Справа № 163/2068/17 Провадження №33/773/6/18 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С.
Категорія: ч.1 ст.130 КПАП УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.
19 лютого 2018 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
судді - Гапончука В.В.,
з участю
секретаря - Гладкого В.В.,
особи, що притягується до відповідальності -ОСОБА_1,
захисника - Марчука В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 29 вересня 2017 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: пров.Шевченка, 18, м.Ковель, Волинська область, непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів громадян, що відповідно становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 13 серпня 2017 року об 03 год. 15 хв. в м. Любомль по вул. Володимирській, керував автомобілем марки «Шкода Фабія», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді Антонюк Д.В. подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на її незаконність просить скасувати, а провадження в даній справі закрити.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження цього судового рішення, оскільки він не був присутній при розгляді справи судом, а копію постанови від 29.09.2017 року отримав лише 07 листопада 2017 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і доданих до неї доповнень та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1, його захисника - адвоката Марчука В.І., які скаргу підтримали із наведених у ній підстав, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з наступних підстав.
Беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 при розгляді справи присутній не був, а рішення місцевого суду - постанову судді від 29.09.2017 року отримав лише 07.11.2017 року, то на думку апеляційного суду строк апеляційного оскарження даної постанови, передбачений ст.294 КпАП України ним був пропущений з поважних причин у зв'язку з чим підлягає поновленню.
За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №037071 від 13.08.2017 року, який підписаний без будь-яких зауважень ОСОБА_1 (а.с.1). Крім того останній вказав, що випив пива перед тим, як почав керувати транспортним засобом;
- показаннями газоаналізатора «Drager Alkotest 6810» про проведення тесту від 13.08.2017 року та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що за допомогою спеціального засобу був проведений огляд ОСОБА_1 на предмет виявлення стану алкогольного сп'яніння, за участю двох свідків. За результатами такого огляду у нього було виявлено алкогольне сп'яніння - 2,06% проміле. Акт підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень (а.с.2, 3), з результатами огляду останній був згідний;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 яким підтверджено той факт, що 13.08.2017 року в його присутності проводився огляд ОСОБА_1 на предмет виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810», результат якого показав - 2,06% проміле алкоголю (а.с.7, 8);
- рапортами працівників поліції 13.08.2017 року (а.с. 9, 10).
- показаннями даними працівниками поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та те, що останній в передбаченому законом порядку пройшов перевірку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810» на місці.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме - в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КпАП України.
При цьому не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 про наявність підстав для скасування постанови внаслідок не повідомлення його про час та місце судового розгляду, оскільки ОСОБА_1 неодноразово надсилалися судові повістки про виклик до суду на адресу, вказану останнім в протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується наявними в даному протоколі особистим підписом ОСОБА_1, який засвідчує факт ознайомлення останнього зі змістом цього процесуального документу. Проте поштові відправлення з повісткою не були вручені під час доставки з незалежних від суду причин (а.с.15-17). Наведене свідчить про те, що судом було вжито достатніх заходів для своєчасного та належного повідомлення ОСОБА_1 про виклик до суду для участі в розгляді справи.
Не заслуговують також на увагу суду доводи ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння, а саме про те, що такий його огляд проводився у відсутності свідків, і вже після проходження та непогодженням із результатами, йому було відмовлено в проходженні такого огляду в закладі охорони здоров'я, оскільки такі його пояснення не знайшли в повній мірі свого підтвердження в ході розгляду справи.
Таким чином вищевказані твердження та усі інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення шляхом закриття провадження.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить скаржник в своїй апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
А тому постанова судді Любомльського районного суду Волинської області від 29 вересня 2017 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КпАП України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КпАП України,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 29 вересня 2017 року в даній справі.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 29 вересня 2017 року в даній справі щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ В.В. Гапончук
З оригіналом згідно:
Дата набрання законної сили 19.02.2018р.
Суддя В.В. Гапончук
помічник судді О.В. Курбай