14 лютого 2018 р. Справа № 902/1090/16
за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (вул. Мандролька, б.19, смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька область, код 20101499) в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука Миколи Савелійовича (АДРЕСА_1, 20150)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Роська" (вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, 22622, код 39761917)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Київська область, 09800, ідент.№ НОМЕР_1)
про витребування майна з чужого незаконного володіння
в межах справи № 902/1090/16
за заявою: Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (вул. Шевченка, 14, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код 39470601)
до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (вул. Мандролька, б.19, смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька область, 21009, код 20101499)
про банкрутство
Суддя Лабунська Т.І.
Секретар судового засідання Матущак О.В.
За участю представників:
арбітражний керуючий - Томашук М.С.
відповідача - Яворська Г.В.
третьої особи - Яворська Г.В.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1090/16 за заявою Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - СТОВ) "Довіра", смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька область
Постановою суду від 20.06.2017 року боржника - СТОВ "Довіра" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора у справі арбітражного керуючого Томашука М.С..
На підставі розпорядження керівника апарату суду, 07.11.2017 року відповідно до п.п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів від 06.11.2017 року, призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу № 902/1090/16 передано судді Лабунській Т.І..
Ухвалою суду від 09.11.2017 року суддею Лабунською Т.І. справу №902/1090/16 прийнято до свого провадження. Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
14.12.2017 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 02-05/291 від 14.12.2017 року) СТОВ "Довіра" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме комплекс будівель та споруд, загальною площею 5125,4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область.
Ухвалою суду від 14.12.2017 року визначено, що позовна заява СТОВ "Довіра" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. до ТОВ "Роська" про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає розгляду в межах провадження справи про банкрутство № 902/1090/16.
Даною ухвалою суду зазначену позовну заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.01.2018 року та залучено до участі у справі ОСОБА_2, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Окрім того, в ухвалі суду від 14.12.2017 року на підставі клопотання СТОВ "Довіра" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. вирішено питання про відстрочення позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі за даним позовом.
09.01.2018 року суд за наслідками судового засідання відклав розгляд позовної заяви на 30.01.2018 року.
Ухвалою суду від 30.01.2018 року закрито підготовче провадження та призначено позовну заяву СТОВ "Довіра" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. про витребування майна з чужого незаконного володіння до розгляду по суті на 14.02.2018 року.
14.02.2018 року в судовому засіданні суд розпочав розгляд вищезазначеної позовної заяви по суті.
Під час розгляду позовної заяви по суті, суд з"ясовував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та досліджував докази, якими вони обгрунтовуються.
Арбітражний керуючий (ліквідатор) Томашук М.С. заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно, а саме комплекс будівель та споруд, загальною площею 5125,4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область незаконно перебувають у володінні відповідача - ТОВ "Роська" та підлягають поверненню законному володільцю позивачу - СТОВ "Довіра".
Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечила та підтримала позицію, викладену у письмовому запереченні № б/н від б/д (вх.№ 06-52/84/18 від 09.01.2018 року).
В даному запереченні зазначено, що позовна заява СТОВ "Довіра" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. про витребування майна з чужого незаконного володіння є необгрунтованою та задоволенню не підлягає з огляду на те, що:
- позов подано не уповноваженою особою, оскільки спірне майно не може входити до ліквідаційної маси, так як зареєстроване за ТОВ "Роська" відповідно до інформаційної довідки № 79404425 від 02.02.2017 року, а відтак арбітражний керуючий Томашук М.С. не має юридичних підстав проводити будь-які дії відносно даного майна;
- у діях власника наявна воля на передачу майна іншій особі, що унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача;
- зміни площі спірного майнового комплексу не було, а відбулося уточнення в судовому порядку.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з"ясувавши всі обставини справи та дослідивши докази, наведені в їх обгрунтування встановив наступне.
Згідно біржового контракту № 407 від 14.09.2006 року (а.с. 174-175, т. 3) СТОВ "Довіра" придбала за правилами біржової торгівлі комплекс будівель та споруд, загальною площею 4858,30 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область.
Рішенням Третейського суду при Вінницькій товарній універсальній біржі від 20.09.2006 року у справі № 2-166/06 за позовом СТОВ "Довіра" в особі директора ОСОБА_4 до Облагрооб"єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників" задоволено позовні вимоги позивача та визнано за ним право власності на комплекс будівель та споруд, загальною площею 4858,30 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область (а.с. 171-173, т. 3).
Згідно державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 28.09.2006 року вказаний комплекс будівель та споруд було зареєстровано на праві власності за СТОВ "Довіра" (а.с. 124-127).
