Справа № 522/21742/17
Провадження № 2/522/1198/18
05 лютого 2018 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.,
за участю секретаря Іскрич В.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду з позовною заявою до Одеської міської ради, згідно якої просив визнати за ним право власності на 6/10 частки квартири за адресою: м. Одеса, провулок Єлисаветградський, будинок 9, загальною площею -70,3 кв.м. у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 08.08.2014 року.
При цьому посилаючись на те, що 08 серпня 2014 року помер його батько - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті останнього відкрилася спадщина на 6/10 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач зазначив, що у встановлений законом строк, звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 6/10 частки квартири, йому було відмовлено, оскільки ним не було надано належним чином оформлені правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв'язку із чим був змушений звернутися до суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглядати цивільну справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, проти заочного вирішення справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду цивільної справи сповіщався належним чином.
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 серпня 2014 року помер батько позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД 380377 від 09 серпня 2014 року.
Після смерті останнього відкрилася спадщина на 6/10 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-ЖД № 273064 від 05.04.1985 року, батьками позивача є ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Батько позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до довідки про народження № 4 від 24.11.2014 року походить від матері -ОСОБА_4 Матвіївнита ОСОБА_5.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 09 лютого 1993 року, посвідченого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 306132 від 24 серпня 2002 року, помер дідусь позивача - ОСОБА_5. Після його смерті бабуся позивача - ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину, оскільки проживала з ним разом за однією адресою, що підтверджується довідкою № 1092.
Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 365612 від 04 лютого 2014 року, померла бабуся позивача, батько останнього - ОСОБА_6, фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері, оскільки проживав разом з нею, проте не отримав свідоцтва про право на спадщину після матері.
Судом встановлено, що позивач у встановлений законом строкз вернувся до нотаріальної конториз заявою про прийняття спадщини та є спадкоємцем 1 черги.
Інших спадкоємців, які б мали право спадкування за законом як спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_2, немає.
Листом приватного нотаріуса ОСОБА_8 від 10.11.2017 року № 107/02-14 за спадковою справою № 15/2014, позивачу було відмовлено, оскільки ним не було надано належним чином оформлених правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду про визнання права власності на спадкове майно.
Відповідно до глави 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5передбачено, що «видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна».
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", також роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз'яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно п.10. ст. 37Постанови КМУ від 17.10.2013 року № 868 «Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень»документами, що підтверджують виникнення, перехід, та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових праві на нерухоме майно. Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця, батьки та той з подружжя який його пережив.
Відповідно дост. 1268 ЦКУкраїниспадкоємець за заповітомчи за законом має прийняти спадщину або неприйтиїї.
Ст. 1270 ЦК Українипередбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк ушістьмісяців, якийпочинається з часувідкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на вищевикладене суд вважає за можливе захистити спадкове право позивача шляхом визнання за ним права власності на 6/10 частки квартири за адресою: м. Одеса, провулок Єлисаветградський, будинок 9, загальною площею -70,3 кв.м. у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 08.08.2014 року.
Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (НОМЕР_1, виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області, адреса: АДРЕСА_2) право власності на 6/10 частки квартири за адресою: м. Одеса, провулок Єлисаветградський, будинок 9, загальною площею -70,3 кв.м. у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 08.08.2014 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 15 лютого 2018 року.
Суддя: А. Ю. Бойчук