Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" лютого 2018 р.Справа № 922/4265/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Каюкову Ю.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс", смт. Пісочин
про стягнення коштів у розмірі 25 427,12 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-16/4846 від 15.08.17,
відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 03 від 12.02.2018 р.
Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс", про стягнення 20 116,32 грн. основної заборгованості, 3 359,40 грн. пені, 455,77 грн. 3% річних, 1 495,63 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 грудня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4265/17 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 15 січня 2018 року.15 грудня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції. У відповідності до п.п. 9 п. 1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2017 року призначено справу № 922/4265/17 в порядку загального позовного провадження; почато у справі № 922/4265/17 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15 січня 2018 року. 15 січня 2018 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, на підставі ст. ст. 177, п. 7, п. 10 ч. 2 ст. 182, п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання до 29 січня 2018 року. 29 січня 2018 року, ухвалою господарського суду Харківської області, продовжено позивачу процесуальний строк на подання до суду доказів по справі до 29 січня 2018 року. 29 січня 2018 року, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 лютого 2018 року.
В призначене судове засідання 12 лютого 2018 року представники сторін з'явилися. Під час розгляду справи по суті позивачем позовні вимоги підтримано в повному обсязі; відповідачем під час засідання суду було зазначено, що останнім буде проводитися оплата заборгованості за спірним договором.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
22 червня 2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 5-10к. Додатковою угодою від 19 квітня 2013 року даний договір було викладено в новій редакції, відповідно до п.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Точка продажу електричної енергії зазначена у додатку № 18 "Точка продажу електричної енергії" до цього договору. Приєднана потужність у точці підключення зазначена у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовується при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію". Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУУ), іншими нормативними документами. В разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього договору, сторони зобов'язуються до внесення до договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів. Споживач зобов'язується, зокрема своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків"; здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з вимогами ПКЕЕ та додатком № 4а "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.п. 2.1, 2.3, 2.3.3, 2.3.4 договору). За внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховується споживачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня сплати заборгованості включно та зазначається в рахунку окремим рядком. За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електроенергії та потужності. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом споживання 50 000 кВт г і більше (ст. 26 Закону України "Про електроенергетику") (п.п. 4.2.1, 4.2.2). Відповідно п. 9.4 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач кожного останнього дня розрахункового періоду самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додатком № 9 до договору "Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії" (п.п. 1, 2 Порядку розрахунків). Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, споживачу протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаний та скріплений печаткою в термін до 5 днів. Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. Рахунки на оплату електричної енергії, спожитої впродовж звітного розрахункового періоду (остаточний розрахунок) та на оплату реструктуризованої заборгованості надаються постачальником електричної енергії одночасно. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (п. 5 Порядку розрахунків). У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком рахунків постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції (п. 6 вказаного порядку).
На підставі вказаного договору позивач здійснював постачання електричної енергії відповідачу, але останній неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо оплати отриманої електричної енергії, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з електроенергії (за період липень 2017 по жовтень 2017 року) в розмірі 20 116,32 грн. (що складається з: тарифна складова - 16 763,60 грн. та ПДВ у розмірі 20 % - 3 352,72 грн.), даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками № 010, виставленими позивачем та отриманими відповідачем (на виконання п. 5 додатку № 2 до спірного договору), що підтверджується наявним в матеріалах справи журналом вихідної кореспонденції позивача з якого вбачається отримання уповноваженим представником відповідача даних рахунків. Втім відповідач не сплатив вартість отриманої електроенергії своєчасно та в повному обсязі, що й стало підставою звернутися з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги акціонерної компанії "Харківобленерго" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" заборгованості за отриману (в період з липня по жовтень 2017 року) електричну енергію у розмірі 20 116,32 грн. (що складається з тарифної складової - 16 763,60 грн. та ПДВ 20% - 3 352,72 грн.) обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розглянувши частину позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3 359,40 грн. пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. До ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до п. 4.2.1 договору, сторонами передбачено відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків у вигляді пені.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені відповідно до якого сума пені складає 3 359,40 грн. Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, враховуючи п. 4.2.1 договору та приписи ст. 232 ГК України, суд встановив, що дане нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 359,40 грн. підлягають задоволенню.
Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 455,77 грн. 3% річних та 1 495,63 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. В пунктах 3.1, 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з метою однакового та правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, Вищій господарський суд України визначив, що: інфляційні нарахування на суму бору, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційні процесів за весь час прострочення в їх сплаті; сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так cамо як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до якого сума 3% річних складає 455,77 грн. та інфляційних втрат складає 1 495,63 грн. Перевіривши правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягають задоволенню.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" (62418, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Пісочин, вул. Квартальна, 5/9, в тому числі з п/р 26008001928001, філія "Харківська дирекція АТ "Індекс-банк", МФО 350619, код ЄДРПОУ 34784772) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149 (п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_3 Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954) 20 116,32 грн. вартості електричної енергії, 3 359,40 грн. пені, 455,77 грн. 3% річних, 1 495,63 грн. інфляційних втрат та 1 600,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено 19.02.2018 р.
Суддя ОСОБА_4
справа № 922/4265/17