У зв"язку з ліквідаційною процедурою СТОВ "Довіра" у справі № 902/1090/16, арбітражний керуючий Томашук М.С. при виконанні своїх повноважень 29.06.2017 року подав запит до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області для отримання відомостей про наявні в позивача активи, які описувались в податкову заставу.
Немирівська ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області надала ліквідатору акт опису майна № 1102 від 13.04.2016 року, з якого вбачається, що в податковій заставі перебуває комплекс будівель та споруд, загальною площею 4858,30 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, що належить СТОВ "Довіра" (а.с. 123, т. 3).
З"ясувавши наведене, ліквідатор провів роботу щодо ознайомлення із даним майном, яке належить банкруту та дізнався, що СТОВ "Довіра" не являється власником комплексу будівель та споруд, загальною площею 4858,30 кв.м. за адресою: вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область згідно з рішенням Тетіївського районного суду Київської області.
Судом з"ясовано, що 03.06.2014 року між ОСОБА_2 (покупець) та СТОВ "Довіра" (продавець) укладено попередній договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 4 858,30 кв.м., що знаходиться за адресою Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Заводська, 43 (а.с. 27-29, т. 4).
В даному договорі передбачено, що сторони зобов'язуються в майбутньому, в строк - до 01.07.2014 року, укласти і належним чином оформити договір купівлі - продажу комплексу будівель та споруд (далі - основний договір), на умовах і в порядку, визначених цим договором та діючим законодавством.
Продавець за цим договором зобов'язується в майбутньому передати у власність покупця комплекс будівель та споруд загальною площею 4858,30 кв.м., який знаходиться за адресою: Вінницька область, Оратівський р-н, с. Якимівка, вул.Заводська, 43, належний СТОВ "Довіра" на підставі біржового контракту № 407 від 14.09.2006 року, зареєстрованого 28.09.2006 року в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №8177703.
В договорі сторони зазначили, що ціна за об'єкт визначається у розмірі 380000,00 грн.. Всього сума передоплати за основним договором становить 368 575,00 грн..
При цьому, із змісту попереднього договору вбачається, що сторони передбачили відповідальність за невиконання його умов, а саме у випадку невиконання цього договору або необгрунтованого ухиляння від укладення основного договору, винна сторона зобов' язана відшкодувати іншій стороні завдані збитки, а саме повернути передоплату отриману від покупця на підставі п.3 цього договору та штраф у розмірі 50% договірної ціни основного договору.
З доданої до матеріалів справи ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 09.03.2016 року у справі № 380/151/16-ц (провадження по справі №2/380/87/16) слідує, що у зв"язку з невиконання СТОВ "Довіра" умов попереднього договору, ОСОБА_2 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом про відшкодування йому 368575,00 грн. шкоди, спричиненої невиконанням попереднього договору та 3 685,75 грн. - судового збору.
Із змісту зазначеної ухвали від 09.03.2016 року у справі № 380/151/16-ц вбачається, що за результатом розгляду позовних вимог Тетіївським районним судом Київської області затверджено мирову угоду від 04.03.2015 року між СТОВ "Довіра" та ОСОБА_2.
Умови зазначеної угоди передбачали, що:
- СТОВ "Довіра" визнає факт заборгованості перед ОСОБА_2 в розмірі 368575,00 грн. та підтверджує факт заборгованості в даному розмірі;
- В рахунок погашення заборгованості в розмірі 368575,00 грн. СТОВ "Довіра" передає у власність ОСОБА_2 нерухоме майно, що складається з комплексу будівель та споруд, загальною площею 5 125,4 кв.м., що знаходиться за адресою Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Заводська, 43, на земельній ділянці кадастровий номер 0523180200:02:002:0304, та належить СТОВ "Довіра" на підставі рішення Третейського суду від 20.09.2006 року у справі № 2-166/06, загальною вартістю 384130,00 грн.;
- ОСОБА_2 приймає у власність в рахунок погашення заборгованості в розмірі 368575,00 грн. від СТОВ "Довіра" нерухоме майно визначене в п. 3 даної мирової угоди;
- Сторони мирової угоди визнають 01.07.2014 року - датою фактичного набуття ОСОБА_2 у власність нерухомого майна визначеного п. 3 вказаної мирової угоди;
- СТОВ "Довіра" на підтвердження права власності надає рішення Третейського суду від 20.09.2006 року в справі № 2-166/06;
- Сторони погоджуються, що дана мирова угода після визнання судом, разом з ухвалою суду є підставою для реєстрації в державному реєстрі права власності комплексу будівель та споруд, загальною площею 5 125,4 кв.м., що знаходиться за адресою Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Заводська, 43 за ОСОБА_2В;
- Передачею вказаного майна спір між сторонами врегульовано.
