Справа № 212/7077/17
2/212/550/18
09 лютого 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., за участю: позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_2 цивільну справу № 212/7077/17, 2/212/550/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, представник позивача - адвоката ОСОБА_5,
ОСОБА_6 виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору довічного утримання. Свої позовні вимоги обґрунтував тим що, з лютого 2005 року є пенсіонером. 26 лютого 2005 року між ним та відповідачем був укладений договір довічного утримання, який посвідчений нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 Згідно умов укладеного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити його шляхом збереження права безплатного пожиттєвого проживання у відчужуваній квартирі, забезпечувати щоденним триразовим калорійним харчуванням, забезпечувати придатним для носіння одягом та взуттям, здійснювати догляд та надавати необхідну допомогу, забезпечувати належними лікувальними засобами, забезпечувати послугами адвокатів та нотаріусів. Грошова оцінка, зазначених видів матеріального забезпечення на місяць визначається у розмірі мінімальної заробітної плати. Натомість позивач передав відповідачу у власність 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Проте, відповідач не виконує взяті на себе обов'язки, не звертає уваги на його потреби та на стан його здоров'я, не забезпечує належним харчуванням, медикаментами, необхідною допомогою і взагалі відмовляється його доглядати. В останні роки він все частіше став хворіти, проте відповідач його жодного разу не провідав, чим порушив умови укладеного договору. У зв'язку з тим, що він й надалі потребує у сторонній допомозі, просить договір довічного утримання розірвати.
2. Відповідач відзив суду на позов не подав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
У судовому засіданні позивач та його представник - адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у позові.
Відповідач до суду не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Третя особа - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 до суду не прибула направила заяву про розгляд справи у її відсутність, просить постановити рішення на розсуд суду.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Позовна заява надійшла до суду 09.11.2017 року. На виконання вимог ст. 122 ч. 3 ЦПК України прийнятий Законом від 18.03.2004 року № 1618-IV, 13.11.2017 року судом направлявся запит до відповідного органу реєстрації місця проживання фізичних осіб, для перевірки зареєстрованого місця проживання/перебування відповідача ОСОБА_3
Відповідь на запит судом отримана 24.11.2017 року, справа підсудна Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, тому ухвалою від 28.11.2017 року позовна заява була прийнята до розгляду, одночасно до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 та відкрито провадження у справі.
Справа розглядається за правилами, що діють після набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, що передбачено ч. 1 п. 9 Розділу XІІІ Перехідних Положень ЦПК України.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача та його представника на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, зареєстрований та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4-7).
26 лютого 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 уклали договір довічного утримання, який був посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, реєстрований № 317. Згідно умов укладеного договору, відчужувачі передали у власність набувачу належну їм двокімнатну квартиру житловою площею 26,8 кв.м., загальною площею 48,4 кв.м., що знаходиться у Дніпропетровській області м. Кривий Ріг, вул. Січеславська (Кремлівська)АДРЕСА_3, взамін чого набувач зобов'язався надавати відчужувачам довічно матеріальне забезпечення, а також усі види догляду.
Згідно відмітки нотаріуса у Договорі довічного утримання, знято заборону на 1/2 частину квартири згідно заяви ОСОБА_3 від 03.06.2006 р. за № 203 на підставі свідоцтва про смерть ОСОБА_7 (а.с. 23 зворотній бік).
Частиною 2 статті 755 ЦК України та п. 13 Договору закріплено, що договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.
Таким чином договір довічного утримання в частині укладення між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 припинив свою дію у зв'язку зі смертю відчужувача.
Відповідно до п. 6 Договору довічного утримання, за згодою сторін обов'язок набувача по наданню відчужувачам довічного матеріального забезпечення визначається у вигляді: забезпечення їх житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання у відчужуваній квартирі в кімнаті № 2 розміром 18 кв. м; забезпеченням щоденним триразовим калорійним харчуванням; забезпеченням придатним для носіння одягом та взуттям; здійснення догляду та надання необхідної допомоги; забезпечення належними лікувальними засобами; забезпечення послугами адвокатів та нотаріусів.
Грошова оцінка, зазначених в цьому договорі видів матеріального забезпечення на місяць за згодою сторін визначається у розмірі мінімальної заробітної плати (п. 7 Договору).
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як встановлено судом, позивачу з кожним днем стає важко обходитися без сторонньої допомоги, його дохід на місяць є мінімальний, при цьому відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, матеріальної допомоги ОСОБА_1 не надає, щоденним харчуванням та необхідною допомогою не забезпечує, не цікавився його потребами та станом здоров'я. На спростування зазначеного, відповідач доказів не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підставою для звернення позивача до суду стало виникнення між сторонами спору з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором довічного утримання, укладеним 26.02.2005 року, який станом на теперішній час є чинним.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
V. Оцінка суду.
Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Аналіз юридичної природи договору довічного утримання вказує на те, що змістом зобов'язань набувача у такому договорі є систематичне матеріальне забезпечення відчужувателя, при цьому в натурі у вигляді житла, харчування, догляду та необхідної допомоги.
Пунктом 12 договору довічного утримання передбачено, що він може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його умов і відмови від добровільного розірвання однією із сторін - у судовому порядку.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за вимогою відчужувателя, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
За змістом ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане.
Із системного аналізу положень вказаних норм та умов договору вбачається, що підставою для розірвання договору довічного утримання є як повне невиконання набувачем взятих на себе обов'язків, так і їх неналежне виконання у порівнянні з умовами договору незалежно від вини набувача. При цьому, обов'язок з доведення факту належного виконання умов договору довічного утримання, у відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 76 ЦПК України, покладається саме на відповідача, який надає це утримання.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, за встановлених судом обставин, суд погоджується з доводами позивача, що ОСОБА_3 неналежно виконує зобов'язання, взяті на себе за договором довічного утримання, а тому суд вважає за необхідне розірвати договір довічного утримання та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину спірної квартири.
Таким чином, заслухавши доводи позивача та його представника, дослідивши та перевіривши матеріали справи на надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 5 17-18, 77-81, 259, 263-265, 280-281ЦПК України, ст.ст. 744, 755, 756 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, третя особа нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений 26 лютого 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі № 317, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_4 (Кремлівська) в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, житловою площею 26,8 кв.м., загальною площею 48,4 кв.м.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: О. Н. Борис
Повне рішення складено 19.02.2018 року.