПАТ "Гідросила" вчинення дій відносно майна, власником якого позивач не являється; при цьому позивач жодним чином не обґрунтував обраний ним спосіб захисту шляхом проведення капітального ремонту кабельних ліній, оскільки, враховуючи положення п.5.4 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, висновок про проведення ремонту устаткування може бути зроблений за результатами експертного обстеження експертною організацією, якою, в свою чергу, можуть надаватись інші рекомендації (висновки); проведення експертних обстежень устаткувань врегульовано Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 687, а наказом Держнаглядохоронпраці України від 28.07.2004 року № 179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 року за № 970/9569, затверджений перелік уповноважених організацій, яким доручено виконання функцій, передбачених вищевказаною постановою КМУ; позивачем не надано жодних доказів (яким у даному випадку повинен бути висновок організації, уповноваженої на проведення експертних обстежень) про необхідність капітального ремонту кабельних ліній.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2017 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначений на 14.02.2018 року; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги.
На виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 року, позивачем, 12.02.2018 року, надані пояснення, в яких останній зазначив, що для самостійного отримання документів, які скаржник просив витребувати суд апеляційної інстанції, ФОП Стенник М.М. особисто звертався до слідчого відділу Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, та в усному порядку отримав відмову в наданні документів досудового розслідування, оскільки такі дії прямо суперечать нормам Кримінального процесуального кодексу України; 04.12.2017 року позивач звернувся до органів поліції з відповідним запитом письмово, але відповіді не отримав.
Позивач правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.42 ГПК України, не скористався; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду апеляційної інстанції (а.с.83).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та підтверджені матеріалами справи:
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, фізична особа - підприємець Стенник Микола Миколайович (далі ФОП Стенник М.М.) є власником 41/50 частини майнового комплексу, розташованого у м. Кропивницький (Кіровоград) по проспекту Інженерів, 15, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 25).
Цей об'єкт нерухомості забезпечується електричною енергією по двох високовольтних кабельних лініях КЛ 10 кВ від ПАТ "Гідросила"; кабельні лінії прокладено, у тому числі, по естакаді інженерних мереж, на розташованій на земельній ділянці у м. Кропивницький по вул. Мурманській, 6, яка належить ПАТ "Гідросила"; прокладення кабельних ліній існуючим маршрутом було здійснено попереднім власником майнового комплексу - Кіровоградською взуттєвою фабрикою ВАТ КВП "Кірімпекс" зі згоди заводу "Гідросила". Ставши власником високовольтних кабельних ліній КЛ 10 кВ, з 7 серпня 2009 року по нинішній час, позивач є зобов'язаним, як власник мереж, за договором про спільне використання технологічних електричних мереж, утримувати технологічні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж з відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач (у відповідності до п.2.1 договору); також згідно договору на електропостачання позивач отримує електроенергію по цих кабелях як споживач.
Вказані обставини були предметом дослідження у справі № 912/4425/16 за позовом ФОП Стенника М.М. до ПАТ "Гідросила" про усунення перешкод у користуванні майном та є преюдиціальними за ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017 року, чинній на час винесення оскаржуваного рішення).
Крім того, вказаною постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року у справі № 912/4425/16 частково задоволено апеляційну скаргу ФОП Стенник М.М., скасовано частково рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2017 року; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме усунено перешкоди в користуванні фізичною особою - підприємцем Стенником М.М. двома високовольтними кабельними лініями 10 кВ, які прокладені по естакаді інженерних мереж у м. Кропивницький вул. Мурманська, 6, шляхом зобов'язання відповідача ПАТ "Гідросила" надати доступ позивачу ФОП Стенник М.М. до вказаних кабельних ліній (а.с.18-21).
14.07.2017 року представником ФОП Стенника М.М. головним енергетиком Сокирко М.П., за участю Інспекції Держенергонагляду у Кіровоградській області, здійснено огляд вказаних кабельних ліній та естакади інженерних мереж, за результатами якого складено довідку щодо відповідності нормативним документам технічного стану кабельних ліній 10 кВ, за змістом якої, при проведенні моніторингу технічного стану ліній зовнішнього електропостачання КЛ-10 кВ, що належать ФОП Стенник М.М., які проходять по території за адресою м. Кропивницький, вул. Мурманська, 6, що належить ПАТ "Гідросила", та підземна прокладка вздовж Мало-Висківського шосе, проспекту Інженерів до ввідного розподільчого пристрою підприємства ФОП Стенника М.М., виявлено в наявності видимі пошкодження КЛ-10 кВ (кабельні лінії 10 кВ розрізані, порвані, частина взагалі відсутня); естакада інженерних мереж, що належить ПАТ "Гідросила" майже повністю демонтована, естакада інженерних мереж, що залишилась, знаходиться у незадовільному технічному стані; вздовж Мало-Висківського шосе та проспекту Інженерів, до ввідного розподільчого пристрою підприємства ФОП Стенника М.М. КЛ-10кВ знаходяться на землі (а.с.22-24).