В судовому засіданні арбітражний керуючий (ліквідатор) Томашук М.С. зазначив, що 29.08.2017 року ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 09.03.2016 року у справі №380/151/16-ц до Апеляційного суду Київської області.
Апеляційним судом Київської області встановлено незаконність вибуття із власності банкрута СТОВ "Довіра" комплексу будівель та споруд, загальною площею 4858,3 кв.м., що знаходиться за адресую: Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Заводська, 43 до ОСОБА_2В ..
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.11.2017 року у справі №380/151/16-ц (провадження № 22-ц/780/4693/17) (а.с. 115-116, т. 3) апеляційну скаргу арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. задоволено частково, ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 09.03.2016 року у справі №380/151/16-ц скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду.
При цьому, 15.11.2017 року колегією суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області винесено окрему ухвалу щодо судді Тетіївського районного суду Київської області Архангельського А.М., яким у справі № 380/151/16-ц постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди від 04.03.2015 року між СТОВ "Довіра" та ОСОБА_2.
В даній ухвалі зазначено про те, що правовими підставами для постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області вважає, що суддя Архангельський А.М., приймаючи ухвалу від 09.03.2016 року у справі №380/151/16-ц :
- не з'ясусував, чи відповідає мирова угода вимогам закону, зокрема положенням ст. 175 ЦПК України, чи стосується вона прав та обов'язків сторін, що випливають із попереднього договору, який нотаріально не посвідчений, і самого предмета позову, чи пов'язані її умови з спірними правовідносинами, чи законно відповідач, в розумінні положень ст.ст. 635, 655 ЦК України, укладаючи мирову угоду щодо нерухомого майна шляхом передання його у власність позивача, виконав обов'язок по відшкодуванню збитків, завданих у зв'язку необгрунтованим ухилянням від укладення основного договору та чи є дійсна вартість спірного комплексу будівель і споруд співмірною із сумою шкоди, заподіяною позивачу.
- не перевірив чи перебуває вищевказаний комплекс будівель і споруд під обтяженням, оскільки відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Немирівського РУЮ № 47233078 від 15.04.2014 року накладено арешт на все нерухоме майно СТОВ "Довіра" та оголошено заборону на його відчуження, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.10.2015 року вчинено запис про обтяження№ 11792399.
- неправомірно узаконив зміну площі вказаного комплексу будівель та споруд до 5 125,4 кв.м., тоді як із змісту рішення Третейського суду при Вінницькій товарній універсальній біржі від 20.09.2006 року у справі № 2-166/06 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.05.2017 року № 87125840 вбачається, що СТОВ "Довіра" на праві власності належав комплекс будівель та споруд, загальною площею 4858,30 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область.
- грубо порушив норми процесуального права, а саме правила виключної підсудності за якими позови, що виникають з приводу нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.
В судовому засіданні арбітражний керуючий Томашук М.С. пояснив, що в ході виконання повноважень ліквідатора та ознайомлення з майном СТОВ "Довіра" ним встановлено, що власником спірного майна являється відповідач - ТОВ "Роська".
Разом з тим, зауважив, що у відповідності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.04.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою І.Г. проведено державну реєстрацію комплексу будівель та споруд, загальною площею 5125,4 кв.м., що знаходиться за адресую: Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Заводська, б.43 (реєстраційний номер об'єкта, нерухомого майна: 888023805231, номер запису про права власності 14061944) за ТОВ "Роська" (а.с. 124-127, т.3).
Підставою виникнення права власності на вказане вище нерухоме майно є акт прийому-передачі та оцінки майна від 30.03.2016 року (а.с. 11, т. 4). Підставою внесення запису до державного реєстру прав є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: №29143546 від 07.04.2016 року.
З документів, наявних у матеріалах справи вбачається, що співзасновником відповідача - ТОВ "Роська" із розміром внеску до статутного капіталу товариства 50% в розмірі 618575,00 грн. є третя особа - ОСОБА_2, який і є одним із кінцевих бенефеціарних власників товариства.
Тобто з викладеного слідує, що ОСОБА_2 на підставі акту прийому-передачі та оцінки майна від 30.03.2016 року передав до статутного капіталу ТОВ "Роська" комплекс будівель та споруд, загальною площею 4858,30 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, право власності на який у ОСОБА_2 виникло на підставі ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 09.03.2016 року, яку в подальшому скасовано Апеляційним судом Київської області.
