Вирок від 19.02.2018 по справі 166/132/18

справа № 166/132/18

номер провадження 1-кп/166/22/18

категорія: 19

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року смт. Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ;

обвинуваченого - ОСОБА_4 ;

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ратне кримінальне провадження №12017030170000240, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Ратне Ратнівського району Волинської області, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, раніше судимий вироком від 12.07.2010 Луцького міськрайонного суду за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 190, 70 КК України до покарання у виді 3-х років позбавлення волі, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 186 Кримінального кодексу України (надалі - КК України),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , судимий вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.07.2010 за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, 70 КК України, до 3 років позбавлення волі, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно скоїв умисний тяжкий корисливий злочин.

18 квітня 2017 року, близько 22 год. 41 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу приміщення піцерії «Версаль», що в смт. Ратне, по вулиці Центральна Ратнівського району Волинської області, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи повторно, в групі та з корисливих спонукань, з метою відкритого заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та наслідки своїх дій, застосовуючи фізичне насильство, яке не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілого та виявилось у нанесенні умисних ударів руками і ногами в ділянку лівої частини голови та тулуба ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що їх дії відкриті і помічені потерпілим, який від отриманих ударів втратив рівновагу та перебував в лежачому положенні, заволоділи належними останньому гаманцем, вартістю 80 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 2500 гривень та срібним ланцюжком, вагою 2 г, вартістю 160 гривень, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2740 гривень.

У відповідності до висновку експерта №43 від 21.04.2017 виявлене у ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді синця лівого плеча відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

З огляду на наведене, ОСОБА_4 вчинив злочин, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений вину в скоєному злочині визнав повністю, висловив щире каяття у вчиненому, відшкодував потерпілому завдану скоєним злочином шкоду у розмірі 2740,00 грн та обіцяв більше ніколи не вчиняти злочинів. Показав, що 18 квітня 2017 року, близько 22 год. 41 хв., святкував день народження в компанії друзів в приміщенні піцерії «Версаль». До нього підійшов ОСОБА_6 і повідомив, що у ОСОБА_7 , який також в цей час перебував у даному закладі, є при собі грошові кошти у великому розмірі, які можна вкрасти. Перебуваючи поблизу приміщення піцерії «Версаль», за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 умисно наніс удари в ділянку лівої частини голови та тулуба ОСОБА_7 , заволоділи належними останньому гаманцем, в якому знаходились гроші в сумі 2500 гривень та срібним ланцюжком.

В судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням, відповідно до якого просив, з посиланням на норму ч. 3 ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений та його захисник підтримали зазначене клопотання.

Потерпілий подав Суду розписку, відповідно до якої Обвинуваченим завдана йому шкода відшкодована у повному обсязі, на суворій мірі покарання не наполягає.

Судом встановлено, що фактичні обставини справи, які стосуються вчинення ОСОБА_4 злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, ніким з учасників судового провадження не оспорюються, вони правильно розуміють їх зміст, їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи, що у Суду відсутні будь-які сумніви у добровільності позиції учасників судового провадження, Суд, за їх згодою, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов висновку про обґрунтованість вказаного клопотання та визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються.

З огляду на наведене Ратнівський районний суд Волинської області дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому, Суд зазначає, що ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України містить санкцію за вчинення передбаченого у ній злочину, яка дозволяє його класифікувати відповідно до ст. 12 КК України, як тяжкий злочин.

Обставинами, які, відповідно до норми ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, у даному випадку, Суд вбачає активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, та відшкодування обвинуваченим заподіяної матеріальної шкоди.

Окрім того, відповідно до припису ч. 2 ст. 66 КК України іншими обставинами, які пом'якшують покарання, Суд вважає відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину.

Обставини, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, Судом не виявлені.

Крім цього, Суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого:

-ОСОБА_4 є особою молодого віку;

-раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте вчинення даного злочину не супроводжувалося тяжкими наслідками;

-має на утриманні двох малолітніх дітей;

-позитивно характеризується за місцем проживання.

При цьому, призначаючи покарання обвинуваченому, Суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, проте без тяжких наслідків його вчинення, дані про особу винного, який є особою молодого віку має на утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також бере до уваги позицію Прокурора з приводу призначення покарання.

Окрім того, беручи до уваги наведені вище обставини, наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих, Суд, призначаючи покарання, враховує вимоги ст. 69-1 КК України.

З урахуванням наведеного вище, Суд дійшов висновку про призначення покарання за ч. 2 ст. 186 КК України в межах нижньої межі, встановленої вказаною статтею, а саме: до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Окрім того, враховуючи встановлені судом обставини, особу винного, тяжкість злочину, Суд вважає, що виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових злочинів можливе без реального відбуття покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання із випробуванням з покладенням на нього передбачених ст. 76 цього Кодексу обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України, Обвинуваченого слід звільнити з-під варти.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - скасувати та негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Волинської області через Ратнівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим, який перебуває під вартою - в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
72246985
Наступний документ
72246987
Інформація про рішення:
№ рішення: 72246986
№ справи: 166/132/18
Дата рішення: 19.02.2018
Дата публікації: 01.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ратнівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.03.2020)
Дата надходження: 10.03.2020
Розклад засідань:
31.03.2020 17:10 Ратнівський районний суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛОЗИЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ ОЛЕГОВИЧ
суддя-доповідач:
ЛОЗИЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ ОЛЕГОВИЧ
обвинувачений:
Пчелінцев Олександр Миколайович