В зв'язку з упевненістю позивача, що саме відповідач завдав йому шкоди, шляхом пошкодження кабельних ліній, ФОП Стенник М.М. звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання ПАТ "Гідросила" здійснити їх капітальний ремонт.
Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції:
Відносини щодо відшкодування шкоди регламентовані главою 82 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Позивач, вказуючи на норму ст.1192 Цивільного кодексу України просив суд зобов'язати відповідача провести за власний рахунок капітальний ремонт двох кабелів позивача.
Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); при цьому шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (ухвала Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005 р.).
Таким чином, законодавцем визначено, що суб'єктом відшкодування шкоди є особа, яка її завдала.
В свою чергу, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що пошкодження кабелів спричинив відповідач, протилежного матеріали справи не містять.
Довідкою від 14.07.2017 року, складеною представником ФОП Стенника М.М. головним енергетиком Сокирко М.П., за участю Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кіровоградській області щодо відповідності нормативним документам технічного стану кабельних ліній 10 кВ, лише засвідчено результат - наявність шкоди, висновків про заподіяння шкоди саме відповідачем така довідка не містить.
Посилання скаржника (позивача) на відсутність доступу на територію відповідача, а також, що територія земельної ділянки відповідача, по якій прокладені кабельні лінії позивача, знаходиться під цілодобовою відомчою охороною ПАТ "Гідросила" і доступ сторонніх осіб на територію заборонений, не засвідчує наявність вини відповідача у пошкодженні кабельних ліній ФОП Стенник М.М.
Доводи скаржника про невірне тлумачення судом ч.2 ст.1166 ЦК України, про необхідність відповідачу у цій справі доводити відсутність в його діях чи бездіяльності вини у завданні шкоди, відсутності таких доказів у справі, не приймаються колегією суддів, враховуючи наступне.
Дійсно, частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України доведення вини заподіювача шкоди припускається, тобто, обов'язок доведення відсутності вини заподіювача покладається на нього самого; до цього часу він вважається винним. Проте, вказані обставини стосуються лише заподіювача шкоди, тобто особи, про вчинення порушення якою достеменно відомо, і, в подальшому, має досліджуватись питання чи наявна вина вказаної особи у вчиненому порушенні.
У спірних відносинах позивачем взагалі не доведено вчинення будь-яких дій відповідачем по пошкодженню кабелів, тобто відсутня особа - заподіювач шкоди.
При цьому документи, на наявність яких посилається позивач та просить витребувати у відділу поліції (копії документів, у тому числі договори з додатками та іншої документації про проведення будівельних демонтажних робіт на території відповідача у період 2015-2017 році), не стосуються предмету позову, оскільки договори, укладені відповідачем з іншими контрагентами, не можуть свідчити про факт вчинення правопорушення, за яке законодавством передбачена відповідальність (адміністративна, кримінальна, цивільна).
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.75 ГПК України).
При посиланні позивача на існування досудових розслідувань у провадженнях за фактами пошкодження та викрадення кабельних ліній (номери в ЄДРДР № 12016120020015502 від 15.12.2016 року та № 12017120020004013 від 05.04.2017 року), будь-яких остаточних документів (вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення), які б вказували на вину відповідача у пошкодженні власності позивача (кабельних ліній) та мали преюдиціальне значення для цієї справи, скаржник не надав. Отже, звернення позивача з таким позовом відбулось передчасно, до встановлення винної особи у вказаному правопорушенні.
Також господарським судом обґрунтовано враховано, що між позивачем та відповідачем не існує договірних відносин щодо обслуговування кабельних ліній позивача відповідачем, а тому у останнього не виникає обов'язку щодо належного утримання таких ліній чи їх охорони, хоча за п.5.21 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442, у разі, якщо на території суб'єкта господарювання розташована електроустановка, належна іншому суб'єкту господарювання, охорону та збереження зазначеної електроустановки забезпечує власник території на підставі договору з власником електроустановки.
Вказані обставини також виключають можливість покладення обов'язку по відшкодуванню шкоди за пошкодження кабельних ліній на відповідача.
Докази того, що позивачем здійснювались заходи щодо укладення договору про охорону та збереження електроустановки з відповідачем, матеріали справи не містять, а посилання скаржника на встановлення судом апеляційної інстанції у справі № 912/4425/16 тієї обставини, що ФОП Стенник М.М. двічі звертався до ПАТ "Гідросила" з пропозицією укласти договір сервітуту не приймаються колегією суддів, оскільки договір сервітуту земельної ділянки (тобто, користування земельної ділянки не її власником на умовах власника) не є тотожним договору на охорону та збереження електроустановки. За цих обставин не приймаються доводи скаржника про намагання укласти відповідний договір з відповідачем.
З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду від 14.12.2017 року відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами скасування або зміни постановленого судового рішення, правові підстави задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись статтями 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Стенника Миколи Миколайовича, м. Кропивницький залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 року у справі № 912/2874/17 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.02.2018 року.
Головуючий суддя ___________________ І.О. Вечірко
Суддя ___________________ С.Г. Антонік
Суддя ___________________ Л.О. Чимбар