Встановивши наведені обставини справи, суд вважає за необхідне надати їм належну правову кваліфікацію.
У спорах про витребування майна з чужого незаконного володіння позивач належними та допустимими доказами має підтвердити право власності або інше суб'єктивне право володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч.1 ст. 3, ст.321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Зокрема, дана стаття визначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Віндикація - витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.
Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Положення ст. 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
Дана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 6-2233цс16.
Оскільки, ухвалу Тетіївського районного суду від 09.03.2016 року про визнання мирової угоди, на підставі якої ОСОБА_2 набув права власності на спірне майно скасовано, то ТОВ "Роська" володіє спірним майном без належних правових підстав поза волею належного власника СТОВ "Довіра".
Беручи до уваги зміст статі 388 ЦК України, спірне майно підлягає поверненню СТОВ "Довіра".
В силу ч.ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Суд, вважає за необхідне звернути увагу й на те, що відповідно до ухвали Тетіївського районного суду Київської обл від 09.03.2016 року, право власності на комплекс будівель та споруд, загальною площею 5125,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Заводська, 43 виникло в ОСОБА_2.
Однак, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи про реєстрацію права власності на дане нерухоме майно за ОСОБА_2. Тобто ОСОБА_2 не провів державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно та всупереч ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провів відчуження спірного майна шляхом передачі його до статутного капіталу ТОВ "Роська".
Натомість в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на наведене вище нерухоме майно за ТОВ "Роська".
За таких обставин, наведене свідчить про те, що державна реєстрація права власності за ТОВ "Роська" проведена без правових підстав, всупереч вимогам ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 09.03.2016 року, вимогам ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки особа, яка передавала спірне майно до статутного капіталу ТОВ "Роська", ОСОБА_2 не зареєстрував за собою права власності на спірне нерухоме майно, а відтак і не мав права вносити його до статутного капіталу ТОВ "Роська".
При цьому, суд вважає за необхідне відмітити, що попередній договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 4 858,30 кв.м., що знаходиться за адресою Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Заводська, 43 від 03.06.2014 року укладено в простій письмовій формі та нотаріально не посвідчено, що суперечить нормам ЦК, в яких зазначено про наступне.
Згідно із ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна ізсторін не направить.другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно із ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном; виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З урахуванням викладених нормативно-правових приписів, попередній договір купівлі продажу нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Заводська, 43 від 03.06.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ "Довіра" є нікчемним.
З огляду на викладене, пояснення представника відповідача та третьої особи оцінюються судом критично та не беруться до уваги, оскільки є юридично неспроможними та спростовуються встановленим обставинами справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги СТОВ "Довіра" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Томашука М.С. про витребування майна з чужого незаконного володіння є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначає ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 74, 78, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно абз.4 ч. 9 Інформаційного листа № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI) справи у спорах, пов"язаних з вимогами до боржника відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Такі спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Пунктом 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.
Згідно п.2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
В попередньому договорі купівлі-продажу від 03.06.2014 року сторонами зазначена ціна комплексу будівель та споруд, що знаходиться за адресою Вінницька область, Оратівський район, с. Якимівка, вул. Заводська, 43 в розмірі 380 000,00 гривень.
Керуючись ст. 41 Конституції України; ст.ст. 215, 216, 220, 387, 388, 635, 657, 1212 ЦК України; ст.ст. 2, 8, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ст.ст. 2, 3, 12, 18, 20, 33, 73, 74, 78, 86, 129, 201, 204, 205, 208, 209, 210, 218, 219, 220, 222, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 326 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Роська" (вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, 22622, код 39761917) повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Довіра" (вул. Мандролька, б.19, смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька область, код 20101499) комплекс будівель та споруд, загальною площею 5125,4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роська" (вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, 22622, код 39761917) в доход Державного бюджету України 5 700,00 грн. - судового збору.
4. Видати накази.
5. Ухвалу надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Лабунська Т.І.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 14.02.2018 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - СТОВ "Довіра"( вул. Мандролька, 19, смт. Ситківці, Немирівський р-н, Вінницька обл., 22865)
3 - арбітражному керуючому Томашуку М.С.( вул. Соборна, буд. 25, м. Вінниця, 21050)
4 - ТОВ "Роська" (вул. Заводська, б.43, с. Якимівка, Оратівський район, Вінницька область, 22622)
5 - ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Київська область, 09800)